Відкрити головне меню

Відповідальне споживання (англ. responsible consumption), або розумне чи стійке споживання — поняття в економіці, яке характеризує економне використання природних ресурсів в рамках задоволення тільки необхідних потреб.

Відповідальне споживання — один з 12 пунктів в списку 17 глобальних цілей,[1] визначених ООН для світових лідерів — президентів, модних брендів, корпорацій. Рух активно підтримується акціями і соціальною активністю відомих компаній та активістів різного рівня.

Зміст

Історія проблемиРедагувати

Принципи відповідального споживанняРедагувати

Цілі сталого розвитку
 

Ціль 1. Подолання бідності
Ціль 2. Подолання голоду, розвиток сільського господарства
Ціль 3. Міцне здоров'я і благополуччя
Ціль 4. Якісна освіта
Ціль 5. Гендерна рівність
Ціль 6. Чиста вода та належні санітарні умови
Ціль 7. Доступна та чиста енергія
Ціль 8. Гідна праця та економічне зростання
Ціль 9. Промисловість, інновації та інфраструктура
Ціль 10. Скорочення нерівності
Ціль 11. Сталий розвиток міст і громад
Ціль 12. Відповідальне споживання та виробництво
Ціль 13. Пом'якшення наслідків зміни клімату
Ціль 14. Збереження морських ресурсів
Ціль 15. Захист та відновлення екосистем суші
Ціль 16. Мир, справедливість та сильні інститути
Ціль 17. Партнерство заради сталого розвитку

  • Зведення до мінімуму накопичення природних і будь-яких інших ресурсів.
  • Зменшення кількісті відходів за рахунок повторного використання.
  • Використання відновлюваних ресурсів.
  • Впровадження продуктів з великим життєвим циклом.
  • Передача досвіду майбутнім поколінням.

Відповідальне споживання в суспільствіРедагувати

Серед торгових марок, стурбованих ідеєю відповідального споживання, неодноразово помічені «IKEA»[5] з їх повним переходом на світлодіоди, «H&M» і «Walmart», які взяли участь у тижні «Зеленого життя» в Китаї.[6] У світі моди майданчиками для поширення ідеї вторинного споживання стали відомі рупори — «Vogue», «Glamour», «GQ».

5 основних способів відповідального споживанняРедагувати

1. Мати не більше 100 речей. У 2008 році Дейв Бруно започаткував рух «The 100 Thing Challenge». Його виступ на конференції «TED» [7] переглянули понад 100 тисяч осіб.

2. Розставити пріоритети. Пітер Волш стверджує, що якщо сформувати чіткі пріоритети і цілі, відмовитися від другорядних речей буде простіше.

3. Витрачати гроші на враження. Купівля речей неодмінно пов'язана з поняттям гедоністичної адаптації, а до вражень це не відноситься.

4. Тимчасово відмовитися від електроніки, щоб виключити покупки в інтернеті.

5. Не купувати, а брати в оренду. Найпростіший спосіб заощадити гроші на дійсно важливі речі, отримавши максимум користі негайно. Купуючи, ви переплачуєте в 10 разів за можливість просто вважатися господарем речі, не використовуючи її ресурс навіть на 50%.

ПриміткиРедагувати