Вулиця Шопена (Львів)
Вулиця Шопена — вулиця у Галицькому районі міста Львів, неподалік від історичного центру, яка сполучає вулиці Гребінки з вулицею Богдана Лепкого та має форму літери «Т».
| Вулиця Шопена Львів | |
|---|---|
.jpg) Будинок (вул. Шопена, 5) | |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Фридерика Шопена |
| Колишні назви | |
| Шопена, Вальцерґассе | |
| польського періоду (польською) | Szopena |
| радянського періоду (українською) | Шопена |
| радянського періоду (російською) | Шопена |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 160 м. |
| Координати початку | 49°50′30.58″ пн. ш. 24°01′15.52″ сх. д. / 49.8418278° пн. ш. 24.0209778° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′32.56″ пн. ш. 24°01′13.38″ сх. д. / 49.8423778° пн. ш. 24.0203833° сх. д. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Покриття | бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3—8, 10[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 7[3] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Забудова | історизм, класицизм |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Шопена у Вікісховищі | |
Назва
ред.- Шопена — від 1883 року, на честь Фридерика Шопена, видатного польського композитора та піаніста французького походження.
- Вальцерґассе (Вальсова) — на часі німецької окупації Львова, від листопада 1941 до липня 1944 року.
- Шопена — сучасна назва від липня 1944 року[4].
Забудова
ред.У архітектурному ансамблі вулиці Шопена переважають архітектурні стилі — історизм, класицизм. Будинок під № 7 внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
Будинки
ред.№ 2 — на початку XX століття за цією адресою розташовувалася судова аукціонна зала[5]. Нині цієї адреси не існує.
№ 5 — триповерхова кам'яниця, в якій за Польщі містився магазин кухонного посуду Кошлі. Нині — багатоквартирний житловий будинок.
№ 7 — триповерхова наріжна кам'яниця. Оздоблення фасаду кам'яниці у 1911 році виконав Генрик Орлеан[6]. На рівні третього поверху якої розташовані дві скульптури-погруддя. Справа — погруддя Фредерика Шопена, на честь якого названа вулиця, а зліва — погруддя Станіслава Монюшка. Ім'ям творця польської національної опери Станіслава Монюшка колись називалася коротенька вуличка, що сполучала сучасні вулиці Шопена та Богдана Лепкого, а нині — другий виїзд з вулиці Шопена, що знаходиться біля цього будинку[7]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1094-м[3]. У цій кам'яниці до 1939 року містилася торговельна аґенція «Віндобона» та майстерня з виробництва меблів «Фамета»[8].
Примітки
ред.- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 3 квітня 2024.
- ↑ а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, с. 90.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. — Lwów, 1909. — S. 62. (пол.)
- ↑ Ю. О. Бірюльов. Орлеан Генрик // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.
- ↑ Віктор Гальчинський. Нетуристичний Львів: будинок Лема, стара Браєрівка, вулиця без будинків та палац-лікарня. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 1 червня 2021.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 90.
Джерела
ред.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 90. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 71, 121, 123. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 314, 315. — ISBN 978-966-03-7863-6.
Посилання
ред.- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Шопена Ф. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.