Вулиця Івана Вакарчука
Вулиця Івана Вакарчука — невелика вулиця у Галицькому районі міста Львова, неподалік від історичного центру. Сполучає вулиці Яна Матейка та Устияновича. Прилучається вулиця Новаківського.
| Вулиця Івана Вакарчука Львів | |
|---|---|
 Кам'яниця (вул. Івана Вакарчука, 12) | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Івана Вакарчука |
| Колишні назви | |
| Баденіх, Полтавська, Баденіх, Ганс Захсштрассе, Баденіх, Кіндрата Рилєєва | |
| польського періоду (польською) | Badenich |
| радянського періоду (українською) | Полтавська, Баденіх |
| радянського періоду (російською) | Полтавская, Бадених |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 147 м |
| Координати початку | 49°50′13″ пн. ш. 24°01′02″ сх. д. / 49.8371556° пн. ш. 24.0174889° сх. д.Координати: 49°50′13″ пн. ш. 24°01′02″ сх. д. / 49.8371556° пн. ш. 24.0174889° сх. д. |
| Координати кінця | 49°49′10″ пн. ш. 24°00′59″ сх. д. / 49.8195472° пн. ш. 24.0164083° сх. д. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | № 5, 7, 8, 9, 10, 12[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Забудова | історизм, віденська сецесія |
| Парки | імені Івана Франка |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Назви
ред.- 1895 — січень 1941 роки — Баденіх, на честь польської графської родини Бадені.
- січень — серпень 1941 року — Полтавська, на честь міста Полтава.
- серпень — листопад 1941 років — Баденіх.
- листопад 1941 — липень 1944 років — Ганс Захсштрассе, на честь німецького поета та композитора Ганса Захса.
- липень 1944 років — 1946 роки — Баденіх, повернена передвоєнна назва.
- 1946 — 2022 роки — вулиця Рилєєва, на честь російського поета Кіндрата Рилєєва[3].
- З серпня 2022 року сучасна назва — вулиця Івана Вакарчука, на пошану Івана Вакарчука, українського фізика, політика та громадського діяча.
Забудова
ред.В архітектурному ансамблі вулиці Івана Вакарчука переважають історизм та сецесія[4]. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[2].
№ 3 — триповерховий житловий будинок, споруджений на початку XX століття на замовлення власників ділянки Еміля та Фані Клейнерів[5].
№ 5 — будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 251-м[2]. Нині у цьому будинку міститься хостел «Sleep & Go».
№ 7 — житловий будинок споруджений у 1896—1897 роках за проєктом архітектора Станіслава Холонєвського[6]. За Польщі в одному з приміщень будинку містився приватний медичний кабінет (екстрені випадки), що належав до другого району дільничних лікарів м. Львова[7]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 252-м[2].
№ 8 — будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення № 1018-м[2].
№ 9 — триповерховий житловий будинок, споруджений у 1896–1897 роках[8] для архітектора Станіслава Холонєвського[9] за його власним проєктом. У міжвоєнний період в будинку містилася бібліотека Еви Пейгорт[8]. Нині в будинку діє ресторан «Холлі Буш», а також від жовтня 2016 року в будинку запрацював перший коворкінг для батьків з дітьми — центр дитячого розвитку «Пташеня»[10]. Будинок внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 253-м[2].
№ 10 — будинок внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 254-м[2].
№ 12 — чотириповерховий житловий будинок, на розі з вулицею Устияновича, споруджений у 1907 році за проєктом архітектора Казімежа Жечицького на замовлення Леона Богусевича, власника земельної ділянки. Будинок пам'ятний тим, що тут відомий мешкав український письменник, літературознавець, педагог Денис Лукіянович[11]. Також у цьому будинку мешкали український вчений-правознавець, доктор права, професор римського та цивільного права Львівського університету Олександр Надрага та його дружина Теодозія з Тунів — доктор медицини, лікар-педіатр Народної лічниці, Порадні матерів, член Українського лікарського товариства[12]. Нині у напівпідвальному приміщенні будинку працює вегетаріанський (веганський) ресторан «Агрус» (раніше у тому приміщенні містилося кафе «Гроно»), на першому поверсі — СК «Альфа Страхування», приватна нотаріальна контора. Будинок внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 255-м[2].
Інфраструктура
ред.17 січня 2018 року, міська комісія з безпеки дорожнього руху ухвалила рішення щодо зміни схеми руху транспорту на трьох вулицях та площі Шашкевича біля Органного залу (Костел святої Марії Магдалини) і готелю «Дністер». Так рух транспорту на вул. Матейка на ділянці від вул. Івана Вакарчука до Технічної розвернули в протилежний бік — до вул. Івана Вакарчука, а сама вул. Івана Вакарчука стала односторонньою в напрямку до вул. Устияновича[13].
Примітки
ред.- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ а б в г д е ж и Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 15 серпня 2019.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 51.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 98.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916… — S. 152.
- ↑ Ілько Лемко. Рилеєва вул. Будинок (№ 7). pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 19-20.
- ↑ а б Ілько Лемко. Рилеєва вул. Будинок (№ 9). pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916… — S. 53.
- ↑ Беловольченко Г. (21 вересня 2016). У Львові відкривають унікальний дитячий центр для батьків та малюків. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
- ↑ Ілько Лемко. Рилеєва вул. Будинок (№ 12). pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 22 жовтня 2020.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 36.
- ↑ Смеречанська Д. (5 липня 2018). На вулиці Рилєєва змінили рух транспорту. portal.lviv.ua. Львівський портал. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 22 жовтня 2020.
Джерела
ред.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 108. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Рилєєва вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 98. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львові. ХІІІ—ХХ століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 51, 75, 89, 98. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 323, 508. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916 [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
Посилання
ред.- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Рилєєва K. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.