Вулиця Ковельська (Львів)
Вулиця Ковельська — вулиця у Личаківському районі міста Львова[5][6], в місцевостях Знесіння та Збоїща. Сполучає вулиці Ратича та Грядкову, а також Творчу та Земельну, утворюючи перехрестя з вулицями Новознесенською, Пластовою та Кукурудзяною. Прилучаються вулиці Петрусенко, Белзька, Крайня, Тарнавка, Трависта, Вулиця Гнатевича (Львів), Миргородська, Врізана, Черкаська, Горіхова, Васильченка, Милятинська, Щоголева, Бодянського[7].
| Вулиця Ковельська Львів | |
|---|---|
 Церква Преображення Господнього | |
| Місцевість | Знесіння, Збоїща |
| Район | Личаківський |
| Назва на честь | міста Ковель |
| Колишні назви | |
| Поперечна, Внєбовстонпєня, Знесенер-Кверштрассе, Внебовстомпєня | |
| польського періоду (польською) | Poprzeczna, Wniebowstąpienia |
| радянського періоду (українською) | Внебовстомпєня |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1560 м |
| поштові індекси | 79024[1] |
| Транспорт | |
| Маршрутні таксі | № 19, 20[2] |
| Зупинки громадського транспорту | «вул. Милятинська», «вул. Ковельська»[2] |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт, ґрунт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—113[3] |
| Храми | церква Преображення Господнього |
| Поштові відділення | ВПЗ № 24 (вул. Хмельницького, 145)[1] |
| Забудова | двоповерхова сецесія, одно- та двоповерховий конструктивізм 1930-х, двоповерхова барачна житлова забудова 1950-х[4] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Історія
ред.У 1870 році було збудовано залізницю Львів — Красне — Броди, після чого почало інтенсивно забудовуватися Нове Знесіння, яке складалося з колишніх присілків «На Тарнавці», «На Помірках» та «На Болотах». Вулиця Ковельська постала на місці присілку «На Тарнавці», яка інтенсивно почала забудовуватися ще у першій половині XX століття. Тут збереглося чимало цікавих садибних будиночків, які будувалися ще за цісаря Франца Йосифа. На нинішній вулиці Ковельській привертають увагу дві наріжні кам'яниці № 7 та № 9, збудовані на початку XX століття, будинок під № 19 зі «швейцарським» мезоніном, міжвоєнні вілли під № 22, 28, 29, 50, 67, 86[8].
Після входження селища до меж міста 11 квітня 1930 року[9], вулиці колишнього села були перейменовані або ж новоутвореним вулицям надавалися певні назви. Так, у 1932 році вулиця отримала назву Поперечна, що ймовірно походить від її географічного розташування у цій місцевості[10]. 1933 року перейменована на Внєбовстомпєня (укр. Вознесіння)[11]. Під час німецької окупації, у 1943—1944 роках, мала назву Знесенер-Кверштрассе[12]. У липні 1944 року повернена передвоєнна назва Внебовстомпєня і вже у 1950 році вулиця отримала сучасну назву Ковельська, на згадку про місто Ковель, що у Волинській області[13].
Тут восени 1935 року освячено наріжний камінь під майбутню церкву. До 1939 року встигли спорудити лише невелику капличку. У часи незалежності у 1990—1995 роках на старих фундаментах споруджено однобанний храм, освячений як церква Преображення Господнього[14]. Нині храм належить до Православної церкви України.
До війни нинішня вулиця Ковельська провадила до фабрики ультрамарину (колись популярної синьки для білизни) за якою, в районі нинішньої вулиці Грядкової починалася північна околиця Знесіння — присілок «На Болотах», північніше протікала річка Полтва[8].
Забудова
ред.Забудова вулиці Ковельської — двоповерхова сецесія, одно- та двоповерховий конструктивізм 1930-х років, двоповерхова барачна житлова забудова 1950-х років[4].
№ 37 — тут ще до осені 1935 року закладено фундамент, а 3 листопада того ж року освячено наріжний камінь для майбутньої церкви Христа Царя (автор проєкту Євген Нагірний[15]). До 1939 року встигли спорудити лише невелику капличку. У часи незалежності у 1990—1995 роках на старих фундаментах православною громадою споруджено новий однобанний храм, освячений як церква Преображення Господнього[14]. До 2018 року належала до Української автокефальної православної церкви[4]. Після об'єднавчого собору українських православних церков Українська автокефальна православна церква стала інтегрованою частиною Православної церкви України і відтоді храм належить до Православної Церкви України.
№ 67 — майданчик для міні-футболу «Знесіння», відкритий 22 листопада 2011 року[16].
№ 109 — комплекс будівель ПрАТ «Картонно-паперова компанія» (до 2000 року — ВАТ «Львівкартонопласт»)[17], створене у 1946 році на базі виробничих площ невеликого механічного заводу. В цей час було змонтовано дві картоноробні машини, вивезені з повоєнної Німеччини. Протягом десятиріч підприємство інтенсивно розвивалося, будувалися нові цехи, під'їзні колії. У 1966 році збудовано цех з виготовлення декоративного пластику, єдиного в Україні. В середині 1970-х років введено в експлуатацію будівлю складу макулатури, розметувально-підготовчу дільницю та очисні споруди. Дві картоноробні машини виготовляли разом до 3000 тонн картону за місяць, при цьому перероблялося близько 4000 тонн макулатури[18]. На сьогодні підприємство є успішним виробником картонного упакування (гільза та кутник) та паперової продукції (паперові рушники, серветки, туалетний папір)[19].
№ 111 — гаражний кооператив № 7 «Північний»[20].
Меморіали, пам'ятники
ред.- 21 листопада 2017 року у Львові перед будинком на вулиці Ковельській, 50 (колишня адреса — вул. Сулимирської, 4) — на місці, де колись стояла стара хата, в якій наприкінці 1940-х років знаходилася криївка головного командира УПА, генерал-хорунжого Романа Шухевича, відкрили пам'ятний знак. Монумент складається з двох блоків: на верхньому розташоване погруддя головнокомандувача УПА з інформацією про нього, а на нижньому — зображена стара хатка, на якій напис: «Підпільно-конспіративна хата Романа Шухевича. Вулиця Милятинська, 4»[21].
Примітки
ред.- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 листопада 2024.
- ↑ а б Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 30 листопада 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 30 листопада 2024.
- ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 143.
- ↑ Список вулиць Личаківського районного суду м. Львова. lk.lv.court.gov.ua. Личаківський районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 17 червня 2024. Процитовано 30 листопада 2024.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (К). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 19 травня 2024. Процитовано 30 листопада 2024.
- ↑ Вулиця Ковельська. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 30 листопада 2024.
- ↑ а б Євген Коваль (29 липня 2011). Нове Знесіння. pohlyad.com. Новий Погляд. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 8 травня 2014.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1930. — nr 35. — poz. 286. — S. 591—592. (пол.)
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 116.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 124.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 126.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 28.
- ↑ а б Володимир Вуйцик. Церкви Знесіння // Галицька брама. — 1997. — № 6 (30). — С. 6.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 552.
- ↑ На «Знесінні» відкрили майданчик для міні-футболу. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». 22 листопада 2011. Процитовано 30 листопада 2024.
- ↑ Офіційний сайт ПрАТ «Картонно-паперова компанія». paperandboard.com.ua. Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 30 листопада 2024.
- ↑ «Картонно-паперова компанія», ПАТ. lcci.com.ua. Львівська торгово-промислова палата. Процитовано 30 листопада 2024.
- ↑ «Картонно-паперова компанія», ПАТ. dlab.com.ua. Універсальний львівський довідник. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 30 листопада 2024.
- ↑ Північний, ГК № 7. dlab.com.ua. Універсальний львівський довідник. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 30 листопада 2024.
- ↑ У парку Знесіння відкрили пам'ятний знак Романові Шухевичу. Фото. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 30 листопада 2024.
Джерела
ред.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 552. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Ковельська вул // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 143. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 28, 77, 116, 124, 126. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 554. — ISBN 978-966-03-7863-6.
Посилання
ред. Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Вул. Ковельська, Львів (6 червня 2021 р.) |
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Ковельська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 30 листопада 2024.
- Довідник старих і нових назв вулиць Львова. prolviv.info. Архів оригіналу за 30 листопада 2024. Процитовано 30 листопада 2024.