Вулиця Новознесенська
Вулиця Новозне́сенська — вулиця в Личаківському районі Львова, у місцевості Нове Знесіння. Пролягає від вулиці Механічної до вулиці Польової[3][4]. Головна вулиця Нового Знесіння.
| Вулиця Новознесенська Львів | |
|---|---|
 Церква Пресвятої Богородиці - Володарки України | |
| Місцевість | Знесіння |
| Район | Личаківський |
| Назва на честь | місцевості Нове Знесіння |
| Колишні назви | |
| Собєського, Головна Знесінська | |
| польського періоду (польською) | Nowozniesieńska |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,3 км |
| Координати початку | 49°51′16″ пн. ш. 24°02′45″ сх. д. / 49.854500° пн. ш. 24.046083° сх. д. |
| Координати кінця | 49°51′13″ пн. ш. 24°03′48″ сх. д. / 49.853861° пн. ш. 24.063583° сх. д. |
| поштові індекси | 79024, 79056[1] |
| Транспорт | |
| Маршрутні таксі | № 19[2] |
| Зупинки громадського транспорту | «Церква Пресвятої Богородиці» |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Храми | церква Пресвятої Богородиці — Володарки України |
| Забудова | 1930-ті—1950-ті; конструктивізм, сецесія, бараки, промислова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r3423969 |
| Мапа | |
 | |
Прилучаються вулиці Ратича, Туркменська, Алішера Навої, Ребета, Метлинського, Дніпрової Чайки, Перехід, Ковальська, Гамалії, Таращанська, Потелицька, Поворотна, Молочна, Саковича, Корейська, Ковельська, Трависта, Помірки, Металістів, Шатківського та Юнацька[3][4].
Історія ред.
Виникла на початку XX століття, у складі селища Знесіння, не пізніше 1930 року отримала назву Собєського[5], на честь польського короля Яна III Собеського. Коли у 1933 році селище Знесіння увійшло до складу Львова, вулиця отримала назву Новознесенська. З 1943 року по липень 1944 року, під час нацистської окупації Львова, мала назву Головна Знесенська (нім. Zniesienier-Hauptstrasse).
Забудова ред.
Вулиця забудована одно- та двоповерховими конструктивістськими будинками 1930-х років, будинками барачного типу 1950-х років. На початку вулиці є ділянка промислової забудови (територія Львівського заводу штучних алмазів і алмазного інструменту). Збереглися сецесійні кам'яниці початку XX століття — будинки № 29, 35, 47, 55[6].
Під № 34 розташована церква Пресвятої Богородиці — Володарки України Львівської архиєпархії УГКЦ[7]. Будувати її почали ще у 1937 році[8] отці-салетини, на місті дерев'яного костелу, проте завершенню будівництва завадила Друга світова війна. Після війни, за радянських часів, недобудовану будівлю церкви пристосували для склади «Головхімзбуту». У 1991 році церкву повернули вірянам, які почали реконструкцію будівлі. Нову, перебудовану церкву освятили 22 грудня 2000 року[9].
У середині XX століття на вулиці Новознесенській існував кінотеатр «Ванда», перейменований у грудні 1939 року на театр імені Поліни Осипенко[10].
До 1959 років на вулиці діяв ринок старих речей, пізніше він переїхав у кінець вулиці Шевченка.
Пам'ятники та меморіальні дошки ред.
22 грудня 2017 року біля церкви Пресвятої Богородиці — Володарки України відкрили пам'ятний знак мешканцям Знесіння, які боролися за волю України[11].
На будинку № 30 встановлено меморіальну дошку на честь поета і перекладача Олега Лишеги, який жив у цьому будинку[12].
Установи ред.
- № 32 — дирекція регіонального ландшафтного парку «Знесіння»
Видатні мешканці ред.
У будинку № 30 деякий час мешкав український поет і перекладач Олег Лишега[13][12]. 13 липня 2018 році на сесії Львівської міської ради депутати ухвалили рішення про присвоєння імені Олега Лишеги безіменному скверові на Новознесенській, між вулицями Молочною і Потелицькою[13][12].
Примітки ред.
- ↑ Новознесенська вул. postcode.in.ua. Поштові індекси України. Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 13 червня 2017.
- ↑ Маршрутне таксі № 19. www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 27 січня 2018 року.
- ↑ а б Вулиця Новознесенська на мапах Google. Google Maps. Процитовано 27 січня 2018 року.
- ↑ а б Вулиця Новознесенська на мапах Visicom. maps.visicom.ua. Visicom Maps. Процитовано 27 січня 2018 року.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 43.
- ↑ Довкола Високого Замку, 2010, с. 32.
- ↑ Церква Пресвятої Богородиці – Володарки України. map.ugcc.ua. УГКЦ. Архів оригіналу за 11 травня 2018. Процитовано 27 січня 2018 року.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 141.
- ↑ Андрій Копак (12 лютого 2001 року). У день благословення храму зацвіли троянди. Радіо Воскресіння. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 січня 2018 року.
- ↑ Джубокс&Лемко (11 листопада 2008 року). 1940-1941-й. Хроніки повсякденного Львова. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 27 січня 2018 року.
- ↑ У Львові відкриють і освятять пам'ятний знак Героям України. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018 року.
- ↑ а б в У Львові з'явиться сквер імені Олега Лишеги. zbruc.eu. Збруч. 13 липня 2018 року. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 20 липня 2018 року.
- ↑ а б Наталя Дуляба (13 липня 2018 року). У Львові створили сквер ім. Олега Лишеги. portal.lviv.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 20 липня 2018 року.
Джерела ред.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 140-141. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 43. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — С. 30, 32, 33. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 100 прим. — ISBN 978-966-2154-32-0.
Посилання ред.
- Новознесенська. www.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 січня 2018 року.