Вікіпедія

Вулиця Арсенальська (Львів)

вулиця у Львові, Україна
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Арсенальська вулиця.

Ву́лиця Арсена́льська — вулиця у Галицькому районі міста Львова[5], в історичному центрі міста. Сполучає вулиці Староєврейську та Підвальну[6].

Вулиця Арсенальська
Львів
МісцевістьІсторичний центр Львова
РайонГалицький
Назва на честьМіського арсеналу
Колишні назви
За Збройовнею бічна, Жидівська бічна, Ваффенмаґацінґассе
польського періоду (польською)Za Zbrojownią
Загальні відомості
Протяжність80 м
Координати початку49°50′28.3″ пн. ш. 24°02′06.4″ сх. д. / 49.841194° пн. ш. 24.035111° сх. д. / 49.841194; 24.035111
Координати кінця49°50′29.9″ пн. ш. 24°02′07″ сх. д. / 49.841639° пн. ш. 24.03528° сх. д. / 49.841639; 24.03528
поштові індекси79008[1]
Транспорт
Рухдвосторонній
Покриттябруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 1, 2, 3, 5, 7, 9[2]
Архітектурні пам'ятки№ 3, 7[3]
Поштові відділенняВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1]
Забудовакласицизм[4]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2507043
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Арсенальська у Вікісховищі

Назва

ред.

Назва вулиці походить від того, що проходить під Високим муром, який став основою західної стіни Міського арсеналу[4].

Історія

ред.

Виникла приблизно у середині XIX століття під назвою «За Збройовнею бічна», з 1871 року — «Жидівська бічна» (вулиця здавна належала до єврейського кварталу Львова). З 1885 року — «За Збройовнею». У період німецької окупації мала назву Ваффенмаґацінґассе. Сучасна назва — з 1946 року[7].

Забудова

ред.

Колишня За Збройовнею № 1 (конскрипційний № 254 m, інша адреса: Староєврейська (колишня Боїмів), 54). Синагога. У XVIII столітті тут була Стара синагога та будиночки кравця Шимеля і Берка Данцельса (власність єврейська). Зруйнована 1941 року.

Арсенальська, 2 (конскрипційний № 253 m, інша адреса: вул. Підвальна, 5). Міський арсенал, теперішній Музей зброї. Арсенал створили ще 1430 року. Нинішню споруду збудували при Високому мурі 1555 року. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури національного значення під охоронним № 1251.

Арсенальська, 3 (конскрипційний № 333 m, інша адреса: Староєврейська, 43, Шклярська, 1). У XVIII столітті мала назву — кам'яниця Маєрка Школьника (власність єврейська), за даними ліктьового податку 1767 року. Власником у 1871 році був Абрам Френкель; у 1916 році — Єврейська релігійна громада. Типова триповерхова кам'яниця другої половини XIX століття. У цьому будинку містилася тривіальна школа, перетворена у 1889 році в народну школу для дівчат. Також тут навчали вчителів єврейської релігії. У міжвоєнний період в цьому будинку перебувало культурно-просвітницьке товариство «Тарбут». Тепер тут службові приміщення Львівського історичного музею та ломбард[8].

Арсенальська, 5 (конскрипційний № 251 m, інша адреса: Шклярська, 3). У XVIII столітті мала назву — кам'яниця Гайзика Фактора (власність єврейська). Власником у 1871 році був Маркус Райн; у 1916 році — Мойсей Фіш і співвласники. У 1902 році тут мешкали різники Франдель Фрухс і Маркус Айхер. Типова триповерхова орендна кам'яниця 1880-х років з фасадом завширшки у п'ять вікон.

Арсенальська, 7 (конскрипційний № 252 m). У XVIII столітті мала назву — кам'яниця Кагальна (власність єврейська). Власник у 1871 році — Єврейська релігійна громада; власник станом на 1916 — Фонд єврейського шпиталю. У 1902 році тут працювала парова лазня Раніше на цьому місці була в'язниця гебрейської громади міста, а з боку Шклярської — лазня. На початку XIX століття спорудили нову кам'яницю для лазні та ритуального басейну (мікви). Фасад з боку вул. Арсенальної оздоблений у стилі історизму 1880—1890-х років[9]. В офіцину цього будинку у 1912 році, після розібрання старої кагальної кам'яниці Ісака Нахмановича, що при тодішній вул. Жидівській, 27 (нині — вулиця Івана Федорова), перенесли ритуальну шхиту[10].

Арсенальська, 9 (конскрипційний № 199 m, інша адреса: Руська, 20). У XVIII столітті тут проходив Високий мур. Власник у 1871 році — Ецріль Саламон Меллер; Власник у 1916 році — товариство «Просвіта». У 1902 році тут була крамниця коралів Юти Маллер. На початку XX століття на місці кам'яниці споруджено будинок страхового товариства «Дністер» на вулиці Руській, 20.

  •  
    Стіна міського арсеналу
    з боку Арсенальської
  •  
    Будинок № 3 (від вул. Староєврейської)
  •  
    Будинок № 5 (від вул. Староєврейської)
  •  
    Будинок № 7
  •  

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
  2. ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  3. ↑ Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 17 лютого 2021.
  4. ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 49.
  5. ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (А). lviv.ridne.net. Процитовано 21 листопада 2024.
  6. ↑ Вулиця Арсенальська. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 21 листопада 2024.
  7. ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 6.
  8. ↑ Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Арсенальна, 3 — Львівський історичний музей. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 лютого 2021.
  9. ↑ Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Арсенальна, 7 — колишній кагальний будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 лютого 2021.
  10. ↑ Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Івана Федорова, 27 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 6 червня 2021.

Джерела

ред.
Вулиця Арсенальська
у сестринських Вікіпроєктах
  Портал «Львів»
  Проєкт «Львів»
  Вулиця Арсенальська у Вікісховищі?

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Арсенальська_(Львів)&oldid=43954323