Вікіпедія

Волошка східна

вид рослин
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Воло́шка східна (Centaurea orientalis) — вид трав'янистих рослин родини Айстрові, поширений в Європі[1].

Волошка східна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Волошка (Centaurea)
Вид:
Волошка східна (C. orientalis)
Біноміальна назва
Centaurea orientalis
Синоніми

Colymbada orientalis

Опис

ред.
 

Багаторічна трав'яниста рослина з вертикальним, вгорі потовщеним і розгалуженим кореневищем, зелена, шорсткувата, вкрита коротким гоструватими горбочками, іноді з тонким павутинистим опушенням. Стебла поодинокі або нечисленні, 30—100 см заввишки, прямостоячі, трохи розгалужені, ребристо-борозенчасті, при основі вкриті рештками торішніх листків і тут помітно більш павутинисті. Листки, крім самих верхніх, на досить довгих черешках, перисто- або двоперистороздільні, іноді перистолопатеві, з довгастими або вузько лінійними, сидячими або до основи звуженими в коротенькі черешечки, цілокраїми або неправильно зубчастими, тупуватими лопатями з коротенькими вістрячками на кінці. Верхні листки сидячі, дуже зменшені, цілісні, цілокраї, на верхівці нерідко з довгастим перетинчастим придатком до 4 мм завдовжки[2][3][1].

Суцвіття — негустий волотевидно-щитковидний кошик. Обгортки майже кулясті (17)20—25(30)  мм завдовжки, (15)18—25 мм завширшки, голі; їх листочки блідо-зелені, цілком прикриті світло-жовтими або буруватими придатками. Придатки зовнішніх і середніх листочків, від широко ланцетних до майже округлих, по краю гребінчасто-торочкуваті, звичайно світліші від цілісної частини придатка; на верхівці придатки з міцнішими за бокові торочки колючками до 2—3 мм завдовжки. Придатки внутрішніх листочків дрібніші, майже округлі, по краю короткоторочкуваті або нерівно зубчасті, не верхівці без вістря. Квітки жовті, крайові — до 15 мм завдовжки, майже не збільшені. Плід  — розсіяноволосиста сім'янка, 3—4(5) см завдовжки; чубок до 4—5 мм завдовжки, бурувато-сірий[2][3].

Цвіте в червні — вересні[2]. Запилення здійснюється за допомогою комах (ентомофілія). Поширення насіння відбувається переважно вітром (анемохорія)[4].

Поширення

ред.
 
Дніпропетровська область. Криворіжжя
 
Запорізька область. Долина р.Верхня Хортиця

Загальний ареал охоплює країни Південно-Східної та Східної Європи — Сербію, Македонію, Болгарію, Молдову, Україну, південь Російської Федерації[5].

В Україні вид поширений у Південному Лісостепу, Степу до Гірського Криму включно, досить звичайно; на Південному узбережжі Криму тільки на околиці Карадагу[1].

Екологія

ред.

Волошка східна — короткокореневищний трав'янистий багаторічник, за сезонним життєвим циклом належить до гемікриптофітів[4].

Рослина світлолюбна (сціогеліофіт), посухостійка (ксерофіт), відносно морозостійка (мезотерм; добре витримує ранньовесняні й пізньоосінні приморозки), відносно невибаглива до плодючості ґрунтів (мезотроф)[4].

Є типовим мешканцем відкритих степових ландшафтів (степант). У межах ареалу, у тому числі в Україні, зростає в степах, на сухих кам'янистих і піщаних схилах[5][1].

В умовах Запорізької області зростає в петрофітному і різнотравно-типчаково-ковиловому степу[6][7].

Охорона

ред.

В Україні вид перебуває під охороною — його занесено до переліків регіонально рідкісних рослин багатьох областей (Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська, Тернопільська, Хмельницька).

Природні популяції скорочуються головним чином через руйнування місць зростання, рекреацію і збирання квітів на букети[7][8].

У Запорізькій області охороняється в Національному заповіднику «Хортиця» та ряді природно-заповідних об'єктів регіону[6].

Практичне значення

ред.

Використовується в декоративному садівництві у відкритих, у тому числі кам'янистих, композиціях.

Близькі види

ред.

Волошка східна легко утворює гібриди з близькими видами роду, зокрема з волошками скабіозоподіною (Centaurea scabiosa), салонікською (Centaurea salonitana) і несправжньоплямистою (Centaurea pseudomaculosa)[2][3].

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  1. ↑ а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 362. (рос.)(укр.)
  2. ↑ а б в г Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР. — Т. 12 / Ред. О. Д. Вісюліна. — 594 с. (с. 102—104)
  3. ↑ а б в Флора СССР / Ред. В. Л. Комаров і С. К. Черепанов. — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1963. — Т. 28. – 760 с. (с. 501— 502)
  4. ↑ а б в Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 43). — ISBN 966-551-166-1
  5. ↑ а б Флора Европейской части СССР / Отв. ред. Н. Н. Цвелев. — СПб : Наука, 1994. —Т. 7. — 317 с. (с. 279)
  6. ↑ а б Корещук К. Е., Петроченко В. И. Флора высших растений острова Хортица // Природа острова Хортица: сб. науч. трудов Национального заповедника «Хортица» / под ред. В. И. Петроченко. — Запорожье: Днепровский металлург, 1993. — Вып. 1. — С. 4—61 (с. 53)
  7. ↑ а б Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 66). — ISBN 966-375-018-9
  8. ↑ Червона книга Дніпропетровської області (Рослинний світ) / Авт.-укл. Б. О. Барановський, В. В. Тарасов; відп. ред. А. П. Травлєєв. — Дніпропетровськ, 2010. — 498 с. (с. 194)

Література

ред.
  • Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР. — Т. 12 / Ред. О. Д. Вісюліна. — 594 с. (с. 102—104).
  • Флора СССР / Ред. В. Л. Комаров і С. К. Черепанов. — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1963. — Т. 28. – 760 с. (с. 501— 502).
  • Флора Европейской части СССР / Отв. ред. Н. Н. Цвелев. — СПб : Наука, 1994. —Т. 7. — 317 с. (с. 279).


Посилання

ред.


  Це незавершена стаття про айстрові.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Волошка_східна