Волошка

рід рослин

Воло́шка (Centaurea) — рід трав'янистих рослин родини айстрових, або складноцвітих. Волошки — місцеві рослини помірних і субтропічних регіонів Старого Світу; інтродуковані до Північної (у т. ч. Гренландії), Центральної й Південної Америки, Австралії, Південної Африки та Східної Азії[1]. Характеристиками волошок є міцне стебло, лійчасті квітки й сім'янки зазвичай з папусами. Деякі види використовують і розводять як декоративні рослини; також волошки є медоносними рослинами.

Волошка
Nordens flora 007 Blåklint.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Carduoideae
Триба: Cynareae
Підтриба: Centaureinae
Рід: Волошка (Centaurea)
L., 1753
Види

Див. Список видів роду Волошка

Commons-logo.svg Вікісховище: Centaurea

Наукова назва походить від дав.-гр. кένταυρος — «кентавр», оскільки Гіппократ стверджував, що рослину (Centaurea cyanus) дав грекам кентавр Хірон, вихователь багатьох героїв грецької міфології. Українська назва, можливо, зумовлена волохатим виглядом чашечок цих рослин[2].

ОписРедагувати

Це запушені чи голі однорічні, дворічні або, як правило, багаторічні трав'янисті рослини або напівкущики завдовжки від 20 до 300 см. Стебла прямостійні, висхідні або розлогі, прості або розгалужені. Листки одноколірні, прикореневі й стеблові, на ніжках чи сидячі, іноді нероздільні, але часто перисті (шипасті в Centaurea benedicta). Чашоподібні квіткові голови розміщені окремо або в суцвіттях. Обгортка прилистків має сферичну, овальну, дзвоноподібну або чашоподібну форму. Приквітки перекриваються й часто мають перетинчастий край і відокремлені бахромисті або колючі придатки. Квітки від нечисленних до численних, зовнішні зазвичай стерильні, внутрішні двостатеві; їх запилюють комахи. Віночки від білого до синього, рожевого, пурпурного або жовтого кольору. Сім'янка від мало запушеної до голої. Папус зазвичай складається з двох типів елементів; зовнішні елементи щетиноподібні, а внутрішні — короткі; іноді папуси відсутні. Основними числами хромосом є x = 8, 9, 10, 11, 12, 13 або 15[1][3][4].

Волошки по суті є світлолюбними рослинами, тому ростуть переважно у відкритих місцевостях, таких як луки, степи, пасовища, межі, скелясті схили, береги, узлісся та галявини, узбіччя доріг тощо, рудеральні середовища. Деякі види — бур'яни в польових культурах. Завдяки вмісту нектару у квітках, волошки — хороші медоноси.

КласифікаціяРедагувати

Різні джерела надають різну кількість видів, які містить цей рід. Plants of the World Online надає перелік із 738 видів роду волошка[1]. База даних The Plant List наводить список із 687 прийнятих назв видів Centaurea[5]. Глобальна база даних Складноцвітих (англ. Global Compositae Checklist) подає перелік із 734 прийнятих назв видів[6].

В Україні зростають[1][7][8][9]:

  1. Centaurea appendicata — волошка великопридаткова
  2. Centaurea arenaria — волошка піскова
  3. (і) Centaurea benedicta
  4. Centaurea besseriana — волошка Бессера
  5. Centaurea borysthenica — волошка дніпровська
  6. Centaurea breviceps — волошка короткоголова
  7. Centaurea calcitrapa — волошка колючоголова
  8. Centaurea caprina
  9. (і) Centaurea cyanus — волошка синя
  10. Centaurea depressa — волошка притиснута
  11. Centaurea diffusa — волошка розлога
  12. Centaurea dominii
  13. Centaurea donetzica — волошка донецька
  14. Centaurea fuscomarginata
  15. Centaurea glastifolia
  16. Centaurea iberica — волошка причорноморська
  17. Centaurea jacea — волошка лучна
  18. Centaurea konkae — волошка Конки
  19. Centaurea kotschyana — волошка східнокарпатська
  20. Centaurea lavrenkoana — волошка Лавренка
  21. Centaurea majorovii — волошка Майорова
  22. Centaurea maramarosiensis — волошка мармароська
  23. Centaurea margarita-alba — волошка білоперлинна
  24. Centaurea margaritacea — волошка перлиста
  25. Centaurea mollis — волошка м'яка
  26. Centaurea odessana — волошка одеська
  27. Centaurea orientalis — волошка східна
  28. Centaurea paczoskii — волошка Пачоського
  29. Centaurea phrygia — волошка фригійська
  30. Centaurea protogerberi — волошка первинногерберова
  31. Centaurea protomargaritacea — волошка первинноперлинна
  32. Centaurea pseudoleucolepis — волошка несправжньоблідолускова
  33. Centaurea pseudomaculosa — волошка несправжньоплямиста
  34. Centaurea pseudoscabiosa
  35. Centaurea salonitana — волошка салонікська
  36. Centaurea sarandinakiae — волошка Сарандинакі
  37. Centaurea savranica — волошка савранська
  38. Centaurea scabiosa — волошка коростянкова
  39. Centaurea semijusta — волошка напівзаконна
  40. Centaurea solstitialis — волошка довгоденна
  41. Centaurea stereophylla — волошка твердолиста
  42. Centaurea sterilis — волошка неплідна
  43. Centaurea steveniana — волошка Стевена
  44. Centaurea stoebe
  45. Centaurea tanaitica — волошка донська
  46. Centaurea trichocephala — волошка волосистоголова
  47. Centaurea vankovii — волошка Ванькова
  48. Centaurea varnensis

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Centaurea L. / Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 06.03.2021.  (англ.)
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 422.
  3. Centaurea in Flora of North America / efloras.org. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 06.03.2021.  (англ.)
  4. Centaurea in Flora of China / efloras.org. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 06.03.2021.  (англ.)
  5. The Plant List [Архівовано 15 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. Global Compositae Checklist(англ.)
  7. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 06.03.2021. [недоступне посилання] (англ.)
  8. The Catalogue of Life. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 06.03.2021.  (англ.)
  9. Centaurea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

ПосиланняРедагувати