Вікіпедія

Войт Володимир Володимирович

(Перенаправлено з Володимир Володимирович Войт)

Володимир Володимирович Войт (англ. Volodymyr Voyt Jr; нар. 27 серпня 1979, Київ) — заслужений артист України, бандурист, імпровізатор, композитор.

Войт Володимир Володимирович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 27 серпня 1979(1979-08-27) (44 роки)
Місце народження Київ, Українська РСР, СРСР
Професії композитор
Освіта Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
Заслужений артист України

Життєпис ред.

Народився 27 серпня 1979 р. у м. Київ в родині бандуриста-співака, соліста Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г. Майбороди Володимира Войта-старшого. Закінчив у 2002 р. Національну музичну академію України ім. П. І. Чайковського, клас бандури кафедри народних інструментів. Факультативно вивчав старосвітські-народні інструменти, практично студіював торбан при кафедрі фольклористики НМАУ 2001—2002 (керівник Кушпет В. Г.). У тому ж ВНЗ пройшов асистентуру-стажування при кафедрі народних інструментів за спеціальністю бандура — 2005 р. (творчий керівник професор Баштан С. В.). Маґістратуру в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова, кафедри теорії та методики музичної освіти, хорового співу і диригування— 2011 р. (клас професора Авдієвського А. Т.). Перебуваючи консультантом на п'ятнадцятому Міжнародному семінарі бандуристів у м. Торонто 2006 рік, вивчає традиційну бандуру зразка Георгія Ткаченка від Віктора Мішалова.

З 2001 року — артист, соліст Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г. І. Майбороди, м. Київ. Численні колективні та сольні виступи, гастролі в Україні. Аудіозаписи сольних епізодів оркестрового музикування.

У 2008 році стає артистом оркестру Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім. Г. Г. Верьовки[1]. Цього ж року, удостоєний Почесного звання — Заслужений артист України[2].

Лауреат (ІІ премія за найкращу композицію на народній основі для бандури та III премія за найкращу концертну п'єсу для бандури) на першому Міжнародному конкурсі композицій для бандури імені Григорія Китастого, який проводила Канадська фундація «Бандура» та капела бандуристів ім. Г. Китастого, м. Торонто, Канада, 2000 р.. Лауреат (II премія) Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах ім Г. Хоткевича (2001). У 2006 році, стає почесним членом Канадської капели бандуристів (The Canadian Bandurist Capella) з м. Торонто, керівник Заслужений артист України Віктор Мішалов. Спільні концерти з капелою в провінції Манітоба, Канада. Численні гастролі в Європі (Литва, 1991 р.; Німеччина 1993, 2011 рр.; Польща 1994 р. ; Туреччина 1996, 2008 рр.) та Північній Америці (США 2003, 2004 рр.; Канада 2005, 2006, 2014, 2019 рр.), Ізраїль 2011 р., Чехія 2019 р., Австрія 2019 р.

Участь у міжнародних та всеукраїнських фестивалях ред.

Видані записи ред.

ROXOLANA'S DREAM 2005, CD

Дебютний проєкт Володимира Войта молодшого. На диску представлені оригінальні твори, а також перекладення академічної інструментальної музики для бандури соло. Поряд з іншими представлені дві авторські композиції бандуриста: титульна Сон Роксолани та Ніаґарські водоспади. VoRuV (Canada-Ukraine) 2005.

A MORNING PATH IN DEEP SNOW 2023, CD

Альбом авторської, імпровізаційної музики Володимира Войта зіграної на трьох інструментах харківського типу: Light in the window / Temperament (dedicated to La Monte Young) / 4 Fridays untilSpring / On the verge / Octochord 01 / A morning path in deep snow / Dark in Kyiv / Trench candle / Campane for Ärvo (dedicated to Ärvo Part) / Lacrime ad est… VoRuV (Ukraine) 2023.

Інші проєкти ред.

  • 2005—2006 Робота над музикою до художнього фільму «Прорвемось!», «ПРЕ» production. Володимир Войт молодший, став одним з переможців конкурсу «СаундПРЕК», або «Музика з народу» написавши музику до найбільш драматичних та багатих на емоції епізодів фільму. Опісля прем'єри яка відбулась 9 березня 2006 року, чимало епізодів фільму перезняли змінивши сюжет. Видання саундтреку було відкладено.
  • 2006 Співпраця з групою Океан Ельзи в проєкті «Веселі, брате, часи настали»[3]. 15 жовтня відбулася прем'єра музичного відеокліпу знятого на нову пісню групи Океан Ельзи з однойменною назвою. Саме партія бандури у виконанні Володимира Войта молодшого звучить у цій пісні, акомпануючи вокалу Святослава Вакарчука.
  • 2007 Музичний супровід до слайд-фільму «Київська панорама». Фотопроєкт художника, фотографа Анатолія Заїки. Імпровізаційна музика на бандурі супроводжує відеоряд, який складається з великої кількості тематичної підбірки світлин.
  • 2012 Гнат Хоткевич «Музичні інструменти українського народу», друга редакція, Видавець Савчук О. О. — науковий консультант, ілюстрації.
  • 2013 «Торба міхонші», спільно з Войтом В. І., Музична Україна, твори для бандури.[4]
  • 2014 Віктор Мішалов «Харківська бандура». Видавець Савчук О. О.  — ілюстрації.
  • 2014 «Хоробра сімнадцятка» / «Music of survival», режисер Орест Сушко, документальний фільм, Канада — керівник виробництва в Україні, виконавець-бандурист, саундтрек, ілюстрації, архівна робота, консультант української версії фільму.
  • 2018 Міжнародний форум бандуристів — куратор.

Музичні композиції ред.

бандура соло:

  • СОН РОКСОЛАНИ (1-ша ред. 1998; 2-га ред. 1999)
  • ВАРІАЦІЇ на тему української народної пісні «Гаю, гаю, зелен розмаю» (1999)
  • КОЛИСКОВА (2001)
  • ЗАЙЧИКУ парафраз на тему української народної пісні (за М. Леонтовичем «Гра в зайчика»)(1-ша ред. 1999; 2-га ред. 2002)
  • NIAGARA FALLS /Ніаґарські водоспади/ (2005)

для ансамблю бандуристів:

  • М. Леонтович «Гра в зайчика» / перекладення на однорідний хоровий склад (варіанти для жіночого або дитячого хору та чоловічого), спеціально написаний інструментальний супровід для соліста бандуриста та капели бандуристів.

Примітки ред.

  1. ↑ Хор імені Верьовки — склад оркестру
  2. ↑ Про відзначення державними нагородами України [Архівовано 9 вересня 2021 у Wayback Machine.], regulation.gov.ua (Перевірено 9 вересня 2021)
  3. ↑ Океан Ельзи - Веселі, брате, часи настали (бандура В.Войт)[недоступне посилання], get-tune.info (Перевірено 10 вересня 2021)
  4. ↑ Сольний спів (сопрано) Я. Кренців. muzukr.com. Процитовано 8 грудня 2022.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Войт_Володимир_Володимирович&oldid=40612311