Відкрити головне меню

Георгій Кирилович Ткаченко
Георгій Ткаченко.JPG
Бандурист Георгій Ткаченко
Народився 5 травня 1898(1898-05-05)
с. Глушково, Курська область
Помер 11 грудня 1993(1993-12-11) (95 років)
Київ
Громадянство українець
Національність українець
Місце проживання Київ, УРСР, Україна Україна Україна
Діяльність архітектор, кобзар, художник
Відомий завдяки бандурист
Alma mater Вищі художньо-технічні майстерні

Георгій Кирилович Ткаченко (23 квітня (5 травня) 1898 року, с. Глушково, Курська область — 11 грудня 1993 року, Київ) — український бандурист.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Архітектор-художник, член Союзу художників і Союзу архітекторів (з 1937 року), бандурист, член музичного товариства України. Народився на Східній Слобожанщині.

1929 року закінчив московський ВХУТЕМАС[1], був відомим художником-архітектором і бандуристом, останнім представником так званої «слобожанської» традиції рецитацій під акомпанемент старосвітської діатонічної бандури. У творах митця відображена широчінь його духовного світу, що поєднував українство та слов'янофільство, християнсько-консервативні переконання та сприйнятливість до нових ідей (замолоду був посвячений у масони). Мав велику популярність серед українських інтелектуалів 196090-х.

Кобзарську науку перебрав від харківського кобзаря Петра Древченка і свято дотримувався, ретельно оберігаючи від будь-якого переосмислення.

В репертуарі пана Ткаченка 8 дум, 5 псалмів, 12 історичних пісень, 20 пісень народно-побутових та 5 танців.

УчніРедагувати

Видані записиРедагувати

ЛітератураРедагувати

Публікації, каталоги творівРедагувати

  • Ткаченко Г. Зустріч з Єгором Мовчаном // Народна творчість та етнографія (Київ). — 1978. — № 3. — С. 49-54.
  • Акварели Георгия Ткаченко. Каталог выставки. Киев, 1986.
  • Акварелі Г. Ткаченка: Каталог виставки / Авт. передмови І. О. Ігнаткін. — К., 1967. — 12 с.
  • Ткаченко, Г. К. Основи гри на народній бандурі // ж. «Бандура», #23-24, 1988
  • Ткаченко Г. Струна до струни // Україна (Київ).. — 1988. — № 19, травень. — С. 24-25.
  • Георгий Ткаченко. Акварели. Каталог выставки к 90-летию художника. Республиканский Дом архитекторов в Киеве (май 1988).
  • Каталог виставки акварелей Георгія Кириловича Ткаченка (до 90-річчя від його народження) / упорядник Н. Селівачова. — К., 1988. — 25 с., портрет Г. Ткаченка (ксилографія) роботи В. Перевальського. — Бібліографія — с. 10-13.
  • Акварелі Георгія Ткаченка.– К.: Мистецтво, 1989. — Комплект із 15 листівок з передмовою та коментарями укр. і рос. мовами. — Упорядник і автор тексту М. Селівачов.
  • Георгій Ткаченко: Автобіографія. Школа гри на народній бандурі. Репертуар / Упорядкував М. Селівачов // Родовід. — 1995. — № 11. — С. 111—114
  • Выставка художественных работ к 100-летию художника и бандуриста Георгия Ткаченко (1898—1993). Программа. 5 — 21 мая 1998. Музей истории Киева.
  • Ткаченко, Г. К. Струна до струни / Г. Ткаченко // Єгор Мовчан. Спогади. Статті. Матеріали. — Суми: Собор, 1999. — 64 с.
  • Ткаченко, Г. К. Основи гри на народній бандурі / Г. Ткаченко // Черемський К. Повернення традиції. — Х.: Центр Леся Курбаса, 1999. — С.224-225

Статті про ТкаченкаРедагувати

  • Работы Архитектурно-планировочной мастерской № 5 Моссовета. Руководитель В. И. Долганов // Архитектурная газета (Москва). — 1936. — № 46. — Приложение. — С. 1-4 [Репродуковано проекти Г. Ткаченка: другий варіант плана Центрального парку на Ленінських горах у співавторстві з В. Долгановим; Генплан Ленінського (колишнього Царицинського) і Коломенського парків; Перспектива партеру в Лужниках Центрального парку на Ленінських горах].
  • Коржев М. П. (арх.), Прохорова М. И. (арх.). Парк ЦДКА Первомайского района (Лефортовский) // Строительство Москвы. — 1937. — № 10. — С. 10-16 [Репродуковано графічні роботи Г. Ткаченка: ескіз огорожі на Набережній Яузи (с. 14), вид на читальню з-за ставка (с. 16)].
  • [Фото декоративної паркової вази, виконаної за проектом Г. Ткаченка] // Строительство Москвы. — 1940. — № 16. — С. 20, іл. 1.
  • Фисун Олександр. Етнографічні акварелі Георгія Ткаченка // Народна творчість та етнографія (Київ). — 1968. — № 6. — С. 82-87, іл.
  • Вітрук Володимир. Творчість Єгора Ткаченка // Наша культура (Варшава). — 1969. — № 2 (130). — С. 7-8, іл.
  • Селівачов М. Співець рідної землі // Життя і слово (Торонто). — 1974, 7 січня.
  • Голець Ярослав. Мальовнича Україна // Україна (Київ). — 1978. — № 40. — С. 17, іл.
  • Піаніда Б. М. Виставка творів Г. К. Ткаченка // Народна творчість та етнографія (Київ). — 1978. — № 4. — С. 103—106, іл.
  • Ткаченко Г. Зустріч з Єгором Мовчаном // Народна творчість та етнографія (Київ). — 1978. — № 3. — С. 49-54.
  • Лавров Федір. Кобзарі: нариси з історії кобзарства України. — К.: Мистецтво, 1980. — С. 170.
  • Христенко Інна. Дзвін кобзи // Літературна Україна. — 1983. — 10 лютого, № 6 (3999). — С. 8.
  • Литвин Микола. Довгожитель пензля і пісні // Україна (Київ). — 1984. — № 47, 25 листопада. — С. 22 і 4 стор. обкл., іл.
  • Селівачов М. Вічна загадка любові // Київ. — 1984. — № 2. — С. 155—159, іл.
  • Мішалов, В. — Георгій Кирилович Ткаченко — Останній кобзар — ж. Молода Україна, Червень, 1985
  • Мішалов, В. — Останній кобзар — Нарис про Г. Ткаченка — «Bandura», 1985, № 13.14, (С.49-52)
  • Selivatchov M. His unique world // Ukraine (Kyiv). — 1985. — № 8. — P. 13-15, ill.
  • Литвин Микола. Кобзарі задивлені в майбутнє // Жовтень (Львів). — 1986. — № 11. — С. 85-96.
  • Грица С. Й. Епос увиконанні Георгія Кириловича Ткаченка // Народна творчість та етнографія (Київ). — 1988. — № 2. — С. 52-60.
  • Селівачов М. Останній бандурист // Родовід. — 1993. — № 6. — С. 55-60;
  • Селівачов М. Пам'яті найстарішого кобзаря України Георгія Ткаченка // Народна творчість та етнографія. — 1994. — № 2-3. — С. 88-89.
  • Войник Л. Гармония струны и кисти // Вечерний Киев. 1999. 26 февр.
  • Селівачов М. Відзначення 100-річчя від дня народження Георгія Ткаченка // Родовід. — 1999. — № 1 (17). — С. 98-99.
  • Селівачов М. Георгій Ткаченко // Ант. — 1999. — № 1. — С. 35.
  • Селівачов М. Георгій Ткаченко: особистість, паломник, художник, музикант (спогади про незабутнього друга та його розповіді) // Лаврський альманах. Випуск 25. — К., 2010. — С. 135—153, іл; репринт: // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. Випуск 7. — К., 2010. — С. 394—427.
  • Ігор Роздобудько. Українські кобзарі Східної Слобожанщини. // Східна Слобожанщина. Українці навколо України.

ПосиланняРедагувати

  • Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті — (Серія Слобожанський світ)— Харків — Торонто, 2013—368с.
  • Сайт Київського кобзарського цеху

ПриміткиРедагувати

  1. [:ru: ВХУТЕМАС ru: ВХУТЕМАС]