Володимирівка (Володарський район)

Володи́мирівка — українське село, що знаходиться у Володарському районі Київської області.

село Володимирівка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Володарський район (Київська область)
Рада/громада Рубченківська сільська рада
Код КОАТУУ 3221686802
Основні дані
Населення 67
Поштовий індекс 09300
Географічні дані
Географічні координати 49°32′52″ пн. ш. 29°38′56″ сх. д. / 49.54778° пн. ш. 29.64889° сх. д. / 49.54778; 29.64889Координати: 49°32′52″ пн. ш. 29°38′56″ сх. д. / 49.54778° пн. ш. 29.64889° сх. д. / 49.54778; 29.64889
Водойми Коса (річка)
Відстань до
районного центру
25 км
Місцева влада
Карта
Володимирівка. Карта розташування: Україна
Володимирівка
Володимирівка
Володимирівка. Карта розташування: Київська область
Володимирівка
Володимирівка

РозташуванняРедагувати

Населений пункт розташований у межах лісостепової зони на рівнинних ділянках Придніпровської височини в долині річки Коса, що є притокою річки Рось.

Село знаходиться за 25 км від районного центру й межує з такими населеними пунктами: на заході з селом Чепіжинці; на південному заході з селом Капустинці; на півдні з селом Руде Село; на сході з селом Рубченки (усі Володарського району), а на півночі з селом Оріховець (колишня назва Татарнівка) Сквирського району.

НазваРедагувати

Сучасна назва села є спадком радянського минулого — за іменем Володимира Ульянова-Леніна.

Колишні назви села — Слобода, Зводіївка говорять про його походження та ймовірний час заснування.

ІсторіяРедагувати

 
Пам'ятник воїнам ІІ Світової війни

В кінці 17 — початку 18 століття після майже півстолітнього періоду Руїни навколишні землі Правобережжя стали пусткою. Польська шляхта почала наново колонізувати цей край, засновуючи нові поселення — «зводила» селян. Задля того, щоб селянство охочіше покидало обжиті землі та переходило на нові місця проживання, пани на певний час скасовували податки для переселенців — дарували «свободи». За свідченням очевидця Тушинської Марії Іванівни (*1931) саме колишня назва села — Зводіївка — фігурувала в німецьких військових картах під час ІІ Світової війни. А жителі сусіднього села Оріховець і понині Володимирівку називають не інакше, як Слободою.

В 50-х роках 20 століття село було адміністративно приєднане до Рубченківської сільської ради. Місцевий колгосп ім.Сталіна очолював Залєвський Павло Іванович. Збереглася книга зі списком колгоспників та їх сімей орієнтовно кінця 40-х, початку 50-х років ХХ століття (у фото). Господарство 1959 року було об'єднане з Рубченківським колгоспом. Така непродумана волюнтарна політика тодішнього радянського керівництва привела до поступового занепаду села, зменшення кількості його жителів.

Нині село входить до складу Рубченківської сільської ради.

До 1973 року в селі була початкова школа. Учителькою школи в останні роки була Поліщук Ганна Тимофіївна. Нині в селі вже не діє сільський будинок культури, бібліотека, медпункт.

1982 року зруйновано занедбану дерев'яну церкву Петра і Павла. Зі встановленням радянської влади в церкві забороняється богослужіння і церковне приміщення використовується в якості комори для зберігання колгоспного зерна. За спогадами старожилів, під час німецької окупації в 1941-1944 роках жителі села власноруч провели ремонт церкви, зібрали церковне начиння, і церковна служба була відновлена. В повоєнний час, в 50-х роках ХХ століття церковна будівля знову служила приміщенням для зберігання збіжжя.

За переказами, церковну споруду придбали в селі Погреби Тетіївського району Київської області, що розташоване за 9 км на південь від Володимирівки. Церква з дубового брусу була розібрана, перевезена до села і наново складена на кам'яному підмурку. Відомо, що 1899 року в Погребах року збудовано нову дерев'яну церкву на місці старої, дерев'яної Онуфріївської церкви, зведеної в 1777 році.[1] Ймовірно, що у Володимирівку продана споруда саме цієї старої церкви.

У центрі села є пам'ятник загиблим односельчанам у роки Другої світової війни. 1 січня 1944 року Зводіївка (Володимирівка) зазнала жахливого бомбардування нацистською авіацією. За свідченнями очевидців Залєвського Віталія Івановича (1935 - 2014), Тушинської Марії Іванівни (1931 р.н.), Тушинського Івана Федоровича (1930 - 2014), Палківського Євгена Йосиповича (1935 р.н.) 17 ворожих літаків тричі пролетіли над селом, засипаючи бомбами і частини наступаючої Червоної Армії, що саме проходили селом, і мирних жителів. Великі армійські колони стікалися до Володимирівки з сіл Новофастова, Чепіжинців та Оріховця, та прямували далі польовим шляхом до с.Погреби, де була переправа через річку Рось. Від ворожих бомб загинуло багато червоноармійців, проте їх кількість невідома, померли від ран 2 мирних жителі. Солдатів було поховано в братській могилі, а на початку 1950-х років їхні останки було перепоховано у Володарці.

На околицях Володимирівки (в напрямку на с.Погреби) є місцевість, що має назву Кірова Рудка. Там, за переказами, влітку 1944 року селяни випадково натрапили на останки ще одного загиблого воїна, де їх і поховали.

2008 року в селі встановлений пам'ятний хрест жертвам Голодомору 1932 — 1933 років. Нині не зберігся.

Уродженці селаРедагувати

В селі Зводіївка народився Драгомирецький Антін Григорович (нар. 1887 — пом. 1938) — український політичний діяч, Член Української Центральної Ради (1917 р.). Репресований: 26 жовтня 1937 р. зазнав арешту, 31 грудня 1937 р. було засуджено до страти, а 16 січня 1937 року — вирок приведено у виконання. Посмертно реабілітований 27 січня 1989 року[2].

СвітлиниРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Похилевич, Лаврентий. Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, у пределах губернии находящихся. — Киев: Типография Киевопечерской лавры, 1864, с.454. 
  2. Драгомирецький Антін Григорович