Кароліна Собанська
| Кароліна Собанська | |
|---|---|
 Мініатюра Петра Соколова | |
| Народилася |
25 грудня 1795 Погребище, Російська імперія |
| Померла |
16 липня 1885 (89 років) Париж |
| Підданство |
 Росія,  Франція |
| Діяльність | adventurer, шпигунка |
| Знання мов | французька |
| Рід | Жевуські |
| Батько | Адам Вавжинець Жевуський |
| Мати | Юстина Рдултовська |
| Брати, сестри | Генрик Жевуський і Евеліна Ганська |
| У шлюбі з | Геронім Собанський |
| Діти | Гонората Констанція |
Кароліна Розалія Текля Жевуська (пол. Karolina Rozalia Tekla Rzewuska), по чоловікові Собанська (пол. Sobańska; 25 грудня 1795, маєток Погребище , Вінницька область — 16 липня 1885, Сен-Жермен-ан-Ле) — авантюристка і таємна агентка царського уряду, в яку були закохані і якій присвячували вірші Олександр Пушкін[1] і Адам Міцкевич. Господиня одеського салону, уславилася на початку 1820-х своєю пекучою, демонічною красою. Її ім'я помилково приписане до назви чорноморського курорту Кароліно-Бугаз.
Сестра Евеліни Ганської і Адама Жевуського, своячка Павла Кисельова, Оноре де Бальзака[2] і Станіслава Монюшка, тітка іншої знаменитої авантюристки, Катерини Радзивілл.
Життєпис ред.
Походження, дитинство ред.
Кароліна Жевуська — дочка відомого масонського діяча Адама Вавжинця Жевуського.
Дитинство Кароліни пройшло у сім'ї багатих родичів: Вацлава «Еміра» Жевуського та Олександри Любомирської. Вацлав «Емір» Жевуський, молодший кузин батька Кароліни, єдиний син Северина Жевуського, нереалізованого диктатора Речі Посполитої, був власником Підгорецького замку і жив у Відні. Його дружина, і водночас двоюрідна племінниця, Олександра Любомирська, була донькою Розалії Любомирської, яка вела легковажний спосіб життя в передреволюційній Франції і закінчила своє життя на гільйотині. Страта княгині Любомирської як польської громадянки ледь не зіпсувала безхмарні спершу відносини Робесп'єра з польськими інсургентами. Щоб зам'яти скандал, революціонери випустили з в'язниці юну дочку страченої, дозволивши їй виїхати у володіння Габсбургів.
З юних років Кароліна вирізнялася блискучими манерами, засвоєними у віденському будинку Вацлава «Еміра» й Олександри. Також багато часу вона проводила у Любомирських — діти князя Францішека Ксаверія Любомирського були їй двоюрідними братами та сестрами.
Одеський період ред.
1813 р. Кароліну видали заміж за багатого одеського негоціанта Героніма Собанського, більше, ніж на 10 років[3] старшого за неї власника маєтку у Баланівці, маршалка Ольгопольського повіту. Одеса в той час не була розпещена світським товариством, і поява іноземки «високого світського виховання» справила велике враження. Кароліна завела в Одесі салон на зразок віденського салону своєї тітки, який «колись славився першим у Європі за розумом, люб'язностю та освіченістю його відвідувачів» (Вігель). Сучасники відзначали добре поставлений голос світської левиці і приїздили послухати її спів.
Народивши дочку Гонорату Констанцію, Собанська з 1816 р. припинила спільне проживання з чоловіком (отримала так звану сепарацію). Католицька консисторія санкціонувала у 1825 році фактичне розлучення подружжя з причини «нездоров'я» одного з них, хоча Геронім уклав шлюб з Анною Дзежек.
1821—1836 — цивільна дружина генерала Яна де Вітте. Одесою ширилися чутки про її зв'язок із генерал-лейтенантом де Вітте — сином грецької куртизанки Софії Потоцької, свояком Марії Валевської і подвійним агентом епохи наполеонівських війн.
Примітки ред.
- ↑ Александр Сергеевич Пушкин //Биография писателя (рос.). Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 7 березня 2013.
- ↑ http://feb-web.ru/feb/pushkin/serial/v96/v96-163-.htm [Архівовано 16 листопада 2010 у Wayback Machine.] КАРОЛИНА СОБАНЬСКАЯ В ПИСЬМАХ МАРШАЛА МАРМОНА И БАЛЬЗАКА (рос.)
- ↑ Hieronim Sobański h. Junosza (ID: 5.444.141) [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела ред.
- Kossakowski Stanisław Kazimierz, Błeszczynski Julian. Monografie historyczno-genealogiczne niektórych rodzin polskich [Архівовано 7 січня 2018 у Wayback Machine.]. — 1872. — Т. 3. — S. 110—111. (прим.) (пол.)
- Sudolski Z. Sobańska z Rzewuskich Karolina Rozalia Tekla (1793 lub 1795—1885) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : PAN, PAU, 2000. — T. XXXIX/4, zeszyt 163. — S. 411—412. (пол.)
Посилання ред.
- Rzewuscy (01) (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |