Відкрити головне меню

Войтек (ведмідь-солдат)

Ведмідь Войтек

Войтек (нар. 1942 — пом.1963) — сирійський бурий ведмідь (лат. Ursus arctos syriacus), знайдений ведмежатком в Ірані та взятий на забезпечення солдатами Другого корпусу польської Армії Андерса. Згідно з легендою, у битві при Монте-Кассіно в Італії допомагав польським артилеристам розвантажувати ящики з боєприпасами й навіть підносив снаряди під час бою, чим став відомий серед польських та англійських військових.

ІсторіяРедагувати

 
Емблема 22-ї роти артпостачання

1942 року ведмежатко сирійського бурого ведмедя, знайдене неподалік міста Хамадан місцевим хлопчаком-іранцем, перепродано солдатам Польської армії Андерса за кілька консерв м'яса — і названо Войтек. Його виростили солдати, годуючи Войтека згущеним молоком із пляшки з-під горілки та фруктами, мармеладом, медом і сиропом; інколи пригощали його й пивом, яке згодом стало його улюбленим напоєм. Ведмежатко навчилося від солдатів курити та їсти сигарети — і навіть боротися з ними та віддавати честь. Войтек був розвагою й забавкою як для солдатів, так і для цивільних і незабаром його офіційно визнали оберегом навколишніх військових частин: він пересувався з армією: спершу до Іраку, а згодом через Сирію, Палестину та Єгипет.

1945 року підрозділи Армії Андерса, котрим неможливо було повернутися на батьківщину, направили до Великої Британії, де були розформовані, а ведмідь Войтек разом із кількома солдатами Армії Андерса опинився в Беркширі, Шотландія. Живучи в селі Хаттон поруч з містом Дунс, Войтек незабаром став популярним серед місцевих жителів та місцевої преси, внаслідок чого Польсько-шотландська асоціація назвала Войтека одним зі своїх почесних членів.

ДемобілізаціяРедагувати

15 листопада 1947, після демобілізації, ведмідь Войтек вийшов на пенсію: його переселили до Единбурзького зоопарку в Шотландії, де він провів увесь залишок життя, незмінно користуючись величезною увагою з боку місцевого населення. Ветерани Армії Андерса, які залишились у Великій Британії, відвідували свого бойового товариша: спокійно перелазили через огорожу й пригощали Войтека сигаретами. За спогадами очевидців, зазвичай сумний ведмідь, що страждав від захворювання кісток, у такі хвилини знову ставав активним і веселим. У Шотландії та у Польщі ведмедю Войтеку встановлені пам'ятники.

Як і домашні улюбленці, які розділяють із своїми господарями дах над головою, радощі і печалі, дозвілля, а часто і роботу та «хліб насущний», так і Войтек прожив своє життя із солдатами 2-го Польського корпусу Армії Андерса, яких війна позбавила батьківщини, родин і рідного дому. У резюме до фільму «Wojtek. The Bear That Went to War»[1] (укр. Войтек. Ведмідь, який пішов на війну) написані золоті слова, які найкращим чином характеризують життя та долю Войтека і його бойових побратимів:[2]

« Це історія Войтека — чудового військового 500-фунтового ведмежати, який воював у Другій світовій війні поряд з групою польських солдатів, з якими ділилися своїм пивом та сигаретами — і, зрештою, з якими розділив свою долю. Через усвідомлення життя і смерті цієї унікальної істоти ми відкриваємо нові значення термінів «іммігрант», «патріот» та «людина». »

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати