Відкрити головне меню

Януш Пшимановський (пол. Janusz Przymanowski) (20 січня 1922, Варшава4 липня 1998, Варшава, Польща) — польський письменник, поет і публіцист, полковник Війська Польського.

Януш Пшимановський
пол. Janusz Przymanowski
Народився 20 січня 1922(1922-01-20)
Варшава, Польська Республіка
Помер 4 липня 1998(1998-07-04) (76 років)
Варшава, Польща
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland.svg Польща
Діяльність мовознавець, поет, військовослужбовець, перекладач
Alma mater Варшавський університет
Знання мов польська
Учасник Друга світова війна
Військове звання полковник
Партія Польська об'єднана робітнича партія і Польська робітнича партіяd
Нагороди
Хрест Незалежності Хрест Хоробрих медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Премія Ленінського комсомолу
орден «Хрест Грюнвальда» 3 ступеня орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест) Medal of the National Education Commission
Заслужений діяч культури Польщі
орден Усмішки

ЖиттєписРедагувати

Навчання на історичному факультеті Варшавського університету. З початком Другої світової війни пішов воювати добровольцем.

У 1939, після нападу СРСР на Польщу, був інтернований як військовослужбовець польської армії, жив у Сибіру. У 1943, дізнавшись про набір добровольців у Військо Польське, записався добровольцем.

З 1945 року працював військовим журналістом, редактором військових видань, був офіцером головного політичного управління Війська Польського. Подружився на війні з офіцером Радянської Армії, промисловцем А. С. Деминовим, який згодом загинув при визволенні Польщі. Дебютував як письменник у 1950 році книгою про подвиги поляків у роки Другої світової війни. Надалі продовжував тему війни у своїх творах.

На початку 1960-х у співавторстві з Овідієм Горчаковим написав книгу «Викликаємо вогонь на себе» про мужність і героїзм радянських і польських підпільників, які діяли в селищі Сеща. У 1965 книга була екранізована.

У 19641970 роках написав повість «Чотири танкісти і пес», за якою в Польщі був знятий однойменний телевізійний серіал з трьох частин і 21 серії. Сам знявся в цьому серіалі в епізодичній ролі фотографа в останній серії фільму.

У 1966 написав документальну повість «Студзянки» про танковий бій між поляками і німцями біля містечка Студзянки.

У 19801985 був депутатом польського Сейму.

У 1987 написав книгу «Пам'ять» про солдатів, полеглих під час визволення Польщі.

Переклади українськоюРедагувати

  • Чотири танкісти і пес. Переклад з польської: Станіслав Савнов. Київ: Молодь. 1971 502 стор.
  • Витівки Йонатана Коота. Переклад з польської: Юрій Попсуєнко; малюнки: Владіслав Ширяєв Київ: «Веселка». 1988. 220 стор.

ПосиланняРедагувати