Вовче лико запашне
Вовче лико запашне | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Daphne cneorum L., 1753 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Вовче лико запашне[1], во́вчі я́годи паху́чі[2], (Daphne cneorum L.) — вид рослин родини тимелеєвих (Thymelaceae).
Ботанічні характеристики
ред.Кущ 10–30 см заввишки, з родини тимелейових з багаторічними листками на пагонах. Квіти темно-рожеві, з біло-запушеними короткими квітконіжками. Лопаті оцвітини і приквітки притиснуто-запушені. Листки шкірясті, багаторічні, лопатоподібні (8–16 мм завдовжки). Плід — жовто-бура шкіряста кістянка. Росте в соснових лісах, на крейдяних або мергелистих схилах у Лісостепу. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні — червні.
Поширення
ред.Росте в соснових лісах, на схилах з близьким заляганням крейди. Зрідка трапляється на правобережному Поліссі, північному Поділлі та в Лісостепу.
Естетичні характеристики
ред.Реліктова рослина третинного періоду. Має запашні квіти. Завдяки цьому в країнах Європи, де він зростає у горах, дістав назву «альпійській бузок». Рослина заслуговує широкого використання в культурі, бо має дуже високі декоративні якості.
Охорона
ред.Вид включений до Червоної книги України. Винищується для продажу в букетах та при вирубуванні лісів з подальшою посадкою сосни, яка витісняє іншу рослинність. Потребує ретельної охорони. Вовче лико запашне охороняється на Черкащині в ботанічних заказниках — Русько-Полянському, Гайдарове та Михайлівському.
Близький вид
ред.Вовче лико звичайне (Daphne mezereum L.)
Примітки
ред.- ↑ Daphne cneorum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
Література
ред.- Заверюха Б. В., Шемчушенко Ю. С., Бабенко В. І.. Рослини Червоної книги. — Київ. — Урожай. — 1985.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2013) |