Відкрити головне меню
Вікіпедія

Властіміл Горт

Властіміл Горт (12 січня 1944, Кладно) – чехословацький шахіст, від 1985 року представник Німеччини, претендент на звання чемпіона світу.

Властіміл Горт

VlastimilHort10.jpg

2010 рік
Країна Чехословаччина Чехословаччина
Шаблон:BRD
Німеччина Німеччина
Народження 12 січня 1944(1944-01-12) (75 років)
Кладно
Титул Міжнародний майстер (1962)
Гросмейстер (1965)
Рейтинг ФІДЕ 2426 (жовтень 2017 року)
Піковий
рейтинг 		2620 (січень 1977 року)

Шахова кар'єраРедагувати

 
Властіміл Горт, Вейк-ан-Зеє 1973

Перших своїх успіхів досягнув на чемпіонаті Чехословаччини серед юнаків, де двічі (у 1960 i 1962 роках) здобув звання чемпіона країни. У 1962 році став міжнародним майстром, a через три роки - гросмейстером. 1964 року виступив на зональному турнірі у Кечкеметі, де поділив 7-8-ме місця. В рамках відбору до чемпіонату світу, на зональному турнірі 1967 року в Галле посів 2-ге місце i кваліфікувався на міжзональний турнір у Сусі, в якому поділив 6-8-ме місця i виступив у дограванні за одне місце в претендентських матчах (які відбулись у Лос-Анджелесі), однак посів друге місце i не потрапляв до числа претендентів[1]. Участь у ще двох міжзональних турнірах, (Пальма-де-Майарка 1970[2] i Петрополіс 1973[3]), також також не принесла потрапляння до претендентських матчів.

Найвищого успіху досягнув 1976 року, посівши на міжзональному турнірі у Манілі 3-тє місце i здобувши право грати у вісімці претендентів[4]. Його чвертьфінальний матч проти Бориса Спаського, який відбувся 1977 року в Рейк'явіку, проходив у дуже запеклій боротьбі й завершився його поразкою з мінімальним рахунком 7½ - 8½[5].

У 1960-1984 роках представляв Чехословаччину на 11 шахових олімпіадах, із яких сім разів на першій шахівниці. Найвищий успіх припадає на 1982 рік у Люцерні, де у командному заліку здобув срібну медаль. У своєму доробку має також дві медалі в особистому заліку - срібну (14½ очка у 18 партіях на першій шахівниці 1972 року в Скоп'є), а також бронзову (1962 року у Варні на третій шахівниці). Після зміни громадянства ще тричі взяв участь в олімпіадах (у 1988-1992 роках). Загалом на олімпіадах зіграв 197 партій, у яких набрав 125½ очків[6].

П'ятиразовий чемпіон Чехословаччини (1970, 1971, 1972, 1975, 1977 i 1984)[7], а також тричі (1987, 1989 i 1991) перемагав на чемпіонаті Німеччини[8]. Від початку своєї шахової кар'єри був дуже активним гравцем. Виступив у великій кількості турнірів (переміг у понад 20-ти), зокрема, в матчі століття між СРСР та рештою світу, який відбувся в 1970 році в Белграді. У ньому здолав на 4-й шахівниці Лева Полугаєвського з рахунком 2½ - 1½[9]. Багато разів виступав на турнірах у Польщі, зокрема, тричі на меморіалах Акіби Рубінштейна, перемігши 1977 року[10].

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1977 року, досягнувши 2620 пунктів ділив тоді (разом з Левом Полугаєвським i Михайлом Талем) 6-8-ме місця у світовій класифікації ФІДЕ[11].

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ 1967 Sousse Interzonal Tournament
  2. ↑ 1970 Palma de Mallorca Interzonal Tournament
  3. ↑ 1973 Petropolis Interzonal Tournament
  4. ↑ 1976 Manila Interzonal Tournament
  5. ↑ 1976-78 Candidates Matches
  6. ↑ OlimpBase
  7. ↑ Historie MČR mužů. Архів оригіналу за 16 лютий 2012. Процитовано 2 жовтень 2017. 
  8. ↑ Deutsche Einzelmeisterschaften. Архів оригіналу за 17 січень 2013. Процитовано 17 січень 2013. 
  9. ↑ Match Of The New Century - Belgrade 1970. Архів оригіналу за 26 вересень 2007. Процитовано 26 вересень 2007. 
  10. ↑ XV Memoriał Акіби Рубінштейна Polanica Zdrój 1977. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 2 жовтня 2017. 
  11. ↑ ФІДЕ rating history :: Hort, Vlastimil

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Властіміл_Горт&oldid=26336723