Властіміл Горт
Властіміл Горт (12 січня 1944, Кладно) — чехословацький шахіст, від 1985 року представник Німеччини, претендент на звання чемпіона світу.
Властіміл Горт | ||||
---|---|---|---|---|
2010 рік | ||||
Країна |
Чехословаччина ФРН Німеччина | |||
Народження |
12 січня 1944 (80 років) Кладно | |||
Титул |
Міжнародний майстер (1962) Гросмейстер (1965) | |||
Рейтинг ФІДЕ | 2426 (жовтень 2017 року) | |||
Піковий рейтинг |
2620 (січень 1977 року) |
Шахова кар'єра
ред.Перших своїх успіхів досягнув на чемпіонаті Чехословаччини серед юнаків, де двічі (у 1960 i 1962 роках) здобув звання чемпіона країни. У 1962 році став міжнародним майстром, a через три роки — гросмейстером. 1964 року виступив на зональному турнірі у Кечкеметі, де поділив 7-8-ме місця. В рамках відбору до чемпіонату світу, на зональному турнірі 1967 року в Галле посів 2-ге місце i кваліфікувався на міжзональний турнір у Сусі, в якому поділив 6-8-ме місця i виступив у дограванні за одне місце в претендентських матчах (які відбулись у Лос-Анджелесі), однак посів друге місце i не потрапляв до числа претендентів[1]. Участь у ще двох міжзональних турнірах, (Пальма-де-Майарка 1970[2] i Петрополіс 1973[3]), також не принесла потрапляння до претендентських матчів.
Найвищого успіху досягнув 1976 року, посівши на міжзональному турнірі у Манілі 3-тє місце i здобувши право грати у вісімці претендентів[4]. Його чвертьфінальний матч проти Бориса Спаського, який відбувся 1977 року в Рейк'явіку, проходив у дуже запеклій боротьбі й завершився його поразкою з мінімальним рахунком 7½ — 8½[5].
У 1960-1984 роках представляв Чехословаччину на 11 шахових олімпіадах, із яких сім разів на першій шахівниці. Найвищий успіх припадає на 1982 рік у Люцерні, де у командному заліку здобув срібну медаль. У своєму доробку має також дві медалі в особистому заліку — срібну (14½ очка у 18 партіях на першій шахівниці 1972 року в Скоп'є), а також бронзову (1962 року у Варні на третій шахівниці). Після зміни громадянства ще тричі взяв участь в олімпіадах (у 1988-1992 роках). Загалом на олімпіадах зіграв 197 партій, у яких набрав 125½ очок[6].
П'ятиразовий чемпіон Чехословаччини (1970, 1971, 1972, 1975, 1977 i 1984)[7], а також тричі (1987, 1989 i 1991) перемагав на чемпіонаті Німеччини[8]. Від початку своєї шахової кар'єри був дуже активним гравцем. Виступив у великій кількості турнірів (переміг у понад 20-ти), зокрема, в матчі століття між СРСР та рештою світу, який відбувся в 1970 році в Белграді. У ньому здолав на 4-й шахівниці Лева Полугаєвського з рахунком 2½ — 1½[9]. Багато разів виступав на турнірах у Польщі, зокрема, тричі на меморіалах Акіби Рубінштейна, перемігши 1977 року[10].
Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 січня 1977 року, досягнувши 2620 пунктів ділив тоді (разом з Левом Полугаєвським i Михайлом Талем) 6-8-ме місця у світовій класифікації ФІДЕ[11].
Зміни рейтингу
ред.
|
Примітки
ред.- ↑ 1967 Sousse Interzonal Tournament. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ 1970 Palma de Mallorca Interzonal Tournament. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ 1973 Petropolis Interzonal Tournament. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ 1976 Manila Interzonal Tournament. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ 1976-78 Candidates Matches. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ Historie MČR mužů. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ Deutsche Einzelmeisterschaften. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 17 січня 2013.
- ↑ Match Of The New Century - Belgrade 1970. Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 26 вересня 2007.
- ↑ XV Memoriał Акіби Рубінштейна Polanica Zdrój 1977. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ ФІДЕ rating history :: Hort, Vlastimil. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
Література
ред.- ChessBase Megabase 2007
- W.Litmanowicz, J. Giżycki, «Szachy od A do Z», tom I, Варшава 1986, str. 361—362
Посилання
ред.- Особова картка Властіміла Горта на сайті ФІДЕ
- Партії Властіміла Горта в базі Chessgames
- Особова картка Властіміла Горта на сайті 365chess.com
- Виступи на шахових олімпіадах
- Виступи на командних чемпіонатах Європи