Вікіпедія

Влад Сорд

український письменник, поет, прозаїк
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Влад Сорд (справжнє ім'я — Владислав Юрійович Гранецький-Стафійчук; нар. 21 липня 1995[2], смт Рудниця[3], Україна) — український видавець[4], дизайнер[5], літератор, поет, прозаїк, підприємець, фандрейзер. Військовий-доброволець, організатор і командир зведеного підрозділу, учасник Революції гідності та АТО,[6] громадський активіст [2].

Влад Сорд
Гранецький-Стафійчук Владислав Юрійович
Прізвисько Змій
Псевдо Влад Сорд
Народився 21 липня 1995(1995-07-21) (28 років)
Рудниця, Піщанський район, Вінницька область, Україна
Країна  Україна
Діяльність видавець, дизайнер, літератор, поет, прозаїк, солдат, доброволець, громадський діяч
Alma mater Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Знання мов українська
Військове звання молодший сержант
У шлюбі з Гранецька Вікторія Леонідівна[1]
Нагороди
Нагрудний знак «Учасник АТО»

Життєпис ред.

Дитинство та освіта ред.

Влад Сорд народився 21 липня 1995[2] року в смт Рудниця Піщанського району Вінницької області[6]. За власними словами, мав предків-норвежців[3].

Утік з дому до Криму у 16 років. Навчався у Кримському юридичному інституті, де досягнув отримання президентської стипендії, проходив практику у Верховній Раді АР Крим[6]. В той же час працював на кількох роботах, захоплювався історичною реконструкцією та айкідо[7]. Через проукраїнську позицію зазнав переслідування з боку оточення. Самотужки придбав квартиру, яку згодом під час анексії Криму незаконно привласнила сім'я росіян з Саратова. Припинив навчання в 2013 році перед вступом на четвертий курс[6][уточнити][8].

Військова та громадська діяльність ред.

Зі слів самого Сорда, з початком подій на Майдані приїхав у Київ, вступив до загону «Вікінги», став активним учасником Революції Гідності[3][9][10][11][12]. У 2014 році вирушив на Схід України як військовий-доброволець під позивним «Змій». Після загибелі в боях за ДАП наймолодшого «кіборга» Сергія Табали (позивний «Сєвєр») очолив добровольчий загін «Месники ім. С. Табали»[6][прояснити][13]; пізніше заснував благодійну організацію з тією ж назвою[14]. Воював у лавах ДУК Правого сектору, в батальйонах «Азов»[2] (під час спроби легалізації т. зв. ДБ СП «Одін», колишн. 7 ОРБ ДУК ПС — де служив з[15] Василем Сліпаком[16][17][18] та військовослужбовицею та журналісткою Валерією Бурлаковою[19][16]) та «ОУН»[2] (разом з Євгеном Строканем та загоном «Месники ім. С. Табали»[20] брав участь[21] у штурмі блокпосту бойовиків в околицях Донецька)[22][23][прояснити][24]. Бойовий шлях почався з двох хаотичних і неузгоджених із командуванням ДУК ПС кількаденних заїздів в околиці Іловайська, де під час останнього Сорд втрапив під перший в житті артобстріл і зазнав травми спини, пошкодивши хребці через падіння вантажівки, в яку влучив снаряд[6].

З жовтня 2015 року служив за контрактом у складі 93-ї ОМБр спершу гранатометником в піхоті на Шахті Бутівці на Донеччині[25], згодом в артрозвідці на Луганському напрямку[3][26]. Під кінець служби позмінно виконував обов'язки начальника та заступника пресслужби бригади[6][27][28][29]. Автор слів її нового гімну, виконаного рок-гуртом «Тінь Сонця», почесного найменування[30] та один із розробників нової символіки 93 ОМБр[3][31].

  ...Знав Змій і безліч інших речей, про які пише. Безліч почуттів і моментів, знайомих кожному бійцю... “Подарованих” цією війною кожному у той час, як лише одному з тисячі, напевно, дарована здатність переплавити емоції у слова. Знаєте, як це — коли “вітрила наповнює втома”? Як “ночами не світять зорі”? Зрештою, як це — коли “человек переходит черту. И не страшно ему уже...” Не страшно й вивернути себе навиворіт, чесно пишучи про найзаповітніше, підсвічуючи підствольним ліхтариком найтемніші куточки власного серця. Від цього стає світліше іншим.  

— Валерія Бурлакова, передмова до книги «Трансгрес(і)я»

У 2017 році одружився з письменницею Вікторією Гранецькою[2][32]. Для цього Сорд на декілька днів залишив військову частину, його рапорт, однак, не було підписано[33] і розцінено залишення частини як дезертирство[34]. Звільнився з лав Збройних сил України в 2018 році за завершенням терміну контракту до кінця особливого періоду[23].

Удвох з дружиною вони заснували видавництво «Дім Химер», де Влад Сорд також працює художнім редактором[2]. Окрім створення буктрейлерів[35] і видання книг суто українських авторів українською мовою у темних жанрах[36], видавництво активно відстоює громадянську позицію та постійно ініціює або долучається до благодійних ініціятив[37]. Частка прибутків спрямовується на підтримку політв'язнів, зокрема Сергія Стерненка та Андрія Антоненка[38][39].

У липні 2021 року Влад Сорд став лавреатом[40] премії «Кризаліс» (Chrysalis)[41] Європейського товариства наукової фантастики[42] (вручається письменнику або художнику, який яскраво заявив про себе дебютними творами) за збірку оповідань військового горору «Безодня» та художнє оформлення книг видавництва[43][44].

Під час російського вторгнення в Україну 2022 року, Влад Сорд у складі 93-ї ОМБр продовжив захищати Україну[45] як розвідник[46]. В сюжеті американського телеканалу CBS News він подякував королеві Великої Британії за ракети NLAW[45].

Скандали ред.

Справа із затриманням ред.

Після акції під назвою «Не чуєш? Побачиш» на підтримку раніше засудженого Сергія Стерненка 20 березня 2021 року[47] Влад Сорд був затриманий поліцією. Зі слів Сорда, поліція не оформлювала це спершу як саме затримання, а як фіксування даних про особу[48]. Правоохоронці вручили йому підозру за статтею про хуліганство із застосуванням зброї, а саме за розбиття скла у дверях Офісу Президента України. Його захисниками та друзями затримання було розцінено як викрадення людини[49][50]. На думку його друзів, якщо акт вандалізму справді був вчинений, то це наслідок посттравматичного стресового розладу[2]. Сам підозрюваний заперечував свою участь у розбитті скла[38]. В поліції ж Сорда характеризували як «одного із найбільш агресивних» протестувальників. Печерський районний суд Києва 23 березня обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту[2]. В наступні дні поліція вручила підозри у вчиненні правопорушень ще п'ятьом учасникам акції протесту: Євгену Строканю[51], Роману Ратушному, Сергію Філімонову, Давиду Гаджимурадову[52] та Олексію Білковському[53].

Низка українських фахівців з політології, політтехнології та конституційного права висловилися, що акти вандалізму було зумисне допущено поліцією аби дискредитувати та маргіналізувати вуличні протести в цілому[54]. Депутатка фракції «Голос» Юлія Клименко в ефірі ток-шоу «Політклуб» на «5 каналі» назвала протест спланованою провокацією, задуманою владою з метою виставити всіх протестувальників вандалами і за посередництва ЗМІ відвернути увагу громадськості від «провалу вакцинації, провалу економіки, від локдауну, провалу в переговорах з Російською Федерацією і багато інших провалів, які є у влади»[55]. Натомість чимало активістів та учасників акції наполягають на тому, що події під ОП — своєрідний мистецький перфоманс[56]. Влада Сорда було 25 березня запрошено на прямий ефір телеканалу «1+1» (брав участь онлайн), де відгукнувся, що затримання переслідувало мету дискредитувати будь-які протести проти чинної влади[57].

Адвокат Сорда прокоментував його негативне висвітлення у ЗМІ: «Думаю, Влад — це найлегша жертва, яку можна було спіймати і представити як головний прапор мітингу, разом з цим зробити якийсь розголос. Думаю, коли події вщухнуть і ми детально розберемося у ситуації, то виявиться, що ця історія зовсім не така, якою її намагається представити поліція»[58]. Сорд зі свого боку відгукнувся, що звинувачення в його адресу призначені кинути тінь на всіх добровольців, пересварити їх між собою, а залучення «лідерів думок» і телеканалу «1+1» виконані на замовлення правоохоронної системи[48].

Заява про нагородження орденом Богдана Хмельницького ред.

25 березня у прямому ефірі телеканалу «1+1» Сорд також повідомив про своє нагородження орденом Богдана Хмельницького Ⅲ ступеня, показав нагороду та назвав номер ордену — 83075. Депутат Владлен Неклюдов («Слуга народу») наступного дня заявив, що згідно документів Сорд таким орденом не нагороджувався[59].

Микола Колесник,[60][61] екс-депутат Криворізької міської ради від «УКРОПу» і військовий волонтер[62], який представився ЗМІ як куратор[63] батальйону «Кривбас», в ефірі сказав, що Сорд також не брав участі в іловайських боях, за які міг би отримати орден, та висловив підозру, що нагорода фальшива або чужа[64]. При цьому сам Сорд на своїй сторінці у Фейсбуці зазначив, що вручення йому ордена імовірно було частиною чиєїсь злочинної схеми або наслідком політичної інтриги того часу[23]. Зі слів поранених бійців, присутніх під час т. зв. імпровізованого нагородження, орден вручив Валерій Гелетей (або особа, що видалася їм схожою на нього, як зауважив Сорд на «1+1»)[57].

Згодом заяву Колесника щодо відсутності Сорда під час Іловайських подій спростував один зі свідків, Олексій Середюк (позивний «Борґезе», командир батальйону (ротного складу) підрозділу МВС «Свята Марія», кол. Шахтарськ), за словами якого саме «Змій» поблизу Іловайську надавав йому першу допомогу після поранення[65]. Разом з тим, після публікації власних спогадів у відповідь на звинувачення Миколи Колесника, побратими Сорда виявили кілька вагомих розбіжностей, зокрема в датах, позивних і переліку його загиблих співслужбовців. Особисто відвідавши Влада у Вінниці, бійці «Правого Сектора» провели діалог, а Сорд перепросив за неточності, зумовлені як стресом, так і довірою чуткам щодо інших бійців. Один з гостей, учасник АТО Андрій Шкіпер зазначив: «Хочу підкреслити, що ми не намагаємося принизити заслуги Влада перед Батьківщиною і оскаржити його перебування в АТО, тому що він дійсно воював. Все, чого ми хотіли — це розставити людей, події і вчинки на свої місця»[66]. Сорд пізніше відгукнувся, що не вважає свою військову діяльність героїчною, а лише сумлінно виконував обов'язок[48][67].

Органами Національної поліції було проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що Стафійчук державними нагородами не нагороджувався, та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 1861 «Незаконні дії щодо державних нагород» кодексу України про адміністративні правопорушення, а орден Богдана Хмельницького Ⅲ ступеня було вилучено[68][69]. За словами Влада Сорда та його адвоката, окрім номера орден містить автентичне клеймо на звороті — вагомі докази його справжності. Водночас номер не фігурує в жодних відповідних наказах та не закріплений за жодною особою[70]. Формально нагорода виглядає справжньою, але виготовлена була наперед[48], тому нагороду немає підстав вважати відібраною в кого-небудь[70]. Сорд висловив зацікавленість у розслідуванні хто й з якою метою роздавав подібні нагороди[70]. Суд у справі про законність нагородження на вимогу його адвоката було перенесено з 31 березня на 9 квітня[71].

13 квітня 2021 року Вінницький міський суд визнав Сорда винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 186-1 КУпАП «Незаконні дії щодо державних нагород», а саме зберігання ордена Богдана Хмельницького Ⅲ ступеня та застосував покарання у вигляді штрафу у розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1275 гривень) ― спираючись на неправомірну (перевищення повноважень) резолюцію Керівника Апарату Офісу Президента від 26.03.2021[72] у відповідь на депутатське звернення В. Неклюдова, добровільно виданий орден та DVD-диск із записом телешоу «Право на владу»[73]. Орден Богдана Хмельницького Ⅲ ступеня № 83075 було конфісковано[74].

Суд відмовився долучати до матеріалів справи докази відповідача, відхилив клопотання про перенесення засідання до отримання відповіді стосовно відновлення орденської книжки або надання відомостей з облікової картки особи (оскільки Банкнотно-монетний двір Національного банку України виготовляє державні нагороди на замовлення Державного управління справами після відповідного іменного Указу Президента України)[75][76][77], за якою закріплена нагорода, від уповноваженого органу ― Комісії державних нагород та геральдики. Також суд не вручив ухвалу Сорду чи його захиснику ні в день проголошення, ні станом на 21.02.2022, що унеможливлює сплату штрафу, судового збору та подання апеляції. Нагородна комісія, в свою чергу, станом на 21.02.2022 ніяк не відреагувала на три запити Гранецького-Стафійчука (останній 08.04.2021).

Скандал довкола волонтерських зборів ред.

У серпні 2023 року чотири автори видавництва «Дім Химер»: Павло Дерев'янко, Поліна Кулакова, Кшися Федорович і Євген Лір — заявили про відкликання прав на свої твори через звинувачення співзасновника видавництва Владислава Гранецького-Стафійчука у присвоєнні коштів з благодійних зборів на підрозділ «Сенека», приписуванні собі дружби з Романом Ратушним, що заперечують рідні й друзі Ратушного, та ймовірних обманах. Усі автори звернули увагу на невиплати роялті та погану комунікацію видавця з авторами й читачами[78].

За рік до того Влад Сорд оголосив збір на міномети для «Сенеки», але не прозвітував за зібрані 3,5 млн грн[78].

Доробок ред.

  • «Трансгрес(і)я» (2016: вид-во Сергія Пантюка) — збірка поезії про війну[79].
  • «Дотик зачаєного жаху» (2017: вид-во Електрокнига) — альманах горор-оповідань українських та закордонних майстрів жаху (Євген Лір, Влад Сорд, Сергій Рибницький, Роман Батькович, Інгвар Ант, Джой Веллс, Артур Закордонець, Василь Золотарьов, Сергій Кав'яр, Віталій Квітка, Олександр Лоуренс, Андрій Петраш, Віталій Геник, Владислава Сахнюк, Олег Стецюк, Олексій Сударенко, Елен Тен, Євгенія Хохлова, Володимир Компанієць, Віта Михайлова, Вагіф Султанли, Галіт Дахан Карлібах, Ігор Антонюк), представлений на Франкфуртському книжковому ярмарку-2017.[80]
  • «В. О. П.» (Війною ограновані поезії) (2018: вид-во ДІПА) — «щира і чесна поезія від тих, хто своїми очима бачив війну», автори: Артур Закордонець, Сергій Бородкін, Олена Білозерська, Назар Розлуцький, Влад Сорд, Костянтин Чабала, Роман Семисал, Петро (Патрік) Орішко.[81]
  • «+++» (Три плюси) (2019: вид-во Дім Химер) — збірка поезії про війну[82][83].
  • «Безодня» (2019: вид-во Дім Химер) — збірка військово-містичних оповідань[82][84]. Озвучена у форматі аудіокниги[85][86]. Бестселер видавництва «Дім Химер»[87].
  • «Там, де вдома» (2019: вид-во АССА) — 112 віршів волонтерів та воїнів про любов і війну (поети Максим Кривцов, Марко Терен, Влад Сорд, Юлія Ілюха, Валерій Пузік, Юлія Баткіліна, Олександр Лисак, Наталія Маринчак; художники Валерій Пузік та Олена Сарженко). Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.[88]
  • «VОЇН» (2020: вид-во Інфа-Принт, РБЖ Азимут) — збірка патріотичних оповідань про тих, хто захищає Україну на Донбасі. Автори: Віталій Геник, Олег Карачевський, Тетяна Левченко, Алла Марковська, Сергій Панасюк, Сергій Пильтяк, Макс Пшебильский, Радій Радутний, Ігор Сілівра, Юлес Скела, Влад Сорд, Сергій Торенко, Вікторія Штепура[89].

Головні відзнаки ред.

Військові ред.

Мистецькі ред.

Примітки ред.

  1. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/shcho-vidomo-pro-vlada-sorda/31165597.html
  2. ↑ а б в г д е ж и к л Що відомо про Влада Сорда, якого поліція називає «одним із найбільш агресивних» під час подій під Офісом президента?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  3. ↑ а б в г д Влад Сорд (Стафійчук) - автор гімну бригади у виконанні рок-гурту «Тінь Сонця». VIN TOP (українською) . 03 травня 2018. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
  4. ↑ «Видавці мають формувати світогляд»: чому Влад Сорд ходить на акції й видає молодих авторів. chytomo.com (укр.). 12 квітня 2021. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  5. ↑ Ветеран 93-ї бригади заснував унікальне книжкове видавництво "Дім Химер". mva.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 липня 2021.
  6. ↑ а б в г д е ж Влад Сорд, позивний «Змій», засновник видавництва «Дім химер» [Архівовано 21 березня 2021 у Wayback Machine.] // Укрінформ, 27 вересня 2019 р.
  7. ↑ Цензор.НЕТ. Влад (Змій) Сорд: Заїзд в Іловайськ став точкою неповернення. Ось що таке справжній бойовий виїзд – коли ти забираєш звідти війну з собою. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 2 квітня 2021.
  8. ↑ Тисячна, Тамара. Події на Майдані у грудні 2013 року переважна більшість студентів кримського вишу зустріли насторожено. Влад пригадує, що в інформаційному просторі було багато суперечливої інформації. Ніхто не міг зрозуміти, що насправді відбувається у столиці. Тому хлопець разом з товаришем поїхали подивитися на все власними очима. vlasno.info (uk-ua) . Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
  9. ↑ Євромайдан SOS розшукує уродження Вінницької області Владислава Стафійчука | Всі Новини Вінниці. Vinbazar.com (рос.). Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2021.
  10. ↑ men vs беркут (uk-UA) , архів оригіналу за 17 грудня 2020, процитовано 2 квітня 2021
  11. ↑ https://twitter.com/afp/status/449309067014459393. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 2 квітня 2021.
  12. ↑ Як "Правий сектор" з шинами ходив до Ради: опубліковані фото. https://glavred.info/politics/275370-kak-pravyy-sektor-s-shinami-hodil-k-rade-opublikovany-foto.html.
  13. ↑ Цензор.НЕТ. Одразу після останньої гострої фази протистоянь на Майдані Гал, Сєвєр і ще один їх товариш Змій сформували новий підрозділ і назвали його "Месники". До нього увійшов і Лоза, і ще ряд хлопців з ПС. Їхньою метою було помститися за загиблих на Майдані, але про цю частину своєї діяльності хлопці поки що не готові говорити. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
  14. ↑ Благодійна Організація "благодійний Фонд "месники Ім. С.табали" 40673067 Стафійчук Владислав Юрійович. ebaza.com.ua. Процитовано 2 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  15. ↑ «як воював пліч-о-пліч з Василем Сліпаком (зі Змієм особисто мене познайомив саме Міф)»
  16. ↑ а б Цензор.НЕТ. "Коли забираєш звідти війну з собою". Хто такий Влад Сорд, затриманий під ОП. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 28 березня 2021. Процитовано 2 квітня 2021.
  17. ↑ Як хлопчик Василь із несправедливістю боровся: у Вінниці показали “Міф” про війну Василя Сліпака. https://vezha.ua/.
  18. ↑ Влад із позивним "Змій", ще один друг Василя Сліпака, зізнався, що до сих пір не може змиритися зі смертю друга. vn.20minut.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
  19. ↑ Після акції біля Офісу президента затримано Влада Сорда: що про нього відомо. Телеграф (укр.). Процитовано 2 квітня 2021.
  20. ↑ Цензор.НЕТ. "Коли почався штурм старого термінала, Сєвєр вкотре показав, який він воїн: бігав по аеропорту і намагався підбити ворожу техніку", – спогади друзів Героя України Сергія Табали. Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 2 квітня 2021.
  21. ↑ 13 квітня поблизу 18-го поста в Пісках відбувся бій між українськими військовими і бойовиками, один боєць загинув — старший солдат 93-ї бригади Микола Грінченко, тоді ж поліг Олександр Кармільчик, ще одного важкопораненого захоплено в полон — дозор зіткнувся з ударним терористичним загоном, посиленим бронетехнікою, що готувався завдати удару по українських основних позиціях. Так говорить офіційна версія подій. Проте учасники даного боєзіткнення говорять про інше: приблизно о 5:00 групи бійців ОУН, Правого сектора та 93 омбр за підтримки БМП-2, ЗУ-23-2 та АГС-17 з різних сторін атакували позиції терористів на Вольво-центрі в Донецьку. Ефект несподіванки та вміле користування гранатами та стрілецькою зброєю добровольцями та військовослужбовцями призвели до того, що було знищено й отримали поранення 22 бойовики, спалено 2 машини, підірвано СПГ-9 сепаратистів, загинув вояк батальйону ОУН Богачов Олег Олексійович.
  22. ↑ Звернення Месників (укр.), процитовано 2 квітня 2021
  23. ↑ а б в voi.com.ua. 'Не воював', 'дезертир', 'раніше судимий'? - Сорд відповів на всі 'накидання вати' і звернувся до Мосейчук через маніпуляції. voi.com.ua (укр.). Процитовано 2 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  24. ↑ Цензор.НЕТ. Десь всередині квітня 15-го року ми вирішили штурманути сєпарський блокпост, який усім там дуже заважав, і був одним з передніх рубежів ворожої оборони. Розробили план, як це має бути - і пішли на нього 3 групами. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
  25. ↑ ТСН.Тиждень за 14 лютого 2016 року (uk-UA) , процитовано 2 квітня 2021
  26. ↑ Замок, Високий (1 грудня 2016). Будні бійця виглядають буденно, як він каже. Служба в 93-й бригаді в артрозвідці. Віднедавна молодший сержант, командир відділення. wz.lviv.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
  27. ↑ Подробиці запеклих боїв поблизу селища Жолобок на Луганщині (uk-UA) , процитовано 2 квітня 2021
  28. ↑ Переправа життя (uk-UA) , процитовано 2 квітня 2021
  29. ↑ ТЕХНІКА ВІЙНИ №108. Нарукавні нашивки. Тренажери Мі-24 [ENG SUB] (uk-UA) , архів оригіналу за 4 травня 2020, процитовано 2 квітня 2021
  30. ↑ І ми почали шукати назву, яка була б слушна і надихала, мотивувала людей на перемогу. Була створена ініціативна група військовослужбовців бригади на чолі з Влад Сорд. www.armyfm.com.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
  31. ↑ Я трохи консультував Влада Сорда з позивним «Змій» в певних моментах. Холодний Яр – це історичний феномен. Це створення нових традицій, які ґрунтуються не на прийдешніх подіях, а на нашій історії. www.armyfm.com.ua. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
  32. ↑ 21.04.2017. Вінницька письменниця виходить заміж за артилериста | Вікторія Гранецька. granetska.net.ua. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 2 квітня 2021.
  33. ↑ Вінницька письменницька пара відгуляла українсько-скандинавське весілля – новини Вінниці. www.depo.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2021.
  34. ↑ Самовільне залишення частини: Влад Сорд розповів, чи дійсно його судили за дезертирство. ТСН.ua (укр.). 25 березня 2021. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 29 березня 2021.
  35. ↑ Буктрейлер / Павло Дерев'янко - "Аркан Вовків" / Дім Химер - 2019 (uk-UA) , процитовано 2 квітня 2021
  36. ↑ Ветеран 93-ї бригади заснував унікальне книжкове видавництво "Дім Химер". mva.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 2 квітня 2021.
  37. ↑ Книжки заради життя: вінницьке видавництво «Дім Химер» ініціювало акцію на підтримку парамедиків - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 2 квітня 2021.
  38. ↑ а б До чого тут DZIDZIO: Влад Сорд пояснив, що змусило його піти на акцію протесту під ОП. ТСН.ua (укр.). 25 березня 2021. Архів оригіналу за 25 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  39. ↑ Вінницьке видавництво оголосило “книгобунт” на підтримку ув’язнених Антоненка і Стерненка. https://vezha.ua/.
  40. ↑ 2020 – 2021 – European Science Fiction Society (en-GB) . Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  41. ↑ Rules of the European Science Fiction Awards – European Science Fiction Society (en-GB) . Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  42. ↑ Manco, Emanuele. FantasyMagazine tra i finalisti ai premi ESFS ∂ FantasyMagazine.it. FantasyMagazine.it (італ.). Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
  43. ↑ 2021 Chrysalis Awards Ukraine - Новини - Видавництво «Дім Химер». chimeraspublisher.com.ua. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  44. ↑ The Chrysalis Awards - About the Chrysalis Awards. chrysalis.secure-platform.com. Архів оригіналу за 18 липня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
  45. ↑ а б Боєць з Вінниці подякував королеві за «подарунки» біля підбитого танка. Звернення показав американський телеканал (Відео) | Всі Новини Вінниці. Vinbazar.com (рос.). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  46. ↑ Військові 93-ї бригади створили унікальний комплекс радіоелектронної розвідки. espreso.tv (укр.). Процитовано 17 серпня 2023.
  47. ↑ «Не чуєш? Побачиш»: акція на підтримку активіста Стерненка у фото. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  48. ↑ а б в г Влад Сорд: історії про фальшивий орден та Іловайськ - відволікання уваги від суті протестів. Парламент.UA (укр.). Архів оригіналу за 2 квітня 2021. Процитовано 2 квітня 2021.
  49. ↑ Розбиті вікна ОП. Влада Сорда посадили під цілодобовий домашній арешт. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  50. ↑ У Вінниці пройде акція на підтримку ветерана, який побив шибки на Банковій. www.news.zt.ua (укр.). Процитовано 2 квітня 2021.
  51. ↑ Заворушення на Банковій: суд обрав запобіжний захід активісту Євгену Строканю. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  52. ↑ Поліція вручила підозри ще двом учасникам акції на підтримку Стерненка. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  53. ↑ Суд над трьома учасниками акції під ОП перенесли. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 28 березня 2021.
  54. ↑ "Картинка замість причини". Що означає акція на Банковій і які будуть наслідки. suspilne.media. Архів оригіналу за 28 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  55. ↑ Це спланована провокація, аби дискредитувати протест і відволікти увагу – депутатка про вандалізм під ОП. 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 26 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  56. ↑ Цензор.НЕТ. Лідер руху "Гонор" Філімонов: протести під ОП - це перформанс і інсталяція. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 2 квітня 2021.
  57. ↑ а б Право на владу за 25 березня 2021 року. ТСН.ua (укр.). Процитовано 28 березня 2021.
  58. ↑ Думаю, Влад – це найлегша жертва, яку можна було спіймати — адвокат Сорда. Громадське радіо (укр.). Архів оригіналу за 25 березня 2021. Процитовано 2 квітня 2021.
  59. ↑ Підозрюваний у заворушеннях на Банковій Влад Сорд не має держнагород – депутат. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  60. ↑ «Тітушковод» Микола Колесник може стати новим мером Кривого Рогу, — журналіст | СтопКор. Інформаційний портал «СтопКор» (укр.). 8 грудня 2021. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
  61. ↑ Рупори пропаганди як константа. site.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 21 лютого 2022.
  62. ↑ Колесник Микола Юрійович. УКРОП. Українське об'єднання патріотів (рос.). Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 2 квітня 2021.
  63. ↑ Николай Колесник не был "командиром батальона Кривбасс". Вісті Придніпров'я (ru-RU) . 18 березня 2016. Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 2 квітня 2021.
  64. ↑ Не був під Іловайськом та не отримував ордена: куратор батальйону "Кривбас" звинуватив Сорда у брехні. ТСН.ua (укр.). 25 березня 2021. Архів оригіналу за 26 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  65. ↑ Влад Сорд: «Відбиваюся від атаки…». Про домашній арешт і розмову з мамою патріота - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2021. Процитовано 2 квітня 2021.
  66. ↑ Цензор.НЕТ. Сорд вибачився за помилки у своїй розповіді про участь в АТО: До групи Тезки я не входив. Чутки про мародерку безпідставні. ВІДЕО. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 1 квітня 2021. Процитовано 2 квітня 2021.
  67. ↑ Я сам підтверджую, що ти був разом з нами у складі 93-ї бригади. І мені неприємно, що ти починаєш виправдовуватись за бойовий досвід перед армією диванних патріотів: керівник відділу по роботі з ветеранами Вінницької ОДА Андрій Грачов. 33 Канал (укр.). 31 березня 2021. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
  68. ↑ Відділ комунікації поліції Вінницької області (30.03.2021). На учасника подій під Офісом Президента України складено адміністративний протокол за незаконні дії щодо державних нагород. Національна поліція України. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
  69. ↑ На Влада Сорда склали протокол за «незаконні дії щодо державних нагород». Всі новини Вінниці (укр.). 30 березня 2021. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
  70. ↑ а б в Ветеран АТО Влад Сорд передав поліції «фейковий» орден Богдана Хмельницького. Україна молода (амер.). Процитовано 2 квітня 2021.
  71. ↑ Орден справжній! Хай розберуться в МО із нагородними листами! - Влад Сорд в суді Вінниці по своїй нагороді (відео). 33 Канал (укр.). 31 березня 2021. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 2 квітня 2021.
  72. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 21 лютого 2022.
  73. ↑ Право на владу. Право на протест (uk-UA) , архів оригіналу за 21 лютого 2022, процитовано 21 лютого 2022
  74. ↑ Суд оштрафував активіста Влада Сорда за зберігання ордена Богдана Хмельницького. НВ (українською) . 05 травня 2021. Архів оригіналу за 5 May 2021. Процитовано 5 травня 2021.
  75. ↑ Про Порядок представлення до нагородження та вручення державних нагород України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 21 лютого 2022.
  76. ↑ Про державні нагороди України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 21 лютого 2022.
  77. ↑ Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виготовлення державних нагород та пам'ятних знаків. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 21 лютого 2022.
  78. ↑ а б Бойко, Олеся (19.08.2023). Чотири автори розривають договори з видавництвом «Дім химер». Видавництво пояснило свою позицію — оновлено. Читомо.
  79. ↑ Поезії мовою війни – книга молодого бійця АТО. Література. Сучасна українська література. Всеохопний літературний портал (укр.). 1 лютого 2017. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 2 квітня 2021.
  80. ↑ Стос | Моторошна презентація книги «Дотик зачаєного жаху» у Вінниці (укр.). Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  81. ↑ В. О. П. війною ограновані поезії. dipa.com.ua (ua) . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  82. ↑ а б Влад Сорд - БЕСТІАРІЙ - Видавництво «Дім Химер». chimeraspublisher.com.ua. Архів оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 2 квітня 2021.
  83. ↑ Gazeta.ua (23 вересня 2019). "Бо ми недобиті, але поки живі" - темна військова поезія. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2021.
  84. ↑ «БЕЗОДНЯ». Влад Сорд. Бабай. 4 листопада 2019. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 2 квітня 2021.
  85. ↑ Безодня - Аудіокниги, архів оригіналу за 10 квітня 2021, процитовано 10 квітня 2021
  86. ↑ Lingart - future books. lingartbooks.com (англ.). Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  87. ↑ Безодня (новий наклад) - КНИГИ - Видавництво «Дім Химер». chimeraspublisher.com.ua. Архів оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
  88. ↑ Книга «Там, де вдома». Інтернет-магазин книг Наш Формат (укр.). Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  89. ↑ Воїн – Літвир (укр.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
  90. ↑ Церемонія нагородження премії ім. Олеся Ульяненка - 19 Жовтня 2017 | Litcentr. litcentr.in.ua. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 2 квітня 2021.
  91. ↑ Лєхова, М. Визначили номінантів «Книга року ВВС-2019». Є серед них вінничанин Влад Сорд [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Вінниця), 10 листопада 2019 р.
  92. ↑ Влад Сорд, або "Інший бік українсько-російської битви 2014 -2019". BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 2 квітня 2021.
  93. ↑ «Безодня» вінницького ветерана Влада Сорда ввійшла до довгого списку премії Книга року ВВС. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 2 квітня 2021.
  94. ↑ Відбулося вручення Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара | Відділ зв'язків із громадськістю Інституту філології. instpres.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 2 квітня 2021.
  95. ↑ ПЕРЕМОЖЦІ ФЕСТИВАЛЮ «ЄВРОКОН». НБУшка (укр.). 21 липня 2021. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 26 липня 2021.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "wz", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Влад_Сорд&oldid=42378761