Юрій Михайлович Вишневецький

(Перенаправлено з Вишневецький Юрій)

Юрій Михайлович Вишневе́цький (пол. Jerzy Wiśniowiecki; ? — 1617/1618) — руський князь герба Корибут, військовий та державний діяч Речі Посполитої. Другий представник роду, який став римо-католиком.

Юрій Михайлович Вишневецький
Помер не раніше 1617 і не пізніше 1618 і не раніше 5 вересня 1618 і не пізніше 15 жовтня 1619
Країна  Велике князівство Литовське
 Річ Посполита
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Альтдорфський університет і Інгольштадтський університетd
Посада київський каштелян[1], депутат[d] і Черкаський староста[d]
Конфесія католицька церква
Рід Вишневецькі
Батько Михайло Вишневецький
Мати Halszka Zenowiczównad
Брати, сестри Вишневецький Михайло Михайлович і Вишневецький Олександр Михайлович
Діти Вишневецька Гальшка

Герб Корибут

Життєпис ред.

Син брацлавського та київського каштеляна, старости черкаського, канівського, лубенського, лоївського Михайла Вишневецького (1529—1584) і Гальшки Зенович (або Зеновичівни, † до 1594). Навчався в університеті міста Інгольштадт у 1594 р., в університеті Альтдорфа в 1595 р.[2]

1603 року розділив батьківські маєтності з братом Михайлом. З 1609 р. каштелян київський, староста черкаський.

Заклав близько 1611 року замок у Білому Камені на Золочівщині. Заклав у містечку католицьку парафію (1605/15), надав кошти для будівництва старого костелу в містечку[3].

У 1615—1618 роках був одним з регіментарів польсько-литовського війська під час війни з Московським царством. У 1617 році спробував захопити Путивль: зайнявши саме місто, не зміг захопити фортецю. Маршалок Головного Коронного трибуналу в 1617 р.

Другий представник роду, який став римо-католиком. Записав фундуш для монастиря домініканців у м. Буськ в 1608 році.[4] Був власником села Тайкури, якому король на прохання Ю. Вишневецького надав магдебурзьке право в 1614 році.[5]

За даними Каспера Несецького, Шимон Старовольський стверджував про його надгробок у Нестерварі; Шимон Окольський — у Залізцях.[6] Згідно з дослідженнями Наталі Яковенко — в домініканському кляшторі Буська[7].

Родина ред.

У шлюбі з Федорою[8] (Теодорою), донькою або сестрою Івана з Чапличів.

Діти:

Маєтності ред.

Володів часткою маєтку і замку Вишневець, місточком і замком Вержбувець та 12 селами, половиною міста Новий Андріїв у Люблінському воєводстві, половину міста та округи Брагін, землями навколо міста Пірятин з самим містом, таокж Білим Камені, Тайкуром і Собещицями.

Примітки ред.

  1. Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV-XVIII wieku: spisyKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2002. — С. 30. — 344 с. — ISBN 83-85213-37-6
  2. Paweł Czaplewski, Polacy na studyach w Ingolsztacie, Poznań 1914, с. 107. польська
  3. Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu… — S. 13—18.
  4. Blaschke K. Kościół parafialny w Tajkurach jako przykład…… — S. 231.
  5. Blaschke K. Kościół parafialny w Tajkurach jako przykład… — S. 219.
  6. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 546.
  7. Яковенко Н. «ПОГРЕБ ТІЛУ МОЄМУ ВИБИРАЮ с предки МОЄМИ»: МІСЦЯ ПОХОВАНЬ ВОЛИНСЬКИХ КНЯЗІВ у XV — середині XVII століть.
  8. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 272. (пол.)

Джерела ред.

Посилання ред.