Відкрити головне меню

Михайло Михайлович Вишневецький

князь, магнат

Михайло Вишневе́цький (? — початок 1616[1]) — князь, державний та військовий діяч Руських земель у Речі Посполитій. Син Михайла Вишневецького, батько Яреми Михайла Вишневецького. Член Львівського братства. Йому як покровителю православ'я присвятив свій «Тренос» Мелетій Смотрицький.[2]

Михайло Вишневецький
MihailWiśniowiecki.jpg
Народився 16 століття
Помер початок 1616
Молдавія
·отруєння
Поховання Збаразький район
Громадянство Річ Посполита
Національність українець
Місце проживання Україна
Титул князь
Посада Q15303482? і Q66201073?
Конфесія православний
Рід Вишневецькі
Батько Михайло Вишневецький
Мати Гальшка Зеновичівна
Брати, сестри  • Вишневецький Олександр Михайлович і Вишневецький Юрій
У шлюбі з Раїна Могилянка
Діти Ярема Михайло, Олександр Роман, Юрій Христофор, Анна
Герб

ЖиттєписРедагувати

Михайло Вишневецький брав участь у придушенні повстання Наливайка: разом з Єжи (Юрієм) Струсем, Кириком Ружинським командував загоном, який Станіслав Жолкевський відправив до Горошина.[3]

Мав посаду старости овруцького. Посідав також староство у Кам'янці-Струмиловій (запис 1608 року).[4] Брав участь у Молдавських маґнатських війнах та польсько-московських війнах Смутних часів. Був власником Рохманова, Ромен (відібране поляками, син Ярема відбив у магната Адама Казановського), розбудував місто Лубни, заснував Густинський і Ладанський монастирі. За його правління Лубни стали містом, де почалося вербування військ для походу на Москву Лжедмитрія І.

Князь Юрій Іванович Чорторийський продав йому Вишнівець після розлучення з дружиною Анною Заславською.[5] Розширив свої задніпровські володіння за рахунок повернутих від Московського царства володінь, відбивши у нього Путивль, Прилуки, Сенчу, Ромни, Лохвицю.

25 травня 1603 р. в Сучаві уклав шлюб з Раїною Могилянкою — донькою господаря Молдавії Єремії Могили.[6]

Разом з Стефаном Потоцьким, князем Самійлом Корецьким здійснив походи до Молдавії заради захоплення престолу князівства братами своєї дружини — Константином (1607 р.), Олександром Могилами (1615 р.).

1614 року не без впливу дружини записався до Львівського братства.[7]

На час останнього походу був отруєний у Молдавії православним ченцем під час таїнства причастя. Був похований у родовому маєтку у Вишнівціцеркві перед замком).

НащадкиРедагувати

  Князь Михайло Вишневецький
каштелян Брацлавський, каштелян Київський, староста Черкаський, Канівський, Любецький та Лоївський
народ. 1529
† 1584
Гальшка Зеновичівна
† бл. 1594
     
   


Раїна Могилянка

нар. 1588
† після 18 січня 1619
OO   перед 1606
Князь Михайло Вишневецький
Староста Овруцький
нар. ?
† перед 1616
                   
               
Князь Ярема Михаїл
Вишневецький

воєвода руський, староста Перемишльський, Новотарський, Гадяцький та Канівський
 нар. 1612
 † 22 серпня 1651
 
Олександр Роман Вишневецький
 † 1629
 
Юрій Христофор (Єжи Кшиштоф) Вишневецький
 † 1629
 
Анна Вишневецька 

ПриміткиРедагувати

  1. Owrucz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — Т. VII : Netrebka — Perepiat. (пол.).— S. 776. (пол.)
  2. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 593.
  3. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків — К. : Наукова думка, 1990. — Т. 2. — С. 118. — ISBN 5-12-002051-8 (Т. 2).
  4. Kamionka Strumiłowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1882. — Т. III : Haag — Kępy. (пол.) — S. 784. (пол.)
  5. Latacz E. Czartoryski Jerzy (ur. оk. 1560 †1626) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — S. 277. (пол.)
  6. Mohiła (Moghiła, Moviła) Jeremiasz h. własnego (ok. 1555—1606) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 568
  7. Шиян Л. Захисниця віри // «Вільне життя плюс». — Тернопіль, 2015. — № 30 (15662) (17 квіт.). — С. 5.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати