Вишеград (Боснія і Герцеговина)

Вишеград; босн. Višegrad, серб. Вишеград
	герб
	Вишеград
	Основні дані
	43°46′58″ пн. ш. 19°17′28″ сх. д. / 43.78278° пн. ш. 19.29111° сх. д.
Країна	Боснія і Герцеговина
Регіон	Республіка Сербська, Істочно-Сараєво, Подриння
Столиця для	Вишеград (municipality of the Republika Srpska)
Засновано	1407
Площа	1,91 км²
Населення	5869 мешканців (2013 рік)
Висота НРМ	299 м
Водойма	Дрина, Rzavd, Dobrun Monasteryd
Телефонний код	(387) 58
Часовий пояс	UTC+1
GeoNames	3187681
OSM	↑2528287 ·R (Вишеград, Республіка Сербська)
Поштові індекси	73240
	Міська влада
Мер міста	Славіша Мішкович
Вебсайт	visegradturizam.com
	Мапа
	Вишеград Вишеград (Боснія і Герцеговина)
	Вишеград у Вікісховищі

Ви́шеград (босн. Višegrad, серб. Вишеград) — місто й муніципалітет у Боснії і Герцеговині, на території політичного утворення Республіка Сербська. Місто стоїть на річці Дрина. Розташоване на шляху з Горажде і Устіпрачі в сербське місто Ужице. Неподалік міста розташована гора Варда.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Вишеград.

Після боснійської війни за Дейтонськими угодами Вишеград увійшов до складу Республіки Сербської. Зараз це місце приваблює багатьох туристів^{[джерело?]}. У місті є футбольний клуб «Дрина Вишеград».

Чисельність населення міста за переписом 2013 року склала 5 869 осіб, громади — 11 774 чоловік^[1] (1991 року — 21 199 осіб).

Географія

Вишеград розташований на річці Дрина, частині географічної області Подриньє. Також є частиною історичної області Старі Влах; околиці міста історично називалися «Вишеградскі Старі Влах»^[2]^[3] — це етнографічний регіон,^[4] у якому населення було ближче до Ужице (на сербському боці річки Дрина), ніж навколишніх земель.

Історія

Середньовіччя

Міст через Дрину.

У Середньовіччі, у часи Стефана Немані, вся область, де сьогодні розташований Вишеград, стала частиною Сербської імперії. У середині XIV століття він був під владою сербського жупана Ніколи Алтамоновича. Тоді ці землі зайняв боснійський король Твртко I і приєднав до Боснійського королівства. Під час правління сербського імператора Стефана Душана (1331—1355) цим регіоном керував жупан Прібіл. Прібіл нібито заснував монастир Добрун між 1340 і 1343 роками. Сини Прібіла продовжували розбудовувати монастирський комплекс, розмалювали зовнішній притвор і скарбницю в північному боці 1383 року. Згідно з турецькими джерелами, 1454 року місто завоювала Османська імперія на чолі з Османом-пашою. Вишеград залишався під владою Османської імперії до Берлінського конгресу (1878), коли Австро-Угорщина взяла під свій контроль Боснію і Герцеговину.

Османський період

Міст Мехмеда-паші Соколовича збудовано в 1571—1577 роках за наказом великого візира Османської імперії Мехмеда-паші Соколовича (боснійського серба за походженням) на початку шляху, що сполучав Боснію зі Стамбулом (відомого як Цареградська джада або Шлях до імператорського міста). Автор проєкту — видатний османський архітектор Сінан.

1875 року серби з району між Вишеградом і Нові-Пазар повстали і створили ополчення, яке 1876 року воювало на Ібарі^[5].

Визначні місця

Міст Мехмеда-паші Соколовича. Міст занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, про нього написано роман «Міст на Дрині» Іво Андрича , нобелівського лауреата з літератури.
Меморіал Іво Андрича.

Визначні особи міста

Мехмед Баждаревич (1960) — югославський і боснійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, футбольний тренер
Неджат Бранкович (1962) — прем'єр-міністр Федерації Боснія і Герцеговина
Саша Станішич (1978) — німецький письменник боснійського походження
Іво Андрич (1892—1975) — письменник, виріс у Вишеграді