Видибір
Видибір[2][3] (біл. Відзібор) — село в Білорусі, у Столинському районі Берестейської області[1]. Центр Видибірської сільської ради[4]. Є залізнична станція, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб, відділ зв'язку, бібліотека, середня школа, магазини[4].
|
село Видибір | ||||
| Транслітерація назви | Vidzibor | |||
|---|---|---|---|---|
| Основні дані | ||||
| 51°59′ пн. ш. 26°47′ сх. д. / 51.983° пн. ш. 26.783° сх. д.Координати: 51°59′ пн. ш. 26°47′ сх. д. / 51.983° пн. ш. 26.783° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Берестейська область | |||
| Район | Столинський район | |||
| Рада | Видибірська сільська рада | |||
| Населення | 470 (2009[1]) | |||
| Часовий пояс | час у Білорусі | |||
| Поштовий індекс | 225536 | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| Найближча залізнична станція | Видибір | |||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 220 км | |||
  Видибір | ||||
  Видибір Видибір (Берестейська область) | ||||
 | ||||
 Видибір у Вікісховищі | ||||
Географія ред.
Село розташоване за 15 км від Столина, за 260 км від Берестя[4]. У селі є однойменна залізнична станція на лінії Лунинець — Сарни[2].
Історія ред.
.jpg)
Біля села знайдено близько 40 курганів XI—XII століть[4].
Вперше згадується 1503 року[4]. У 1657 році у добу козацького повстання під проводом Богдана Хмельницького під часу наступу козацьких загонів на Поліссі Видибір зайняло козацьке військо[3].
Після другого поділу Речі Посполитої 1793 року включене до складу Російської імперії[4]. З 1795 року — село Столинської волості Пинського повіту Мінської губернії[4]. Спочатку належало Ширмам, пізніше — Хорневичам і Мальщицьким[4]. За переписом 1897 року у селі було 39 дворів і 275 жителів, містилися дзвіниця і хлібозапасний магазин[4]. Поблизу також були розташовані однойменні маєток і залізнична станція[4]. У 1913 році в селі збирав мовний матеріал український етнограф Іван Зілинський[2].
З 1921 року у складі Столинської гміни Лунинецького повіту Поліського воєводства міжвоєнної Польщі[4]. З 1939 року — у складі БРСР[4]. 12 жовтня 1940 року село долучено до Осівської сільської ради Столинського району[4]. З липня 1941 до липня 1944 року окуповане німецькими військами[4]. З 8 січня 1954 року — у складі Берестейської області[4]. 31 березня 1959 року стало центром сільської ради[4].
Населення ред.
За переписом населення 1959 року чисельність населення села становила 337 осіб (164 чоловіків і 123 жінки)[4].
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становила 470 осіб[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 19 квітня 2020. (англ.)
- ↑ а б в Леонюк В. Видибір // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 85. — ISBN 966-95063-0-1.
- ↑ а б Крип'якевич І. П. Адміністративний поділ України 1648-1654 рр. // Історичні джерела та їх використання. — К. : Наукова думка, 1964. — Вип. 1. — С. 143.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя ў 15 тамах / Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Менск : БелЭн, 2007. — Т. 4, кн. 2. Брэсцкая вобласць. — С. 571.
Література ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Видибір |
- Widibor // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 289. (пол.)