Словник Берестейщини
«Словник Берестейщини» — двотомна енциклопедія українського дослідника Володимира Леонюка, присвячена українському краю Берестейщині, її історії, етнографії, географії, культурі та особистостям, які розглядаються в рамках загальноукраїнської історії та культури[2][3][4][5][6].
| Автор | Володимир Леонюк |
|---|---|
| Країна |
 Україна |
| Мова | українська |
| Жанр | енциклопедія |
| Місце | Львів |
| Видавництво | Видавнича фірма «Афіша» |
| Видано |
1996 (перший том) 2010 (другий том) |
| Томів | 2 |
| Сторінок |
360 (перший том) 248 (другий том) |
| Тираж | ~1000[1] |
| ISBN |
ISBN 966-95063-0-1 (перший том) ISBN 978-966-325-135-6 (другий том) |
Серед іншого словник містить дані з краєзнавства, статті про мікроетноніми та український національний рух на теренах Берестейщини[5]. «Словник Берестейщини» — перший енциклопедичний довідник про Берестейщину[1].
Історія ред.
Книга є головною роботою всього життя українського краєзнавця та громадського діяча Володимира Леонюка[2]. Перший «Словник Берестейщини» вийшов у 1996 році у Львові за фінансової підтримки української діаспори у США, уродженців Полісся, та за сприяння Українського громадсько-культурного об'єднання Берестейської області[1][7]. Тираж становив близько 1000 примірників[1] У першій книзі висловлена подяка Андрієві Андрійчуку та Миколі Базилюку за фінансову допомогу видання словника, а також Миколі Козловському за допомогу публікації книги[8]. Крім того, висловлене вшанування Дмитра Шейна[8]. Декілька десятків копій словника автор передав у Берестейську обласну та районні бібліотеки Берестейської області[1][2].
Перше видання було заборонене владою Білорусі як «націоналістичне» з посиланням на статтю 14 розділу 6 «Закону про культуру в Білоруській РСР», у якій йдеться про заборону матеріалів, які можуть видаватися білоруським суддям пропагандою війни, насильства, розпаленням міжнаціональної ворожнечі тощо[2][9]. 15 липня 1998 року Державний комітет у справах релігій і національностей Республіки Білорусь ухвалив рішення про вилучення словника з бібліотек[1]. Відтак унаслідок заборони книга була вилучена з бібліотек на території Білорусі[2][5][9].
Другий «Словник Берестейщини» вийшов у 2010 році й містив нові матеріали про Берестейщину[10]. Другий том автор присвятив Миколі Козловському, Антонові Цвиду та Володимирові Мурашкевичу й висловив вдячність за допомогу у виданні Левкові Горохівському[11].
Відгуки ред.
Роботу високо оцінив у своєму огляді український літературознавець Микола Жулинський[1]. Український історик Степан Макарчук похвалив книгу за її об'єктивність[5]. На думку ж А. Комської, словник є політично тенденційним і занадто емоційним, проте містить багато інформації про маловідомі факти та українських діячів на Берестейщині[7]. Оглядачка похвалила структуру роботи та наявність посилань на рідкісні джерела, проте заявила, що «до змісту статей можна пред'явити серйозні претензії»[7]. На закиди в упередженості книги українська письменниця в Білорусі Наталка Бабіна заявила, що робота є «точною та об'єктивною»[3]. Олексій Ясь, науковий співробітник Інституту історії НАНУ, у своїй рецензії словника вважає його занадто регіональним, з надлишком другорядної інформації, значною кількістю довільностей у виборі «проблемно-тематичних ліній» та наявністю у передмові значних рис публіцистичного стилю[12].
Видання ред.
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — ISBN 966-95063-0-1.
- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 2010. — Т. 2. — 248 с. — ISBN 978-966-325-135-6.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж Жулинський М. Г. Поклик рідної землі - голосом материнської мови // Українська культура. — К., 1999. — № 3-4. — С. 30.
- ↑ а б в г д Василь Овсієнко (30 січня 2009). ЛЕОНЮК ВОЛОДИМИР ГНАТОВИЧ - Український національний рух (ua) . Дисидентський рух в Україні, Харківська правозахисна група. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ а б Наталка Бабіна (16 серпня 2018). Володимир Гнатович Леонюк. http://prosvit.org (укр.). ПроСВІТ. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ Володимир Леонюк. druzi.by. Таварыства ўкраінскай літаратуры пры СБП. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ а б в г Макарчук С. А. Етнічна історія України. — К. : Знання, 2008. — С. 222-223. — ISBN 978-966-346-409-1.
- ↑ Леонюк, 1996, с. 38.
- ↑ а б в Комська А. Регіональні енциклопедії України: стан та перспектив // Бібліотечна планета. — К., 2004. — № 4 (26). — С. 12, 14.
- ↑ а б Леонюк, 1996, с. 358.
- ↑ а б Леонюк, 2010, с. 7.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 4.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 2.
- ↑ Леонюк, 2010, с. 8.