Столинський район
Столинський район[2] (Столінський район, біл. Столінскі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі[1][2]. Адміністративний центр — місто Столин[2]. Утворений 1940 року[2].
Столинський район | ||||
---|---|---|---|---|
Столінскі раён | ||||
| ||||
Район на мапі області | ||||
Основні дані | ||||
Країна: | Білорусь | |||
Область: | Берестейська область | |||
Населення: | 80 695 (2009[1]) | |||
Площа: | 3342 км² | |||
Густота населення: | 25 осіб/км² | |||
Населені пункти та ради | ||||
Районний центр: | Столин | |||
Районна влада | ||||
Вебсторінка: | www.stolin.brest-region.by | |||
Мапа | ||||
Повністю належить до української етнічної території та є частиною Берестейщини[3]. На території району в межиріччі річок Прип'яті та Мостви проживає мішане українсько-білоруське населення[2].
Географія
ред.Районом протікають річки: Канал Ольшанський, Мишенка. Площа — 3,4 тис. кв. км[2].
Розташування
ред.Лунинецький район | Гомельська область (Житковицький район) | |
Пінський район | Гомельська область (Лельчицький район) | |
Україна | Україна |
Адміністративно-територіальний устрій
ред.Адміністративно-територіальний устрій району[4]:
- Бережнівська сільська рада
- село Бережне
- село Бір-Дубенець
- село Дубенець
- село Могильне
- селище Ново-Бережне
- село Ястребель
- Білоуська сільська рада
- Велемицька сільська рада
- Великомалешевська сільська рада
- село Велике Малешево
- село Коротичі
- село Лутки
- село Ольгомель
- село Толмачево
- Видибірська сільська рада
- Глинківська сільська рада
- село Глинка
- село Зубкове
- село Лука
- село Первомайськ
- Городнянська сільська рада
- Лядецька сільська рада
- село Великі Орли
- село Городець
- село Лядець
- село Малі Орли
- Маньковицька сільська рада
- село Маньковичі
- село Отвержичі
- Ольшанська сільська рада
- село Високе
- село Ольшани
- село Семигостичі
- Плотницька сільська рада
- Радчицька сільська рада
- село Великий Ліс
- село Колодне
- село Овсемирово
- село Пониж'я
- село Радчицьк
- Ремельська сільська рада
- Річицька сільська рада
- село Бухличі
- село Верхній Теребежів
- село Вороні
- село Копани
- селище Лісний
- село Лютий Бор
- село Нижній Теребежів
- Рубельська сільська рада
- Рухчанська сільська рада
- Струзька сільська рада
- Федорівська сільська рада
- Хоромська сільська рада
Історія
ред.Район утворений 1940 року у складі Пинської області[2]. Під час Другої світової війни та післявоєнної української збройної боротьби проти радянської окупаційної влади район належав до Столинського надрайону Берестейського окружного проводу ОУН[5]. У лютому-березні 1943 року відділи УПА здійснили низку перших операцій на території Полісся, одна з яких відбулася в околицях Столина, де упівці знищили більшовицьку комірку і здобули 10 підвід трофейного майна, яке згодом по дорозі в них відбили німці[6]. 1954 року увійшов до Берестейської області[2].
Населення
ред.За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становило 80 695 осіб[4].
Національність
ред.Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[1]:
Національність | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
білоруси | 78499 | 97,28 % |
росіяни | 932 | 1,15 % |
українці | 751 | 0,93 % |
цигани | 164 | 0,20 % |
національність не вказана | 158 | 0,20 % |
поляки | 84 | 0,10 % |
вірмени | 15 | 0,02 % |
азербайджанці | 12 | 0,01 % |
дві та більше національності | 10 | 0,01 % |
литовці | 9 | 0,01 % |
молдовани | 6 | 0,01 % |
удмурти | 6 | 0,01 % |
гагаузи | 6 | 0,01 % |
латиші | 5 | 0,01 % |
татари | 4 | 0,00 % |
чуваші | 4 | 0,00 % |
мордва | 4 | 0,00 % |
марійці | 4 | 0,00 % |
національність не повідомлена | 4 | 0,00 % |
німці | 2 | 0,00 % |
казахи | 2 | 0,00 % |
таджики | 2 | 0,00 % |
корейці | 2 | 0,00 % |
естонці | 2 | 0,00 % |
євреї | 1 | 0,00 % |
грузини | 1 | 0,00 % |
узбеки | 1 | 0,00 % |
карели | 1 | 0,00 % |
чеченці | 1 | 0,00 % |
аварці | 1 | 0,00 % |
кабардинці | 1 | 0,00 % |
американці | 1 | 0,00 % |
Разом | 80695 | 100 % |
Відомі особистості
ред.У районі народився:
- Веренич В'ячеслав Леонтійович (1924—1999) — білоруський мовознавець, полоніст, славіст (с. Рухча).
Примітки
ред.- ↑ а б в Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 22 грудня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ а б в г д е ж и Леонюк В. Столинський район // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 289. — ISBN 966-95063-0-1.
- ↑ Леонюк, 1996, с. 55.
- ↑ а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- ↑ Володимир Сергійчук (17/2008). Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 385.
- ↑ Українська Повстанська Армія. Бойові дії УПА за 1943-1950 рр. — Лондон : Вид. ОУН, 1960. — Т. 2. — С. 5-6. — (Бібліотека Українського підпільника; ч. 7)
Джерела
ред.- Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — 360 с. — ISBN 966-95063-0-1.
Посилання
ред.Це незавершена стаття про Білорусь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |