Верхня Білка
Ве́рхня Бі́лка (до 1946 року — Білка Шляхетська) — село в Україні, у Львівському районі Львівської області, розташоване за 19 кілометрів на схід від центра Львова, над річкою Білкою. Перша згадка про село датується 1400 роком. Через село раніше пролягав великий тракт зі Львова до містечка Глиняни.
| село Верхня Білка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
.jpg) | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Львівський район | ||||
| Тер. громада | Підберізцівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46060350020050548 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | до 1405 | ||||
| Населення | ▬1364 | ||||
| Площа | 2,27 км² | ||||
| Густота населення | 664,32 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 81141[1] | ||||
| Телефонний код | +380 3230 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°49′25″ пн. ш. 24°18′7″ сх. д. / 49.82361° пн. ш. 24.30194° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
230 м | ||||
| Водойми | р. Білка | ||||
| Відстань до обласного центру |
19 км | ||||
| Відстань до районного центру |
19 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Борщовичі | ||||
| Відстань до залізничної станції |
12 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | с. Верхня Білка | ||||
| Карта | |||||
  Верхня Білка | |||||
 Верхня Білка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Населення становить 1364 особи[2]. Орган місцевого самоврядування — Підберізцівська сільська рада.
Топоніми
ред.Урбаноніми
ред.Кількість елементів інфраструктури в селі — це 18 вулиць з 661 будинком[3].
- Вулиці
- Бандери Степана
- Героїв Крут
- Героїв УПА
- Грушевського Михайла
- Данила Галицького
- Івасюка Володимира
- Князя Романа
- Коновальця Євгена
- Мазепи Івана
- Отця Галінки
- Сагайдачного Петра
- Січових Стрільців
- Франка Івана
- Хмельницького Богдана
- Центральна
- Чорновола Вячеслава
- Шевченка Тараса
- Ярослава Мудрого
Населення
ред.За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 1508 осіб[4].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[4]:
| Мовний склад населення с. Верхня Білка | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 1505 | 99,80 | ||||||||||||
| російська | 3 | 0,20 | ||||||||||||
Історія
ред.
Село відоме з початку XV століття.[5] Власниками були, зокрема, представники шляхетського роду Влодеків. Спитек Ярославський Влодек з Білки — львівський староста — мав конфлікт з Рафаїлом з Сеняви через наречену Аґнесу Цебровську.[6]
У податковому реєстрі 1515 року в селі Білка документується млин, шинок і 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі[7].
Білка Шляхетська раніше мала присілок «Калинівка».[8]
Друга світова війна
ред.17 жителів села брали участь у німецько-радянській війні на боці Червоної Армії, з них двоє загинули на фронті. 10 учасників війни нагороджені орденами і медалями.
Радянський період
ред.За радянських часів у Верхній Білці була центральна садиба колгоспу «Білківський», за яким було закріплено 5342 га земельних угідь, у тому числі 3296 га орної землі, 1133 га сінокосів та 913 га пасовищ. Колгосп мав овочево-молочне спрямування. Діяли також млин, ремонтна служба та пилорама.
За успіхи в розвитку сільського господарства вісім жителів села були нагороджені орденами і медалями СРСР, у тому числі бригадир П. Є. Гунько та телятниця К. В. Них — орденом Трудового Червоного Прапора.
Період відновлення Незалежності України
ред.На початку 1990-х років було демонтовано відкритий 22 квітня 1965 року пам'ятник В. І. Леніну.
Археологічні розвідки
ред.На території Верхньої Білки було знайдено знаряддя праці епохи ранньої бронзи (кінець III тисячоліття до н. е.).
Соціальна сфера
ред.З 1968 році у селі діє середня школа, у якій на той час навчалося 325 учнів і працювало 26 вчителів. Також у селі є будинок культури із залом на 400 місць, бібліотека з фондом 4659 примірників книг, лікарняна амбулаторія, у якій працюють чотири лікарі і п'ять осіб середнього медперсоналу, аптека.
Пам'ятки
ред.
- Церква Покрову Пресвятої Богородиці, УГКЦ (раніше Костел святого Войцеха) (1546 р.) — пам'ятка архітектури національного значення, нині використовується парафією Покрову Пресвятої Богородиці УГКЦ. На західній стіні в навах зберігся готичний декор.
- У 1820 році спроєктував фасад палац Уруських у с. Верхня Білка. Палац після першої світової війни вже не відбудовувався. Але зберігся парк, який займав декілька десятків гектарів
- У 1944 році під час бою за визволення села від німецько-нацистських загарбників віддали життя 48 солдатів Червоної Армії і три офіцери. Вони поховані у братській могилі в парку села.
- У 1970 році встановлено обеліск «загиблим за Радянську Батьківщину» під час німецько-радянської війни.
Є каплички — Громова та Успіння Пресвятої Богородиці.
Відомі люди
ред.- Народилися
- Берко Михайло Дмитрович — український радянський діяч, 1-й секретар Дрогобицького райкому КПУ, голова колгоспу «Перше травня» Дрогобицького району Львівської області. Народний депутат СРСР 12-го скликання (травень 1989—1991).
- Кабарівська Северина Іванівнаnbsp;— українська письменниця, публіцистка, громадсько-культурна діячка.
- Євстахій Сапега — польський консервативний політик, дипломат, міністр закордонних справ Другої Республіки Польща (1920—1921), член парламенту Другої Польської Республіки[9][10].
- Северин Уруський — польський геральдист, економіст.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ Паспорт громади | Підберізцівська територіальна громада. pidberizcivska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 10 липня 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Підберізцівська сільська громада, Львівський район, Львівська область, с. Верхня Білка. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 24 серпня 2024.
- ↑ Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 4. (пол., лат.) C. 20-21.
- ↑ F. Sikora. Sieniawski Rafał h. Leliwa (zm. 1518) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — t. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 147—148. (пол.)
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 153 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- ↑ Kalinówka (po rusku Kalyniwka) 5, przysiołek Biłki szlacheckiej w pow. lwowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 682. (пол.) — S. 682. (пол.)
- ↑ Eustachy Sapieha, biography and picture. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 березня 2015. (англ.)
- ↑ Sapiehowie (06) [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Література
ред.- Володимир Пшик. Верхня Білка. Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини ХІІІ — XVIII ст. — С. 132;
- Верхня Білка // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 601.
- 2. Biłka Szlachecka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 229. (пол.)
Посилання
ред.- Верхня Білка
- Символіка села Верхня Білка
- ВЕРХНЯ БІЛКА (Білка Шляхетська). Колишній костел св. Адальберта (Войтеха) (1546). Львівська обл., Львівський р-н
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |