Карл Рудольф Вернер Бест (нім. Karl Rudolf Werner Best; 10 липня 1903(19030710) — 23 червня 1989) — нацистський державний діяч, юрист, один з керівників СС, обергруппенфюрер СС (1944).

Вернер Бест
нім. Werner Best
Вернер Бест
Вернер Бест
Імперський комісар Данії
 
Ім'я при народженні: нім. Karl Rudolf Werner Best
Народження: 10 липня 1903(1903-07-10)
Дармштадт, Німецький Райх[1]
Смерть: 23 червня 1989(1989-06-23) (85 років)
Мюльгайм-на-Рурі, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[1]
Країна:  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Райх
 ФРН
Освіта: Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Rabanus-Maurus-Gymnasiumd
Партія: Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини (1945)[2][3] і Вільна демократична партія
 
Військова служба
Звання:  Обергруппенфюрер СС
Нагороди:
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Німецький Олімпійський знак 1-го класу
Німецький Олімпійський знак 1-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «За Атлантичний вал»
Медаль «За Атлантичний вал»
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років у СС» (12 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (12 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців
Спортивний знак СА
Спортивний знак СА
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»
Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами»
Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами»

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Народився 10 липня 1903(19030710) року в місті Дармштадт в сім'ї поштового службовця. Закінчив курс класичної гімназії Дармштадта.

У 1919 році створив в Майнці націоналістичну групу, переважно молоді і студентів. Брав участь у антифранцузькому русі в Рурі, що вимагав повернення до складу Франції.

Слухав курси лекцій з проблем права, соціології та філософії у Франкфуртському, Фрайбурзькому й Гіссенському університетах. У 1927 році закінчив Гейдельберзький університет.

З 1929 року — чиновник управління юстиції землі Гессен, суддя робітничого суду.

Член НСДАП з 1930 року. Займався розробкою юридичних документів низки заходів партії, зокрема «Боксхеймських документів». Внаслідок розголошення цих паперів, був змушений залишити державну службу.

У 1931 році вступив до СС, у березні 1933 року призначений спеціальним поліцейським комісаром, а у липні того ж року — бургомістром землі Гессен. Один із засновників СД. У січні 1935 року очолив Управління керівництва і права СД, а під час формування у 1936 році Головного управління поліції безпеки — аналогічне управління. Після створення у вересні 1939 року Головного управління імперської безпеки (РСХА) призначений на посаду начальника 1-го управління. Завдяки своїм організаторським здібностям, спромігся перетворити СД у найсучаснішу розвідувальну службу, створивши в її структурі інформаційну картотеку, яка не мала аналогів у світі.

З 1936 року працював у Імперському міністерстві внутрішніх справ, де відповідав за питання внутрішньої безпеки. Після окупації Польщі у 1939 році направлений туди з метою організації боротьби з активістами руху Спротиву. Під його керівництвом проведено репресії польської інтелігенції, масові розстріли військовополонених, створено концентраційні табори.

У червні 1940 року призначений начальником Адміністративного управління в імперському комісаріаті Франції, з 1941 року — військовий представник в імперському комісаріаті Данії. З листопада 1942 року — імперський комісар Данії.

У травні 1945 року заарештований. Засуджений данським судом до смертної кари у 1949 році, яка була замінена 20 роками ув'язнення. У 1950 році амністований. Мешкав у ФРН. У 1958 році засуджений за звинуваченням у причетності до масових страт, проте за 3 роки звільнений за станом здоров'я. У 1972 році уряд ПНР звернувся з вимогою видачі В. Беста, як винного у військових злочинах на території Польщі, але уряд ФРН відмовився його видавати.

Помер 23 червня 1989 року в Мюльгеймі на Рурі.

Нагороди

ред.

Література

ред.
  • «Энциклопедия Третьего рейха» / Сост. В. Телицын, 3-е изд., — М.: ЛОКИД-ПРЕСС; РИПОЛ классик, 2005, стор. 42. — ISBN 5-320-00447-8 ЛОКИД-ПРЕСС) ISBN 5-7905-3721-9 (РИПОЛ классик).

Посилання

ред.


  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118844458 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
  3. Braunbuch: Kriegs- und Naziverbrecher in der Bundesrepublik: Staat, Wirtschaft, Armee, Verwaltung, Justiz, Wissenschaft — 1968.