Верменич Володимир Миколайович

український композитор, хоровий диригент

Володи́мир Микола́йович Верме́нич (3 серпня 1925, с. Бориси, Полтавська область — 11 грудня 1986, Київ) — український композитор, хоровий диригент, педагог.

Верменич Володимир Миколайович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 3 серпня 1925(1925-08-03)
Місце народження Глобинський район, Полтавська область
Дата смерті 11 грудня 1986(1986-12-11) (61 рік)
Місце смерті Київ, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР
Професії диригент, композитор, музичний педагог
Освіта Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України

ЖиттєписРедагувати

1934 року сім'я переїхала до Горлівки, потім до міста Сорокине. В евакуації на Уралі спочатку працював на військовому заводі, потім вступив до музичного училища. Його здібності помітили під час призову до армії і направили у музичну команду. У 1943 році написав першу пісню, яку зважився показати іншим.  По війні закінчує музичне училище в Луганську.

Закінчив Київську консерваторію по класу хорового диригування (1954) і по класу композиції М. Дремлюги (1970). Викладач співу і керівник хорів у школах Києва (1952—1960), Київського педагогічного інституту (1963—1965). 3аслужений діяч мистецтв УРСР (1976). Член СКУ.

ТвориРедагувати

  • Кантата «Пісня про Буревісника» (за М. Горьким, 1970),
  • Хори — «Дніпро-Славутич» (сл. І. Неходи), «Клятва батькам» (сл. Л. Татаренка), «Світанок» (сл. Арсеня Каспрука) та ін.;
  • Пісні — «Чорнобривці» (сл. Миколи Сингаївського), «Іду я росами» (сл. О. Богачука), «Зіронька донецька» (сл. М. Чернявського), «Я мрію про море» (сл. Володимира Сосюри), «Ти снишся мені, мамо» (сл. Віталія Коротича), «Польова царівна» (сл. Миколи Сома), «На калині мене мати колихала», «Підкручу я чорнії вуса» (обидві на сл. Андрія М'ястківського) та інші; «Спогад» («Цо кому до тего») сл. Ліни Костенко)
  • Пісні для дітей

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати