Відкрити головне меню

Верба́ — село в Коропському районі Чернігівської області. Населення становить 1085 осіб. Орган місцевого самоврядування — Вербівська сільська рада і центр сільської Ради народних депутатів, якій підпорядковане с. Осьмаки. Розташоване за 35 км (через смт. Понорниця), до районного центру смт. Короп та за 12 км до шосе Новгород-Сіверський — Чернігів.

село Верба
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Коропський район
Рада/громада Вербівська сільська рада
Код КОАТУУ 7422281001
Основні дані
Засноване 1399
Населення 1085
Площа 8,337 км²
Густота населення 130,14 осіб/км²
Поштовий індекс 16222
Телефонний код +380 4656
Географічні дані
Географічні координати 51°42′02″ пн. ш. 32°47′33″ сх. д. / 51.70056° пн. ш. 32.79250° сх. д. / 51.70056; 32.79250Координати: 51°42′02″ пн. ш. 32°47′33″ сх. д. / 51.70056° пн. ш. 32.79250° сх. д. / 51.70056; 32.79250
Середня висота
над рівнем моря
149 м
Водойми р. Вербка
Відстань до
районного центру
35 км
Найближча залізнична станція Короп
Відстань до
залізничної станції
35 км
Місцева влада
Адреса ради 16222, Чернігівська обл., Коропський р-н, с..Верба, вул.Молодіжна,7 , тел. 3-71-10
Карта
Верба. Карта розташування: Україна
Верба
Верба
Верба. Карта розташування: Чернігівська область
Верба
Верба
Мапа
Див. також: Верба (значення)

ГеографіяРедагувати

Селом протікає річка Вербка, ліва притока Убіді.

ІсторіяРедагувати

Вперше згадується у 1399 році. Була дерев'яна Троїцька церква, але потім з неї зробили земську школу у зв'язку з відкриттям нової церкви на початку ХХ ст.

10 січня 1688року гетьман Іван Мазепа підтверджує колишньому понорницькому сотникові Андрію Нестеренку власність на Османівський млин на р. Верба під с. Верба[1].

У роки Голодомору 1932-1933р.р. у селі загинуло щонайменше 24 людини.

У с. Вербі були: садиба колгоспу «Більшовик» (його спеціалізація — відгодівля ВРХ), цегельний цех, тартак (лісопильний з-д), відділення зв'язку, дві 8-річні школи, 2 ФАПи, дитсадок, будинок культури на 240 місць.

Пам'ятники: Редагувати

  • обеліск слави (1970 р.) в пам'ять про односельців, які полягли (290 чол.) в боротьбі проти німецько-нацистських загарбників;
  • надгробок (1970 р.) на братській могилі радянських воїнів, загиблих 1943 р. при визволенні села від гітлерівців.

Дерев'яна церкваРедагувати

В 2014 році розпочалося дерев'яної церкви виключно з дерева. У будівництіві використовують тільки сокиру, інший металевий інструмент не використовується[2].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (укр). Київ: Наукова думка. с. 70, док.211. 
  2. Будівництво храму без цвяхів

ПосиланняРедагувати