Верба туполиста
Верба́ туполи́ста (Salix retusa)[1] — вид деревних рослин родини вербових (Salicaceae), поширений у горах Європи. Вид занесений до Червоної книги України. Формація верби туполистої занесена до Зеленої книги України[2][3]. Протиерозійна культура.
| Верба туполиста | |
|---|---|
_IMG_5767.jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Вербові (Salicaceae) |
| Рід: | Верба (Salix) |
| Вид: | Верба туполиста (S. retusa)
|
| Біноміальна назва | |
| Salix retusa L., 1759
| |
Опис
ред._IMG_8265.jpg)
_IMG_5748.jpg)
Листопадний сланкий кущ заввишки 10–30 см, хамефіт. Гілки розгалужені, відносно товсті, інколи підіймаються над поверхнею землі. Колір кори міниться від оливково-бурого на молодих гілках до коричневого з сіруватим відтінком на старих. Бруньки опуклі, вкриті нечисленними, тупими лусками. Черешки завдовжки 2–3 мм. Листки обернено-яйцеподібні або ланцетні, цілокраї, голі, зелені, злегка лискучі, зі слабо чи сильно вираженим жилкуванням, 5–35 мм завдовжки і 5–11 мм завширшки. Кінчики листків або заокруглені, або дещо увігнуті. Восени листя жовтіє і починає видавати запах валеріани.
Рослина дводомна. Приквіткові луски жовто-зелені, інколи волосисті. Суцвіття являють собою кінцеві коротко-циліндричні сережки завдовжки 1–4 см, що містять, як правило, до 10 квіток. Чоловічі і жіночі квітки мають по два нектарники. Тичинок 2, їх пиляки жовті. Зав'язь гола, на ніжці, стовпчик у 6–8 разів коротший за неї. Приймочки дволопатеві, блідо-жовті. Плід — гола, конічна коробочка блідо-жовтого кольору, яка часто набуває червонуватого відтінку.
Поширення
ред.Верба туполиста належить до альпійських рослин, ареал яких охоплює гірські системи значної висоти. Місця зростання цього виду значно віддалені одне від одного, але усі лежать у межах Європи: у Піренейських, Балканських, Карпатських горах, серед скель Апеннінського півострова та в Альпах.
Українські популяції розташовані в гірських масивах Чорногора (на вершинах Туркул, Ребра, Шпиці, Бребенескул, Говерла, Петрос, Гутин Томнатик, Піп Іван) і Свидовець (на горі Близниця). Усі вони ізольовані одна від одної та мають дуже невелику площу (від 10 до 500 м²).
Життєвий цикл
ред.Квітне в червні-липні. Плодоносить у вересні. Поновлюється насінням, а також вегетативно. В природі верба туполиста здатна запилюватися іншими видами цього ж роду. Зокрема, відомі її гібриди з вербою трав'яною, альпійською, сітчастою, Salix bicolor.
Екологія
ред.Рослина світлолюбна, холодостійка, полюбляє ґрунти середнього ступеня родючості й зволоженості, особливо вапнякові. Зростає поміж голих скель та на кам'янистих схилах у субальпійському та альпійському поясах на висотах 1750–2900 м над рівнем моря. Верба туполиста належить до едифікаторів високогірних ценозів, де разом із вербою сітчастою формує рослинну асоціацію Salicetum retusoreticulatae.
Охорона
ред.Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: рідкісний)[2]. [Ця рослина також визнана рідкісною в Польщі.
Раритетні угруповання верби туполистої
ред.Внаслідок зведення гірських лісів та чагарників, а також погіршення стану середовища існування окремі угруповання верби туполистої стали рідкісними і тому занесені до Зеленої книги України[3], зокрема 4 рослинні асоціації, які належать до формації верби туполистої (Saliceta retusae): 1) вічнозеленоосоково-туполистовербова; 2) голубуватосеслерієво-туполистовербова; 3) туполистовербова чиста; 4) хейфлеровосеслерієво-туполистовербова[3].
Категорія охорони угруповань 2 (рідкісний тип асоційованості домінантів, із домінуванням верби туполистої, занесеної до Червоної книги України; реліктові угруповання на північно-східній межі ареалу). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі). Угруповання охороняються в Карпатському біосферному заповіднику та Карпатському національному природному парку[2][3].
Практичне значення
ред.Верба туполиста приносить користь, запобігаючи ерозії гірських ґрунтів, оскільки її потужне коріння скріплює дрібні камінці, затримує часточки землі між більшим камінням, а гілки і листя запобігають його видуванню вітрами. Проте, зростаючи на слабопотужних ґрунтах і голих скелях, ця рослина залишається уразливою перед такими чинниками, як витоптування та поїдання худобою.
Систематика
ред.Підвид верби туполистої Salix retusa var. kitaibeliana (Willd.) Rchb., 1849 іноді описують як самостійний вид верба китайбелева (Salix kitaibeliana Willd.). Зокрема, такої думки додержуються українські ботаніки, в той час як західноєвропейські вчені розглядають цю назву лише як синонім номінальної.
Синоніми
ред.
|
|
Джерела. Примітки
ред.- ↑ а б The Plant List [Архівовано 15 липня 2019 у Wayback Machine.].(англ.)
- ↑ а б в Верба туполиста в Червоній книзі України
- ↑ а б в г Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009. — 448 с. (с. 164—165)
Посилання
ред.Верба туполиста [Архівовано 2 січня 2015 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Переглянуто 10 травня 2015 р.