Верба лапландська
| Верба лапландська | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Salix lapponum L., 1753 | ||||||||||||||||||||
|
| ||||||||||||||||||||
|
Верба́ лапла́ндська (Salix lapponum)[1] — багаторічна рослина родини Вербових. Релікт льодовикового періоду, занесений до Червоної книги України у статусі «Вразливий». Кормова, медоносна та декоративна культура.
ОписРедагувати
Кущ заввишки 0,5-1,5 м, нанофанерофіт. Крона куляста або яйцеподібна. Гілки вкриті темно-червоною або бурою корою, молоді — опушені. Бруньки голі, яйцеподібні, жовто-бурі. Листки на черешках завдовжки 5-10 мм, довгасті, довгастояйцеподібні або ланцетні, знизу, а іноді й зверху, вкриті густою білою повстиною, цілокраї або хвилясто-виїмчасті (іноді рідкодрібнозубчасті). Кожен листок завдовжки 5-8 см, завширшки 2-3 см. Його верхня поверхня ледь зморшкувата, на нижній добре помітне жилкування. Основа листка заокруглена або ширококлиноподібна, верхівка загострена.
Верба лапландська належить до дводомних рослин, тобто чоловічі і жіночі квітки розташовані у неї на різних особинах. Суцвіття — густоквіткові циліндричні або овальні, майже сидячі сережки завдовжки 2-4 см. Приквіткові луски оберненояйцеподібні, зверху майже чорні, знизу бурі. Тичинок дві, пиляки фіолетово-жовті. Зав'язь яйцеподібно-конічної форми, стовпчик довгий, з білим повстяним опушенням. Плід — коробочка завдовжки 7-8 мм. У ній міститься 12-16 насінин, кожна завдовжки до 1 мм.
ЕкологіяРедагувати
Рослина світлолюбна, дуже морозостійка і вологолюбна. Віддає перевагу помірно плодючим, кислим ґрунтам. Зростає у лісотундрі, на великих галявинах північних лісів, в негустих заболочених лісах, на мезотрофних (рідше евтрофних) болотах. Як правило, вербу лапландську можна побачити в угрупованнях з осоками, шейхцерією, сфагнами.
Квітне у квітні-травні, плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням і вегетативно.
ПоширенняРедагувати
Верба лапландська широко розповсюджена у північних широтах Євразії. Найбільші популяції знаходяться у Скандинавії, Шотландії, на півночі європейської частини Росії та в Сибіру, де вони утворюють майже суцільну смугу. Натомість південня межа ареалу розмита, оскільки у помірному поясі ця рослина представлена ізольованими осередками, розташованими на великій відстані один від одного. Найпівденніші ексклави знаходяться на Алтаї, у Піренеях і Болгарії.
На теренах України зона поширення верби лапландської майже повністю знаходиться у межах Полісся, причому у правобережній його частині вид може утворювати густі зарості. За межами Полісся достеменно відоме лише одне оселище на горі Говерла; раніше описані місця зростання біля Харкова і Львова, ймовірно, винищені.
Значення і статус видуРедагувати
У північних районах вид є ценозоформуючим, а тому відіграє важливу роль у харчових ланцюгах. Наприклад, у лісотундрі бруньки верби лапландської є незмінним компонентом зимового раціону білої та полярної куріпок. В Україні охорона верби лапландської особливо важлива з огляду на те, що ця рослина є реліктом льодовикового періоду. Головну загрозу для популяцій становить осушення боліт. Вид охороняється у Рівненському і Черемському заповідниках, національних парках «Прип'ять-Стохід», Деснянсько-Старогутському, Шацькому, Карпатському, заказнику «Нечимне». За межами України охороняється в Росії, де занесений до Червоних книг декількох регіонів.[2]
Верба лапландська, як і інші представники роду, легко культивується, а тому набула популярності як декоративна рослина. Завдяки кулястій кроні та сріблястому забарвленню листя рослина приваблює зір протягом усього вегетаційного періоду. На болотах відмерлі рештки цього чагарника у суміші з рештками сфагнів утворюють торф. Зелені гілки і листя придатні на корм худобі. Ця рослина є добрим медоносом, з якого бджоли збирають нектар і пилок.[3]
ГалереяРедагувати
Листок (вигляд зверху)
Вигляд листка зісподу
Жіночі сережки
Природні зарості у Крконоше (Польща)
Верба лапландська у культурі
СинонімиРедагувати
|
|
|
ДжерелаРедагувати
- ↑ а б The Plant List.(англ.)
- ↑ Красная книга Республики Мордовия. В 2 т. / Сост. Силаева Т. Б. — Саранск: Мордов. кн. изд-во, 2003. — Т. 1: Редкие виды растений, лишайников и грибов. — С. 115. (рос.)
- ↑ Атлас медоносних рослин України / Боднарчук Л. І., Соломаха Т. Д., Ілляш А. М. та ін. — К.:Урожай, 1993. — С.124. — ISBN 5-337-01424-2.
ПосиланняРедагувати
Верба лапландська в Червоній книзі України. — Переглянуто 2 січня 2015 р.