Відкрити головне меню
Верба арктична
Ivaarctos2.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Мальпігієві (Malpighiales)
Родина: Вербові (Salicaceae)
Рід: Верба (Salix)
Вид: Верба арктична
Біноміальна назва
Salix arctica
Pall., 1788
Синоніми
Salix anglorum Cham.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Salix arctica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Salix arctica
EOL logo.svg EOL: 590254
IPNI: 777076-1
ITIS logo.svg ITIS: 565479
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 395313

Верба арктична[1][2] (Salix arctica) — вид чагарникових рослин родини Вербові (Salicaceae), який має субарктичне й арктичне поширення навколо Північного Льодовитого океану.

Зміст

ОписРедагувати

Це невеликий, повзучий чагарник заввишки 1–15 см, рідко 25 см. Зазвичай зростає поодиноко, іноді утворює колонії за допомогою столонів. Основні гілки лежать ниць або у вертикальному положенні. Жовто-коричнева, жовта, сірувато-коричнева, червоно-коричнева або коричнева кора гілок біляста і гола. Кора гілочок жовто-коричнева, червоно-коричнева або фіолетова, сиза чи ні, як правило волосиста, іноді гола. Листя: прилистки відсутні, рудиментарні або листоподібні (0.2–1.5–10 мм); черешок 2–35 мм, найбільші листові пластини від вузько до широко еліптичних, субокруглі чи округлі, оберненоланцетні, оберненояйцевиді або широко-оберненояйцевиді, 10–85 × 5.5–60 мм, основи клиноподібні, опуклі, або округлі, краї злегка донизу або плоскі, цільні, верхівки загострені, гострі, опуклі, або округлі, нижні поверхні волосисті, горішні поверхні дещо блискучі або тьмяні, голі чи волосисті. Тичинкові сережки 14–65 × 5–18 мм, мають жовтий колір; маточкові сережки від щільно до помірно квіткових (30 + квітів), тонкі, товсті, або майже кулясті, 20–145 × 8–22 мм, мають червоний колір; квіткові приквітки коричневого або чорного кольору, 1.6–3.7 мм, краї іноді виїмчасті. Плодові капсули від сильно волохатих до іноді голих довжиною від 4 до 9 мм.

ПоширенняРедагувати

Євразія (Ісландія, Шпіцберген, Китай [Синьцзян], Росія); Північна Америка (Гренландія, Канада, США [Вашингтон, Аляска]). У Синьцзяні зростає в альпійській тундрі на висотах 2000—2800 м. Також культивується. Населяє арктично-альпійські, від промоклих до помірних або сухих середовищ, у тому числі це вологі сфагнові болота й осокові луки, берегові вали, сланцеві й гіпсові гребені, гнайсові скелі, схили, льодовикові морени, заболочені солончаки, сухий вапняний гравій, грубозернисті піщані ґрунти.

ВикористанняРедагувати

Арктична верба є джерелом харчування для кількох арктичних тварин. Вівцебик, олень північний, заєць арктичний, лемінги харчуються корою і гілками, а бруньки є основним джерелом харчування куріпки полярної.

Інуїти й кучини використовують цю вербу. Гілки користають як паливо, а рослину для кількох лікувальних цілях, наприклад, зняття зубного болю, допомоги зупинити кровотечу, лікування діареї й розладів шлунка. Ніжні молоді пагони арктичної верби містять значну кількість вітаміну С і мають солодкий смак. Молоде листя верби є чудовим джерелом вітаміну С, воно містить у 7–10 разів більше вітаміну С, ніж апельсини. Чай із кори діє аналогічно аспіринові. Жування кори очищає зуби і запобігає карієсу[3].

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Макнаб К. Як вижити в екстремальних умовах (переклад з англійської). — Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2015. — С. 198. — ISBN 966149245X.
  2. Колберт Е. Шосте вимирання: Неприродна історія (переклад з англійської). — Київ : Наш формат, 2017. — С. 150. — ISBN 6177388035.
  3. Arctic Willow