Венедикт (Алексійчук)

Венеди́кт (у світі Вале́рій Дми́трович Алексійчу́к) (нар. 16 січня 1968(19680116), Борщівка, Костопільський район, Рівненська область) — єпископ Української греко-католицької церкви (УГКЦ), колишній ієромонах Студійського уставу (приналежний до Святоуспенської Унівської лаври); 20 квітня 2017 року призначений правлячим архієреєм єпархії Святого Миколая з осідком у Чикаго.

Венедикт (Алексійчук)
Єпископ Чиказької єпархії УГКЦ
з 29 червня 2017
Обрання:	20 квітня 2017
Інтронізація:	29 червня 2017
Церква:	Українська Греко-Католицька Церква
Попередник:	Річард Семінак
Єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ
3 серпня 2010 — 20 квітня 2017
Церква:	Українська Греко-Католицька Церква
Титулярний єпископ Германіціани
3 серпня 2010 — 20 квітня 2017
Попередник:	Рафаель Санус Абад
Наступник:	Андрій Рабій
Ігумен Унівської лаври
1999 — 2010
Альма-матер:	Люблінський католицький університет
Діяльність:	католицький священник, греко-католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ
Народження:	16 січня 1968(1968-01-16) (56 років) Борщівка, Костопільський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Священство:	29 березня 1992
Єп. хіротонія:	5 вересня 2010
Венедикт у Вікісховищі

Біографічні відомості

Єпископський герб Венедикта Алексійчука з девізом церковнослов'янською мовою «Возлюбимъ другъ друга»

• Народився 16 січня 1968 року в селі Борщівка Костопільського району Рівненської області.

• З 1975 по 1983 рр. навчався у Борщівській восьмирічній школі.
• У 1983 р. розпочав навчання у Рівненському медичному училищі, яке закінчив 1987 р. за спеціальністю фельдшер. По закінченні якого працював на Станції Швидкої медичної допомоги в місті Костопіль.
• 1987–1989 рр. був на військовій службі. Опісля з 1989 по 1990 рік працював фельдшером. Спочатку в міській поліклініці а потім в санаторії «Карпати» у місті Трускавці.

• У 1990–1993 рр. навчався у Дрогобицькій духовній семінарії. 9 жовтня 1991 р. отримав дияконські свячення від владики Филимона (Курчаби). А 29 березня 1992 р. від Блаженнішого Патріарха Мирослава-Івана (Любачівського) прийняв ієрейське рукоположення.

• В квітні 1992 р. був призначений адміністратором на парафію села Бистриця Дрогобицького деканату. Водночас був сотрудником при церкві Святої Трійці у місті Дрогобичі, та відповідав у Дрогобицькому деканаті за працю з молоддю. З 1992 по 1994 рр., працював у Патріаршій Катехитичній комісії, в якій мав відповідальність за організацією місійної праці на Східній Україні.

• 13 травня 1993 р. був прийнятий до Святоуспенської Унівської Лаври Студійського Уставу. В якій отримав монаший постриг 13 жовтня 1993 року, та 31 грудня 1995 р. прийняв Малу Схиму.

• З липня 1994 р. трудився над відновленням монашого життя і відбудовою Борисоглібського монастиря у місті Полоцьку (Білорусь). Водночас служив на парафіях у містах Полоцьку, Вітебську, Могильові, Гомелі, Бересті (Білоруська Греко-католицька Церква). Був духівником у молодіжній християнській спільноті в м. Мінську. Перший головний редактор білоруської релігійної культурно-просвітницької газети «Царква».

• 1996 р. закінчив Люблінський католицький університет з написанням магістерської праці на тему «Християнська духовність за св. Іваном з Кронштадту», та отримав ступень магістра богословія.

• З грудня 1996 року перебував у місті Сент-Катарінс (Канада) з метою заснування монастиря. Також служив на парафіях Гримзбі і Бімсвел (Торонтська єпархія УГКЦ). Звідти повернувся в Україну у квітні 1999, так як був обраний  ігуменом Святоуспенської Унівської Лаври. У травні 2000 р. повторно обраний ігуменом, а в травні 2005 р. переобраний знову.

• У жовтні 2004 р. розпочав навчання з богослов'я духовності в Люблінському Католицькому Університеті, де у 2006 р. отримав диплом ліценціату. У цьому ж університеті 18 квітня 2008 р. захистив докторську працю на тему: «Настоятель як духовний отець. Дослідження в світлі творів преподобного Теодора Студита», та отримав ступінь доктора богословія.
• 2004–2010 рр. — член Патріаршої Комісії у справах монашества.
• 2006 р. був адміністратором в парафії святого Миколая в м. Перемишляни.
• 2006–2008 рр. — голова секретаріату Собору монашества УГКЦ.
• 2007–2009 рр. очолював Літургійну раду УГКЦ з приготування богослужбових текстів.
• 2007–2010 рр. — Голова Ради вищих настоятелів монастирів УГКЦ
• 2009 р. призначений членом секретаріату Патріар­шого Собору 2011 року, що відбувся в Бразилії.
• 2008–2010 роки пройшов курс практичної психології в Європейській Школі Кореспондентської освіти (м. Харків).
• 2009–2010 роках навчався на курсі «Пропедевтика психічних захворювань» при Українській Спілці Психотерапевтів. 
• 2009–2012 рр. навчався в Школі Форматорів у Академії Ігнаціанум в Кракові (Польща), де вивчав педагогіку та психологію.
• 3 серпня 2010 року Блаженніший Любомир Гузар, Верховний Архієпископ Києво-Галицький, за згодою Синоду Єпископів УГКЦ, призначив ієромонаха Венедикта Алексійчука єпископом-помічником Львівської архієпархії.
• Хіротонія відбулася 5 вересня 2010 року в соборі святого Юра у Львові (головний святитель — архієпископ Львівський Ігор Возьняк, співсвятителі — єпископ Самбірсько-Дрогобицький Юліан Вороновський і єпископ Стемфордський Павло Хомницький).
• 8 вересня 2010 р. іменований Протосинкелом Львівської Архиєпархії і головою персоналу Курії Львівської Архиєпархії.
• 26 вересня 2011 р. призначений головою Патріаршої Літургічної Комісії УГКЦ. Також був головою Синодального Комітету з літургічних питань.
• З 2014 року є членом благодійного релігійного товариства «Свята Софія» у м. Римі.
• 2014–2016 навчався на програмі Key Executitve MBA в Українському Католицькому Університеті та отримав ступень Магістра ділового адміністрування.
• 2015 р. нагороджений відзнакою Львівського міського голови "Почесний знак Святого Юрія.
• 2015 навчання в Європейському Центрі комунікації і культури (Варшава).
• 2015–2018 рр. сенатор Українського Католицького Університету.
• 14 грудня 2015 р. нагородженого хрестом військового капелана.
• 2017 р. нагороджений відзнакою «Золотий герб міста Львова».
• 20 квітня 2017 р. Папа Франциск призначив владику Венедикта правлячим архиєреєм єпархії Святого Миколая з осідком у Чикаго.
• 29 червня 2017 р. у катедральному соборі Святого Миколая в Чикаго Блаженніший Святослав здійснив Чин інтронізації правлячого єпископа Чиказької єпархії владики Венедикта Алексійчука.
• з липня 2017 є почесним членом Спілки Психотерапевтів України.
• 2018 р. нагороджений почесним знаком Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за вагомі досягнення у науковій дияльності.
• липень 2018 р. навчання в школі бізнесу і економіки Католицького університету Америки.
• 2020–2022 навчання в Християнській Відкритій Академії (Національний Університет «Острозька Академія»).

Видані книги

1. Настоятель як духовний отець (2009).
2. Духовні настанови (2010).
3. Будьте святими (2011).
4. Борщівка — перлина Полісся (2013).
5. Роздуми до літургійних читань Євангелія (2015).
6. Роздуми до літургійних читань Апостола (2015).
7. 50 Думок (2018).
8. Літургійно-молитовне життя Церкви (співавтор) (2018).
9. Таїнство зустрічі (2019).
10. Школа молитви (2020).
11. Про покликання людини (2021).
12. Роздуми до літургійних читань Євангелія та Апостола (2022).

Богословські студії

З жовтня 2004 року розпочав докторантське навчання в Люблінському католицькому університеті. У 2006 році закінчив ліценціат у згаданому університеті з богослов'я духовності.

18 квітня 2008 року в Люблінському католицькому університеті захистив докторську працю на тему «Настоятель як духовний отець. Дослідження у світлі творів преподобного Теодора Студита».

Джерела

• Релігійно-інформаційна служба України [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.]
• Ієромонах Венедикт (Алексійчук) призначений єпископом-помічником Львівської архиєпархії УГКЦ // ЗІК, 30 серпня 2010^{[недоступне посилання з березня 2019]}