Студити

Студити — ченці Східної Церкви, які живуть за правилом святого Теодора — ігумена монастиря, заснованого в V столітті патрицієм Студіос у Константинополі.

Зміст

Становлення

Студійський устав-правило ввів у Києво-Печерському монастирі близько 1070 св. Феодосій Печерський, звідки він поширився по інших монастирях. У кінці 19 ст. в Галичині розпочався рух за віднову первісного чернечого життя. В 1898 р. на Сокальщині (нині — Львівська область) було засновано першу монашу спільноту.

Молодих юнаків підтримав майбутній митрополит Андрей (Шептицький) з метою відродження форми монашого життя, властивої для слов'ян Сходу. Перших студитів А. Шептицький поселив у с. Вулька, 1904 р. у Скнилові — за так званим Скнилівським типіконом його укладу (1906). 1919 року студити переїхали до Унева (Перемишлянського повіту), у якому сформували монастир (йому підлягали інші обителі). Студити займалися рільництвом, вели домашнє господарство, ремісничі робітні, сиротинці і бурси (в Уневі і на Личакові у Львові), бібліотеку «Студіон» у Львові, малярську школу і палітурню в Уневі тощо.

З 1935 року студити почали видавати місячник «Ясна Путь» (для внутрішнього вжитку) і «Промінчик Сонця Любови» для народу. У 1939 році в студитів було 8 монастирів і 3 місійні станиці (на Підляшші — Заболотів і Шостка та на Поліссі). Головним настоятелем студитів був митрополит А. Шептицький з титулом архимандрита, по його смерті — брат митрополита Климентій Шептицький. 1939 року усіх студитів було 225 (у тому числі 22 ієромонахи). З приходом більшовиків 1944 р. чимало студитів загинуло, у Свято-Успенській Лаврі в Уневі влаштовано концентраційний табір для духовенства, яке не визнало російське православ'я.

Невелику частину студитів унаслідок воєнних дій вивезено з України. Після війни вони за старанням єромонаха Івана Петерса заклали дім у м. Буке в Німеччині, звідки переїхали до Шевтонь у Бельгії, 1951 р. остаточно поселилися у Вудстоку (Канада). 1965 р. Верховний архієпископ УГКЦ Йосиф Сліпий заснував Студіон у Кастель-Гандольфо біля Риму; 1974 р. відкрито станицю в Парагваї. Зараз поза межами України живе 15 студитів.

Виступають за збереження в УГКЦ всіх давніх православних традицій. У 1990-х роках студитам у Львові передали будівлі костелу св. Казимира, костел св. Михаїла.

Монастирі

Чоловічі

• Свято-Успенська Унівська Лавра, с. Унів. (Стрийська єпархія) Генеральна Управа
• Свято-Іванівська Лавра, м. Львів (Львівська архиєпархія)
• Монастир св. Обручника Йосифа, м. Львів (Львівська архиєпархія)
• Дім св. Йоана Богослова, смт. Рудно (Львівська архиєпархія)
• Монастир прор. Іллі, с. Дора (Коломийська єпархія)
• Свято-Преображенський монастир, м. Городок (Стрийська єпархія)
• Свято-Троїцький монастир, с. Зарваниця (Тернопільсько-Зборівська архиєпархія)
• Монастир св. Теодора Студита с.Колодіївка (Тернопільсько-Зборівська архиєпархія)
• Монастир походження дерева Хреста Господнього с.Підкамінь (Сокальсько-Жовківська єпархія)

Жіночі

• Свято-Троїцька обитель, с. Унів (Стрийська єпархія)
• Обитель Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, м. Перемишляни (Стрийська єпархія)
• Свято-Покровський монастир м. Львів (Львівська архиєпархія)

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.

Посилання

• Св. Теодор Студит. Повчання монахам (Kindle Edition)