Велта Скурстене
Велта Скурстене (латис. Velta Skurstene; 19 грудня 1930, Талсі — 12 листопада 2022, Рига) — радянська і латвійська акторка театру, кіно та телебачення. Заслужена артистка Латвійської РСР (1966).
| Велта Скурстене | ||||
|---|---|---|---|---|
| латис. Velta Skurstene | ||||
| Народилася |
19 грудня 1930 Талсі, Латвія | |||
| Померла |
12 листопада 2022 (91 рік) Рига, Латвія | |||
| Громадянство |
 СРСР Латвія | |||
| Діяльність | акторка | |||
| IMDb | nm1302425 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Життєпис ред.
Народилася 19 грудня 1930 року у місті Талсі. Навчалася у Талсинській 1-й початковій школі. 1951 року закінчила гімназію ім. Наталії Драузіної у Ризі, після чого вступила до Державного театрального інституту.
У 1956—1958 роках працювала у Державному театрі ляльок, де найуспішнішою її роллю був Макс у виставі «Макс і Моріц» за твором Вільгельма Буша. У 1958—1989 роках працювала у Ризькому театрі юного глядача, одночасно беручи участь в різноманітних постановках на Латвійському телебаченні та Латвійському радіо. 1962 року дебютувала в кіно, з'явившись у драматичному фільмі «Закон Антарктиди» Тимофія Левчука, заснованому на реальних подіях. Також співпрацювала з фірмою звукозапису «Мелодія», записуючи п'єси та казки для дітей.
1977 року вийшла заміж за Вісвальді Лачі. У пари народилися двоє дітей. Разом з родиною мешкала у Скултській волості Лімбазького краю. Шлюб тривав до самої смерті акторки.
Велта Скурстене померла 12 листопада 2022 року в лікарні у Ризі від раку в 91-річному віці[1][2].
Вибрана фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1962 | ф | Закон Антарктиди | Закон Антарктиды | де Гі |
| 1967 | кф | Етюди про шлюб | Etides par laulibu | - |
| 1967 | ф | Годинник капітана Енріко | Kapteiņa Enriko pulkstenis | вчителька |
| 1971 | ф | Тростинний ліс | Meldru mežs | гардеробниця |
| 1973 | ф | Подарунок самотній жінці | Dāvana vientuļai sievietei | дружина Сієтиньша |
| 1977 | ф | І краплі роси на світанку | Un rasas lāses rītausmā | мати Хуго |
| 1977 | мф | По-По-Дру | Si-si-dra | хлопчик Петрик (голос) |
| 1982 | ф | Моя родина | Mana ģimene | Емма |
| 1991 | мф | Несс і Нессі | Ness un Nessija | (голос) |
| 1991 | ф | Часи землемірів | Mērnieku laiki | мати Пратнієка |
| 1996 | тф | Акторка в Рагаре | Aktrise Ragārēs | Жагата |
| 2000 | ф | Містерія старої управи | Vecas pagastmajas misterija | - |
| 2001 | кф | Ніколи не пізно | Nekad nav par velu | мати |
| 2009 | ф | Маленькі розбійники | Mazie laupitaji | дама з собачкою |
| 2014 | ф | Що ж, вітаю вас! | Džimlai rūdi rallallā! | у ролі самої себе |
Ролі у театрі (неповний список) ред.
Державний театр ляльок
- «Макс і Моріц» (Вільгельм Буш) — Макс
Ризький театр юного глядача
- «Снігова королева» (Євген Шварц) — Кей
- «Так чи так, усе нічого» (Яніс Акуратерс) — Качечка
- «Пригоди Буратіно» (Олексій Толстой) — Буратіно
- «Вінні-Пух» (Алан Александр Мілн) — віслючок Іа
- «Пригоди Тома Соєра» (Марк Твен) — Гекльберрі Фінн
- «Малюк і Карлсон» (Астрід Ліндгрен) — фрекен Бок
- «Карлсон повернувся» (Астрід Ліндгрен) — фрекен Бок
- «Золотий кінь» (Райніс) — Чорна мати
- «Знедолені» (за романом Віктора Гюго) — Гаврош
- «В очікуванні Айвара» (Ґунарс Пріеде) — тітонька
- «Тринадцята» (Гунарс Пріеде) — Аніта
- «Засніжені гори» (Гунарс Пріеде) — дружина майстра