Великі Деревичі
Великі Деревичі (раніше — Деревичі) — село в Україні, у Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 865 осіб (2001). До 1923 року — центр Деревицької волості, у 1923—2017 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Великі Деревичі | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Любарська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040290080061173 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | XVII ст. |
| Колишня назва | Деревичі |
| Населення | 865 (2001) |
| Площа | 35,935 км² |
| Густота населення | 24,07 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13126 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′04″ пн. ш. 27°36′18″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
241 м |
| Водойми | р. Деревичка |
| Найближча залізнична станція | Печанівка |
| Відстань до залізничної станції |
20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Незалежності, 38, смт Любар, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13101 |
| Карта | |
  Великі Деревичі | |
 Великі Деревичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Загальна інформація
ред.Розташоване за 12 км від Любара, за 20 км від залізничної станції Печанівка, за 3 км від автошляху Козятин—Ямпіль, на річці Деревичка[1].
Населення
ред.Станом на 1885 рік в селі мешкало 1 123 особи, налічувалося 127 дворових господарств[2].
Наприкінці 19 століття кількість населення становила 1 229 осіб, дворів — 204[3] (1887)[4].
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 664 особи, з них: православних — 1 606, чоловіків — 820, жінок — 844[5].
У 1906 році у селі налічувалося 1 914 мешканців, дворів — 317[6], у 1911 році — 2 001 особа[4], у 1923 році — 443 двори та 2 180 мешканців[7].
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 2 144 особи, з них 1 029 чоловіків та 1 115 жінок; етнічний склад: українців — 2 132, росіян — 1, євреїв — 6, поляків — 5. Кількість домогосподарств — 479, з них несільського типу — 4[8].
Станом на 1972 рік кількість населення становила 1 706 осіб, дворів — 542[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 123 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 865 осіб[9].
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 853 | 98.61% |
| російська | 11 | 1.27% |
| інші/не вказали | 1 | 0.12% |
| Усього | 865 | 100% |
Історія
ред.На території виявлено залишки поселень трипільської і черняхівської культур, скіфського періоду та давньоруського городища X—XIII століть. Відоме з XVII століття[1]. Згадується в акті від 7 грудня 1601 року як село Луцького повіту, власність князя Януша Острозького, сплюндроване татарами. Також згадане 22 листопада 1702 року у рішенні військового суду, яким засуджено селян містечка Деревичі за наміри взяти участь у козацькому повстанні[11]. Селом володіли князі Острозькі, від 1753 року — Любомирські, після них — Швейковські, Кордиші, Стемпковські[3][4].
У другій половині 19 століття — село Деревицької волості Новоград-Волинського повіту, на річці Деревичці, за 90 верст від Житомира, за 74 версти від Новограда-Волинського, за 25 верст від найближчої залізничної станції Полонне, за 10 верст від поштової станції у Любарі. Дерев'яна церкву з такою ж дзвіницею, невідомо коли й ким збудована, реконструйована 1877 року за кошти священника й вірян. При церкві 107 десятин землі. Було народне училище Міністерства народної просвіти, волосна управа. Дворів 179, вірян 1 468. Сусідні парафії: Любар (10 верст), Борушківці (2 версти), Кіпчинці (2 версти), Гізівщина (4 версти)[11]. Землевласників 382, власницьких земель 246 десятин. Власність Прушинських, раніше Стемповських та Ярошинського. У 1867 році було 79 дворів[12].
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Деревицької волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, за 70 верст від повітового міста. Були 2 церковні парафії, 2 заїзди, школа, водяний млин[2].
Наприкінці 19 століття — село Деревицької волості Новоград-Волинського повіту, на річці Деревичка, за 80 верст від Новограда-Волинського, за 10 верст від поштової станції у Любарі та 25 верст залізничної станції у Полонному. Були церковна парафія, волосна управа, школа, млин. Власність Журавських, яким перейшло через віно; мають 1 206 десятин[3]. Селянської землі 1 251 десятина, фільварочної — 1 240[4].
У 1906 році — село Деревицької волості (5-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 76 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося у Любарі[6].
Станом на 1911 рік — волосний центр, були земська поштова станція, однокласна школа, фельдшерський пункт, горілчана та мануфактурна крамниці, водяний млин, потужністю 300 тисяч пудів річного перемолу. Журавським належало 1 269 десятин землі[4].
У березні 1921 року, в складі волості, увійшло до новоутвореного Полонського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Великодеревичівської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Полонського району Шепетівської округи, адміністративний центр ради[13]. Розміщувалося за 18 верст від районного центру, містечка Полонне[7]. 21 серпня 1924 року, відповідно до постанови ВУЦВК «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Волині», село, в складі сільської ради, передане до Любарського району Житомирської (згодом — Волинська) округи[13]. 17 червня 1925 року Любарський район передано до складу Бердичівської округи. Відстань до районного центру, міст. Любар — 10 верст, до окружного центру в Бердичеві — 75 верст, до найближчої залізничної станції Миропіль — 18 верст[8].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 133 жителі села[14].
На фронтах Німецько-радянської війни воювали 235 селян, з них 136 загинули, 185 нагороджені орденами й медалями. У 1952 році на їх честь в центрі села споруджено пам'ятник.
У радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 2 451 га угідь, з них 2162 га — рілля. У господарстві вирощували озиму пшеницю, ячмінь, цукрові буряки, виробляли свинину. 52 колгоспники нагороджені орденами й медалями СРСР.
В селі були середня школа, будинок культури, дві бібліотеки, медпункт, дитячі ясла, відділення зв'язку, універмаг, продовольчий магазин[1].
30 грудня 1962 року село, в складі сільської ради, передане до Дзержинського району, 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Любарського району Житомирської області[13].
10 березня 2017 року увійшло до складу Любарської селищної територіальної громади Любарського району Житомирської області[15]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області[16].
Примітки
ред.- ↑ а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Великі Деревичі, Любарський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 10 червня 2023.
- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 226. (рос. дореф.)
- ↑ а б в Derewicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 404. (пол.)
- ↑ а б в г д Цинкаловський О. Деревичі // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 343.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 20. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 139. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 175. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ а б Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 56-57. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 18 червня 2023.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ а б Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 268. Процитовано 10 червня 2023.
- ↑ Derewicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 6. (пол.)
- ↑ а б в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 8, 221, 519. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Великі Деревичі. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Великодеревичівська сільська рада Житомирська область, Любарський район. Процитовано 19 травня 2020.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 11 червня 2023.
Посилання
ред.- Погода в селі Великі Деревичі [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]