Великоцьк

село Великоцьк (Колишнє Пекло)
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Старобільський район
Тер. громада	Міловська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA44140070050037822
Основні дані
Засноване	1600
Населення	1492
Площа	11,14 км²
Густота населення	133,93 осіб/км²
Поштовий індекс	92505
Телефонний код	+380 6465
Географічні дані
Географічні координати	49°20′49″ пн. ш. 40°2′31″ сх. д. / 49.34694° пн. ш. 40.04194° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	94 м
Водойми	річки: Мілова, Черепаха
Місцева влада
Адреса ради	92505, с. Великоцьк, вул. Міловська, 15
Карта
	Великоцьк (Колишнє Пекло)
	Великоцьк (Колишнє Пекло)
Мапа
	Великоцьк у Вікісховищі

Велико́цьк (Колишнє Пекло) — село в Україні, у Міловській селищній громаді Старобільського району Луганської області. Населення становить 1492 осіб.

Географія

У селі річка Черепаха впадає у Мілову.

Історія

Автобусна зупинка у Великоцьку

Захід сонця в Стрільцівському степу поблизу села Великоцьк

За даними на 1864 рік у казенній слободі Великоцькій Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 2045 осіб (1013 чоловічої статі та 1032 — жіночої), налічувалось 228 дворових господарства, існувала православна церква^[1].

Станом на 1885 рік у колишній державній слободі Стрільцівська волості, мешкало 2256 осіб налічувалось 365 дворових господарств, існували православна церква, школа, поштова станція й 3 лавки, відбувалось відбувався щорічний ярмарок^[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3296 осіб (1629 чоловічої статі та 1667 — жіночої), з яких 3289 — православної віри^[3].

За даними на 1914 рік у слободі проживало 4812 мешканців^[4].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Березово-Ярській сільській раді — 395 людей^[5].

Станом на 24 лютого 2022 рік село було окуповано ВС РФ.^[6] Поширилася народна назва села "Колишнє Пекло".

Крейдяні пагорби Великоцька

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 1492 особи, з них 88,67 % зазначили рідною мову українську, 9,79 % — російську, а 1,54 % — іншу^[7].

Відомі уродженці

Гладченко Павло Митрофанович — український краєзнавець, полковник у відставці.
Скітченко Нікіта Олександрович (2000—2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Яришев Микола Михайлович — український діяч, директор радгоспу «Лисичанський» Попаснянського району Ворошиловградської (Луганської) області. Народний депутат України 1-го скликання.

Також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Луганська область

Посилання

Погода в селі Великоцьк [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3014)(рос. дореф.)
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-252. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
↑ Мартиролог. Луганська, ст. 173—182 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 26 січня 2016.
↑ Бойові порядки для вторгнення Росії в Україну (2022). Вікіпедія (укр.). 30 вересня 2022. Процитовано 21 листопада 2022.
↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.

Це незавершена стаття про Луганську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3014)(рос. дореф.)

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[3] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-252. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[4] Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

[5] Мартиролог. Луганська, ст. 173—182 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 26 січня 2016.

[6] Бойові порядки для вторгнення Росії в Україну (2022). Вікіпедія (укр.). 30 вересня 2022. Процитовано 21 листопада 2022.

[7] Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]