Стрільцівська волость
Стрільцівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Стрільцівка.
| Стрільцівська волость | ||||
| Центр | Стрільцівка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 38 787 (1885) | |||
| Населення | 8626 осіб (1885) | |||
| Густота | 20.4 осіб / км² | |||
Станом на 1885 рік складалася з 4 поселень, 5 сільських громад. Населення — 8626 осіб (4299 чоловічої статі та 4327 — жіночої), 1222 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 24268 | 22184 |
| Приватної власності | — | — |
| Казенної власності | 14319 | 1953 |
| Іншої власності | 200 | — |
| Загалом | 38787 | 23134 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Стрільцівка (Чечівка) — колишня державна слобода при річці Комишна за 15 верст від повітового міста, 1835 осіб, 269 дворових господарств, православна церква, школа, поштова станція, 3 лавки, 2 ярмарки на рік. За 5 верст — православна церква, 2 школи, 4 лавки, базари по неділях, кінний завод.
- Великоцьке — колишня державна слобода при річці Мілова, 2256 осіб, 365 дворових господарств, православна церква, школа, 3 лавки, щорічний ярмарок.
- Калмиків — колишній державний хутір при річці Комишна, 1094 особи, 180 дворових господарств.
- Мусієнків — колишній державний хутір при річці Комишна, 1405 осіб, 214 дворових господарств, православна церква, школа.
- Миколаїв (Безбожнів) — колишній державний хутір при річці Комишна, 1250 осіб, 194 дворових господарств.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:
- слобода Стрільцівка — 2707 мешканців;
- слобода Мусіївка — 1992 мешканці;
- слобода Великоцьк — 4812 мешканців;
- слобода Миколаївка — 2460 мешканців;
- слобода Калмиківка — 1992 мешканці;
- завод Стрільцівський — 1815 мешканців.
Старшиною волості був Олексій Пантелейович Тищенко, волосним писарем — Петро Васильович Бахметьєв, головою волосного суду — Михайло Григорович Грибенник.
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
Примітки
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |