Великанович Юрій Дмитрович
Ю́рій Дми́трович Великано́вич (10 квітня 1910, с. Ільник, Турківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина (нині — Турківський район, Львівська область, Україна) — 7 вересня 1938, долина річки Ебро, Іспанська республіка) — учасник Громадянської війни в Іспанії, військовий корреспондент, письменник, боєць української роти інтербригад імені Тараса Шевченка, комуніст-інтернаціоналіст, член КПЗУ.
| Великанович Юрій Дмитрович | |
|---|---|
 Юрій Великанович | |
| Народився |
10 квітня 1910 с. Ільник, Турківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Помер |
7 вересня 1938 (28 років) долина річки Ебро, Іспанська республіка |
| Громадянство |
 Польща |
| Національність | українець |
| Діяльність | журналіст |
| Alma mater | Університет Яна Казимира |
| Учасник | громадянська війна в Іспанії |
| Партія | КПЗУ |
Життєпис ред.
Народився 10 квітня 1910 року в с. Ільник, нині — Самбірський район, Львівська область в родині сільських вчителів Емілії та Дмитра Великановичів.
Початкову школу закінчив у рідному селі Ільник. Від 1920 року навчався в українській гімназії у Львові. Після її закінчення вступив на філологічний факультет університету Яна Казимира. Там він захопився комуністичною ідеєю та згодом вступив до КПЗУ.
З літа 1936 — боєць інтернаціональних бригад в Іспанії під час громадянської війни 1936—1939 років.
З липня 1937 року — у складі української роти інтербригад імені Тараса Шевченка. Редагував революційну газету «Боротьба». У пресі інтернаціональних з'єднань виступав із статтями та кореспонденціями польською, іспанською, українською мовами про життя і творчість Тараса Шевченка, про бойовий шлях роти («Тарас Шевченко», «Українці в інтернаціональних брагадах», «Тарас Шевченко на Арагонському фронті» та інші).
4 вересня 1938 року під час одного з боїв на річці Ебро був смертельно поранений.
Вшанування ред.
1982 року у Львові Юрію Великановичу було встановлено пам'ятник роботи скульпторки Теодозії Бриж, а одну з вулиць назвали на його честь. Після здобуття незалежності вулицю було перейменовано.
У ніч на 2 грудня 2017 року націоналістичною організацією С14 у Львові було повалено пам'ятник Великановичу, а на постаменті написано червоною фарбою: «Комуняку геть».[1]
Примітки ред.
Джерела ред.
- Великанович Юрій Дмитрович // Шевченківський словник: у 2 т / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії наук Української РСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — Т. 1. — С. 104.
- Борці за возз'єднання: Біографічний довідник // Редкол. Ю. Ю. Сливка та ін. — Львів: Каменяр, 1989. — 359 с.
- М. Р. Литвин. Великанович Юрій Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
- Маланчук В. Молодість, гартована в боях: Нариси революціонерів Західної України / В. Маланчук. — Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1957. — 110 с.
Посилання ред.
- Голод І. Галичани в Іспанії. Як рота імені Шевченка з фашистами воювала [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Перелік гасел Енциклопедії Львова