Вейнберг Павло Ісайович

Павло Ісайович Вейнберг (нар. 6 квітня 1846(18460406), Одеса — 6 серпня 1904, Санкт-Петербург) — російський письменник-гуморист.

Вейнберг Павло Ісайович
Народився 6 квітня 1846(1846-04-06)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 6 серпня 1904(1904-08-06) (58 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність письменник
Мова творів російська
Брати, сестри Вейнберг Петро Ісайович
Діти Q4105999?

CMNS: Вейнберг Павло Ісайович у Вікісховищі

Походження та навчання ред.

Народився в сім'ї нотаріуса, купця другої гільдії Ісая Семеновича (Вольфовича) Вейнберга (1791—1865) і Рози Абрамівни Вейнберг. Батьки, будучи єврейського походження, в 1830 році прийняли православ'я.

Навчався у 2-й одеській гімназії.

Трудова діяльність ред.

Служив на залізниці, грав у Одеському російському театрі, у трупі М. К. Милославського. З кінця 1860-х років виступав у ролі читця і оповідача сцен з єврейського, російського та вірменського побуту. Випустив ряд збірників сцен, анекдотів, оповідань. У 1880 році був прийнятий в трупу Александрінського театру. Грав невеликі характерні ролі, через кілька років пішов з театру. Гастролював, з успіхом виконуючи свої сценки.

З 1891 року через важку хворобу був прикутий до ліжка.

Літературна діяльність ред.

Сценки і анекдоти з свого репертуару друкував у «Розвагах» («Развлечение») та інших гумористичних журналах. У 1870 році окремим виданням випустив «Сцени з єврейського побуту». Збірник, незважаючи на негативні відгуки критики, користувався успіхом і до початку XX століття витримав вісім видань. Випустив «Нові сцени і анекдоти з єврейського, вірменського, грецького, німецького та російського побуту» (Санкт-Петербург, 1880), «Нові оповідання і сцени» (Санкт-Петербург, 1886), «Повне зборів оповідань і сцен» (Санкт-Петербург, 1896).

Родина ред.

Павло Вейнберг — батько актора, драматурга і белетриста Павла Павловича Вейнберга, брат поета Петра Ісайовича Вейнберга, дядько композитора Якова Володимировича Вейнберга та фізика Бориса Петровича Вейнберга.

Брат П. І. Вейнберга — адвокат, колезький секретар Яків Ісайович Вейнберг, був одружений з сестрою композитора Антона Григоровича Рубінштейна Любов'ю Григорівною Вейнберг. Їх донька — Надія Яківна Шведова (1852—1892), дитячий письменник і педагог, була одружена з фізиком і ректором Новоросійського університету Федором Никифоровичем Шведовим[1].

Ще один брат — Семен Ісаєвич Вейнберг (1835—?) — був купцем третьої гільдії, а його онук — поет Георгій Адамович[2]. Сестра, Ганна Ісаївна Вейнберг (1827—?) у 1861 році вийшла заміж за одеського міського лікаря Дмитра Михайловича Левенсона (1830—1883, онуком його брата С. М. Левенсона був поет Корній Чуковський)[3].

Примітки ред.

  1. Т. З. Сквирская «Из неизданной переписки Антона Рубинштейна, хранящейся в Библиотеке Петербургской консерватории». Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 17 січня 2018.
  2. Наталья Панасенко «Обыкновенная буржуазная семья»: Об одесских корнях Георгия Адамовича (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2017. Процитовано 17 січня 2018.
  3. Ю. К. Васильєв «Дійсний член Товариства одеських лікарів Д. М. Левенсон (? -1883) і його медико-топографічний нарис Одеси» [Архівовано 12 травня 2018 у Wayback Machine.]: Одеський городовий лікар, колезький радник Д. М. Левенсон був директором Одеського кумисолікувального закладу, автором монографічних праць «О кумысе и об Одесском кумысолечебном заведении» (Одесса: тип. Нитче, 1869), «О болезненных причинах, влияющих на здоровье рабочего класса в Одессе» (1870), «О смертности детей до 1-года», «Гигиена школ» (1872), «Медико-топографический очерк Одессы» (1874).

Література ред.