Кухарський Василь Анатолійович

український актор
(Перенаправлено з Василь Кухарський)

Василь Анатолійович Кухарський (2 грудня 1981, м. Радомишль, Житомирська область, Україна — 7 грудня 2023, м. Київ) — український актор театру та кіно, актор Київського академічного драматичного театру на Подолі (2008—2023), військовослужбовець Збройних сил України[1].

Василь Анатолійович Кухарський
Народився 2 грудня 1981(1981-12-02)
м. Радомишль
Помер 7 грудня 2023(2023-12-07) (42 роки)
Київ
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор
Роки діяльності 2005—2023
IMDb nm4144124
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Краща чоловіча роль («Київська пектораль–2012»

Життєпис ред.

Народився 2 грудня 1981 року у місті Радомишль Житомирської області.

2001 року закінчив диригентсько-хоровий відділ Житомирського музичного училища ім. Віктора Косенка за спеціальністю — керівник хору, диригент, вчитель музики.

2005 року закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ імені Івана Карпенка-Карого (художній керівник курсу — Валентина Зимня).

З 2008 року — актор Київського академічного драматичного театру на Подолі.

Після повномасштабного вторгнення ред.

Із перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну став до лав ЗСУ. Був важко поранений в бою у вересні 2023-го. Помер 7 грудня 2023 року у лікарні Києва[2][3]. Прощання відбулося 10 грудня у театрі на Подолі, відспівування відбулося у Володимирському соборі[4].

Роботи у театрі ред.

Театр «Ательє 16»
  • «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра — Меркуціо
  • «Наскільки важливо бути серйозним» О. Вайльда — Ернст Вордінг
  • «Тригрошова опера» Б. Брехта — Мекі Ніж
  • «Кабаре „Хлам“» за мотивами оповідань Теффі — Сергій Пампухов
  • «Самогубець» А. Ердмана — Подсєкальніков
Театр на Подолі (2008—2023)

Фільмографія ред.

  • 2004 — «Російські ліки» — епізод
  • 2005 — «Новий російський романс» — Ігор, охоронець Алевтини
  • 2006 — «Квіти для сніжної королеви» — епізод
  • 2006 — «Танго кохання» — діджей
  • 2007 — «Повернення Мухтара-4» (28 серія «Практична магія») — гот
  • 2008 — «День залежності» — Олег
  • 2008 — «Хороші хлопці» — блондин
  • 2008 — «Зачароване кохання» — партизанів Сипатого
  • 2008 — «Сила тяжіння» — сутенер
  • 2008 — «Реквієм для свідка» — Зуйков, художник
  • 2008 — «Загін» — епізод
  • 2008 — «Отруєний шип» — вампір
  • 2008 — «Квітка папороті» — Ботанік
  • 2009 — «Повернення Мухтара-5»
    • «Телефонна примара» (9 серія) — співробітник ДНК
    • «Програний хлопець» (69 серія) — хлопець
  • 2009 —2010 — «За законом» — Пєчкін
  • 2010 — «Паршиві вівці» — Шнайдер
  • 2010 — «Маршрут милосердя» — епізод
  • 2010 — «Брат за брата» — епізод
  • 2011 — «Лють» (фільм 7 «Супроводник») — Антон Соколов, помічник депутата Бєляєва
  • 2011 — «Схибності кохання» — коханець Валентини
  • 2011 — «Добридень Мамо!» — Деня
  • 2012 — «Жіночий лікар» (6 серія «Кримінал за життєвими показниками») — Дмитро Дідух
  • 2014 — «Швидка допомога» (1 серія) — Бєляєв, вітчим Арішки
  • 2014 — «Пляж»(Фільм 3 «Курортний роман») — Чесний
  • 2014 — «Манекенниця» — приятель Вадима
  • 2014 — «Давай поцілуємось» — співробітник Тетяни
  • 2016 — «Провідниця» (18 серія «Зламане крило») — Гліб, колишній зек
  • 2016 — «Підкидьки» — Едік Сергєєв — таксист
  • 2016 — «Поганий добрий коп» — Максим Канунніков — колишній хлопець Ольги
  • 2016 — «Майор і магія» — проповідник
  • 2016 — «Краща партія»
  • 2017 — «Ментівські війни. Одеса»
    • Фільм 2 «Небезпечні ігри» — Купа, опер УБОЗ
    • Фільм 3 «Холодна страва» — колишній опер УБОЗ
    • Фільм 4 «Роздача»
    • Фільм 5 «Жерсть»
  • 2018 — «Інший» — епізод
  • 2018 — «У полоні у перевертня»
  • 2019 — «Готель Едельвейс» — Худий
  • 2019 — «Біля причалу» — Руслан
  • 2019 — «Схованки» — Ципу
  • 2019 — «The Forgotten» / «Забуті» — Юра
  • 2020 — «Толока» — Семен Босий
  • 2020 — «Роман з детективом» — епізод
  • 2021 — «Врятувати Віру» — Володимир
  • 2021 — «Відображення»
  • 2022 — «Максим Оса та золото Песиголовця» — козак Максим Оса

Телепроєкти та фестивалі ред.

  • 2007 — Фестиваль хорових колективів духовної музики (Італія, Ла Спеція; Німеччина, Берлін; Австрія, Відень)
  • 2008 — Ведучий художньо-публіцистичних фільмів про рибалку (Студія «Пілігрім»)

Нагороди та визнання ред.

  • 2012 — ХХ Премія України в галузі театрального мистецтва «Київська пектораль» — лауреат у номінації Найкраще виконання чоловічої ролі (роль Васьки Попела у виставі «На дні»)[5]
  • орден «За заслуги» III ступеня (22 січня 2024, посмертно) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов'язку[6].

Примітки ред.

  1. Анетт АБРАМОВА (7 грудня 2023). Помер актор та військовий Василь Кухарський (укр.). «Громадське». Процитовано 8 грудня 2023. 
  2. Юрій БРАТЮК (7 грудня 2023). Актор Василь Кухарський помер після поранення на фронті. Василь Кухарський лікувався в київському госпіталі після важкого поранення (укр.). «Zaxid.net». Процитовано 7 грудня 2023. 
  3. Євгенія ЛУЦЕНКО (7 грудня 2023). Актор та військовий Василь Кухарський помер після важких поранень (укр.). «Суспільне Культура». Процитовано 7 грудня 2023. 
  4. У Театрі на Подолі попрощались із загиблим воїном та актором Кухарським (укр.). «Рубрика». 10 грудня 2023. Процитовано 10 грудня 2023. 
  5. Марічка НАБОКА (23 жовтня 2021). «Київська пектораль-2011» визначила лауреатів (укр.). «Радіо Свобода». Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 8 грудня 2023. 
  6. Указ Президента України від 22 січня 2024 року № 16/2024 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»

Посилання ред.