Галатея (нереїда)
морська німфа, уособлення спокійного моря
Галате́я (грец. Γαλάτεια) — морська німфа, дочка Нерея[1] й Доріди.
| Галатея Γαλάτεια | |
|---|---|
 Тріумф Галатеї, Рафаеля | |
| морська німфа | |
| Місцевість | Стародавня Греція |
| Згадки | Гомер, Гесіод, Псевдо-Аполлодор, Вергілій, Лукіан |
| Батько | Нерей |
| Мати | Доріда |
| Брати/сестри | Нереїди |
| Діти | Illyriusd і Keltosd |
| Пов'язані персонажі | Акід, Поліфем |
| Частина від | Acis and Galatead і Нереїди |
| Похідна робота | Galatead |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
У неї був закоханий страшний сицилійський циклоп Поліфем[2], але вона відкинула його і закохалася у сицилійського красеня-пастуха Акіда. Поліфем підстеріг Акіда і роздавив його скелею; Галатея перетворила свого нещасного коханого в прекрасну прозору річку[3].
Її історію виклав поет Філоксен у дифірамбі «Кіклоп», написаному у каменоломнях поблизу Сиракуз[4]. Те ж ім'я у Вергілія носить кохана Тітіра, яку ототожнюють із нереїдами[5]. Аннібале Каррачі написав три картини на міф про прекрасну Галатею, які перебувають нині у віллі Фарнезе.
Галатея — уособлення спокійного і блискучого моря.
Література ред.
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Примітки ред.
- ↑ Гомер. Илиада XVIII 45; Гесиод. Теогония 250; Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека I 2, 7; Вергилий. Энеида IX 102; Овидий. Фасты VI 733; Валерий Флакк. Аргонавтика I 135; Гигин. Мифы. Введение 8; Нонн. Деяния Диониса XXXIX 255
- ↑ Феокрит. Идиллии VI 6-19; Проперций. Элегии III 2, 5; Лукиан. Морские разговоры 1
- ↑ Овидий. Метаморфозы XIII 738—897
- ↑ Гермесианакт. Каталог влюбленных, ст.71-74; Элиан. Пёстрые рассказы XII 44; Афиней. Пир мудрецов I 11, 7а
- ↑ Вергилий. Буколики I 30; VII 37