Зимня Валентина Іванівна
Валенти́на Іва́нівна Зи́мня (14 січня 1928, село Вишнівчик, нині Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — 18 липня 2019, Київ, Україна) — українська акторка, театральна педагогиня. Народна артистка України (1998). Професор кафедри Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.[2]
Зимня Валентина Іванівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 14 січня 1928 Вишнівчик, СРСР | |||
Померла | 18 липня 2019[1] (91 рік) Київ, Україна | |||
Громадянство | СРСР Україна | |||
Діяльність | акторка | |||
Роки діяльності | з 1950 | |||
IMDb | nm0956891 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис
ред.1950 року закінчила Київський театральний інститут. З 1969 року його викладачка (професор із 1991 року). Серед учнів — Володимир Абазопуло, Вовкун Василь, Середа Андрій, Капінос Інна, Жирко Тарас, Санін Олесь, Стригун Назар, Мага Петро, Орліченко Світлана, Єгорова Сніжана, Нищук Євген, Ребрик Ліліана, Анатолій Гнатюк, Сергій Калантай,Тарас Цимбалюк.
У 1950—1969 роках — акторка Чернівецького українського музично-драматичного театру.
Померла на 92-му році життя 18 липня 2019 року у Києві[3]. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′3.4″ пн. ш. 30°30′7.19″ сх. д. / 50.417611° пн. ш. 30.5019972° сх. д.).
Ролі та вистави
ред.- Тетяна («У неділю рано зілля копала» за Ольгою Кобилянською).
- Анна («Земля» за Ольгою Кобилянською).
- Санда («Вовчиха» за Ольгою Кобилянською).
- Леся («Леся» Андрієвич).
- Катрина («Матінка Кураж і її діти» Брехта).
На сцені навчального театру-студії Київського театрального інституту поставила:
- «Через честь» О. Ширван-заде (1976),
- «Іменем землі і сонця» І. Друце (1980),
- «Безталанна» Івана Карпенка-Карого (1980),
- «Чотири краплі» Віктора Розова (1984),
- «Гніздо глухаря» Віктора Розова (1988),
- «На перші гулі» Степана Васильченка (1993).
Відзнаки
ред.- 2012 — Лауреатка Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать»
- 2016 — Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України»[2]
Примітки
ред.- ↑ https://glavcom.ua/news/pishla-z-zhittya-narodna-artistka-ukrajini-valentina-zimnya--611078.html
- ↑ а б Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»
- ↑ Померла відома українська актриса /УНН, 19.7.2019/. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019.
Джерела
ред.Посилання
ред.- «Не можу сказати, що життя було раєм. Ні… В кого воно ідеальне?» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Україна молода
- Слава й «Тінь» Валентини Зимньої [Архівовано 7 листопада 2007 у Wayback Machine.] ktm.ukma.kiev.ua
Література
ред.- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 262—263.