Відкрити головне меню

Вишнівчи́к (у XV—XVI ст. Вишнівець) — село в Україні, в Чемеровецькому районі Хмельницької області. Населення становить 1897 осіб. Орган місцевого самоврядування— Вишнівчицька сільська рада. На північний захід від села бере початок річка Ямпільчик.

село Вишнівчик
Visnevcik chem gerb.gif
Герб
Wisniowczyk.jpg
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Чемеровецький
Рада/громада Вишнівчицька сільська рада
Код КОАТУУ 6825281201
Основні дані
Засноване 1493
Населення 1897
Площа 2,25 км²
Густота населення 843,11 осіб/км²
Поштовий індекс 31622
Телефонний код +380 3859
Географічні дані
Географічні координати 49°01′16″ пн. ш. 26°28′02″ сх. д. / 49.02111° пн. ш. 26.46722° сх. д. / 49.02111; 26.46722Координати: 49°01′16″ пн. ш. 26°28′02″ сх. д. / 49.02111° пн. ш. 26.46722° сх. д. / 49.02111; 26.46722
Середня висота
над рівнем моря
297 м
Місцева влада
Адреса ради 31622, Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, с. Вишнівчик, вул. Щорса, 3, тел. 9-18-69
Карта
Вишнівчик. Карта розташування: Україна
Вишнівчик
Вишнівчик
Вишнівчик. Карта розташування: Хмельницька область
Вишнівчик
Вишнівчик
Мапа

Зміст

ЗаснуванняРедагувати

Про те, що територія сучасного села була заселена у давні часи, свідчать виявлені тут знаряддя праці доби пізнього палеоліту (40—13 тис. років тому), а в урочищах Домбрівка і Озеро — залишки поселень трипільської культури.

Вперше село згадується в письмових джерелах за 1493 рік. Тоді в ньому налічувалося 20 димів. Основним заняттям населення було землеробство, тваринництво, бортництво.

ІсторіяРедагувати

На початку XVI ст., після нападу кримських татар, у селі лишилося всього кілька дворів. У 15651583 рр. землі Вишнівця орендував магнат Лянцкоронський, з XVII ст. село належало до Скала-Подільського староства і знаходилося в оренді у шляхтича М. Гербурта. Власник села виділив його разом з виселком Завадівкою в окреме староство, яке дістало назву Вишневецьке, і віддав в оренду. Прагнучи як найбільше здобути прибутків, орендарі не додержувались зазначених в інвентарних договорах повинностей для селян і самовільно їх збільшували. На кінець XVI ст. селяни відробляли 3 дні панщини на тиждень, платили подимне і стадію — спеціальний податок на утримання війська. У XVII ст., крім панщини, селян примушували виконувати ще й інші повинності: чоловіків — охороняти маєток, возити з лісу дрова на панський двір, жінок — ткати полотно тощо.

Після захоплення Поділля турками у 1672 році Вишнівчик близько трьох десятиліть перебував під їх владою. А коли турецьких загарбників було вигнано до села знову повернулися попередні власники — польські шляхтичі.

Після 1793 року, коли Поділля було захоплене Росією, Вишнівчик поступово зростав. У 1830 році тут було 88 дворів і 355 жителів. На своїх маленьких ділянках селяни збирали низькі врожаї зернових — 40—50 пудів з десятини. Панщина посилювалася урочною системою. Поміщику також давали десяту частину із зібраного меду, по кілька курей, а господарства, де була худоба, платили за неї окремий податок. Шляхтичі чинили свою волю над безправними селянами. Відомий факт, коли управитель маєтку в 1841 році так побив селянина Івана Павлюка, що той від побоїв помер. Судова справа, порушена дружиною померлого, закінчилася виправданням убивці. Так само суд виправдав у 1853 році прикажчика, що побив кріпака Якова Варика.

Найвідоміші уродженціРедагувати

Природоохоронні територіїРедагувати

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

ПосиланняРедагувати