Варварівка (Юр'ївський район)

Варва́рівка — село в Україні, центр Варварівської сільської територіальної громади Юр'ївського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 1450 осіб.

село Варварівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Юр'ївський район
Громада Варварівська сільська громада
Код КОАТУУ 1225980501
Облікова картка Варварівка 
Основні дані
Перша згадка 1744
Населення 1293
Поштовий індекс 51325
Телефонний код +380 5635
Географічні дані
Географічні координати 48°42′20″ пн. ш. 35°59′16″ сх. д. / 48.70556° пн. ш. 35.98778° сх. д. / 48.70556; 35.98778Координати: 48°42′20″ пн. ш. 35°59′16″ сх. д. / 48.70556° пн. ш. 35.98778° сх. д. / 48.70556; 35.98778
Середня висота
над рівнем моря
79 м
Найближча залізнична станція Варварівка
Місцева влада
Адреса ради 51325, Дніпропетровська обл., Юр'ївський р-н, с. Варварівка, вул. Миру, буд. 16
Сільський голова Чепурний Віктор Миколайович
Карта
Варварівка. Карта розташування: Україна
Варварівка
Варварівка
Варварівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Варварівка
Варварівка
Варварівка. Карта розташування: Юр'ївський район
Варварівка
Варварівка

CMNS: Варварівка у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Село лежить на лівому березі Малої Тернівки, вище за течією примикає смт Юр'ївка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Вербуватівка, на протилежному березі — села Весела Гірка і Призове. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Через село проходять автомобільна дорога Т 2107 і залізниця, станція Варварівка.

ІсторіяРедагувати

Часом заснування Варварівки дослідники-краєзнавці вважають 17 століття. Перша письмова згадка про це поселення датується 1744 роком. В Варварівці тоді проживало 143 душі чоловічого та жіночого населення.

Стосовно назви Варварівка існує версія, яка говорить про те, що на цій території проживала поміщиця Варвара, яка будувала залізничні колії до міста Лозова в 1903 році.

Станом на 1886 рік у селі Юр'ївської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії мешкало 187 осіб, налічувалось 36 дворів, постоялий двір[1].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 61 житель Варварівки[2].

У роки Другої світової війни загинуло 97 жителів села. Уродженцями Варварівки є Герой Радянського Союзу Олександр Олексійович Артамонов, оспіваний в пісні В. Баснера та М. Матусовського «На безіменній висоті», Герой Радянського Союзу літун Олексій Леонтійович Кривонос та літун, Герой Радянського Союзу, учасник параду Перемоги 1945 року в Москві на Червоній площі Семен Зіновійович Калініченко.

І в довоєнні роки село Варварівка мало високий рівень життя. В 1938 році було віднесено до територій селищ міського типу. В післявоєнні роки, особливо в 1970-х, набула значного промислового розвитку. Саме на території села Варварівка знаходився колгосп «Перемога», районна станція технічного обслуговування, заготзерно, овочева база, вугільний склад, Юр'ївське СМУ, Юр'ївський асфальтно-бетонний завод — 2 шт., міжколгоспний комбікормовий завод, буряко-приймальний пункт, відділення районної сільгоспхімії, газорозподільча станція, маслозавод, нафтобаза, сільпо, залізнична станція, дільнична ветлікарня, відділ районного заготскотини.

В 2003 році селище змінює статус на сільський населений пункт.

Заклади соціально-культурної сфериРедагувати

ЕкономікаРедагувати

Працює залізнична станція, філія Павлоградського райавтодору, філія Західно-Донбаської ОДПІ, АЗС, ТОВ «Павлоградзернопродукт», газорозподільча станція, ТОВ « Варварівський елеватор», ТОВ «Агрохімциклон», ТОВ «Юр'ївський райагробуд», ТОВ «Нібулон»; фермерські господарства: «Зоря», «Тандем-Агро», «Онікс-1», «Карадаг», «Ксенія», «Колос», «ЮАЛ», «Велес» та 27 одноосібників.

Група могил жертв нацизмуРедагувати

Одна братська могила радянських воїнів, одна братська могила місцевих мешканців знаходиться в центрі села біля клубу.

18 вересня 1943 року Варварівка була остаточно звільнена частинами Червоної армії, зокрема, 100-окремою моторною понтонно-мостовою бригадою. Убиті при звільненні воїни були поховані на місці бою.

У 1959 році останки 115 воїнів (прізвища невідомі), які загинули в боях у лютому і вересні 1943 року були перенесені в центр села і поховані в братській могилі поряд з могилою мирних жителів страчених німецькими окупантами. В тому ж році було встановлено скульптуру «Воїн  з прапором».

В 1995 році під час проведення конференції по відродженню Юр'ївського району скульптуру «Воїн  з прапором» замінено на металевий пілон. 

В 2014 році проведено реконструкцію пам'ятки, у ході якої відновили контури двох братських могил, пілон замінили на стелу та установили меморіальні дошки.

Написи на меморіальних дошках:

  1. Тут поховані радянські воїни, які загинули під час визвольних боїв у с. Варварівка.
  2. Куди б не йшов, не їхав ти, а при шляху спинись, могилі тихій, дорогій всім серцем поклонись чи ти рибалка, чи пастух запам'ятай: отут лежить твій найдорожчий друг. Для тебе він, для мене він зробив усе, що зміг, себе в бою не пожалів, а рідний край зберіг.
  3. Тут поховані мирні жителі с. Варварівка Юр'ївського району розстріляні нацистськими окупантами.

Прізвища страчених мирних жителів:

  1. Антонов Мефодій Мефодійович
  2. Бербенець Іван Савович
  3. Діжечка Іван Кирилович
  4. Дорофєєва Марія Аніканівна
  5. Ільїна Марія Павлівна 
  6. Косий Іван Мусійович
  7. Коценко Андрій Іванович
  8. Кульпін Тарас Семенович
  9. Маловік Кирило Якович
  10. Маловік Мартин Якович
  11. Маловік Олександр Якович
  12. Орел Максим Іванович
  13. Парщюк Федір Андріянович
  14. Педосенко Василь Данилович
  15. Філатова Наталія Петрівна

Поховання та територія пам'ятки упорядковані.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Варварівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 

ДжерелаРедагувати