Відкрити головне меню
Не варто плутати з генералом танкових військ Вальтером Крюгером

Вальтер Крюгер (нім. Walther Krüger; нар. 27 лютого 1890, Страсбург — пом. 22 травня 1945, Курляндський котел) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, обергруппенфюрер СС та генерал військ СС (1943). Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям та мечами.

Вальтер Крюгер
Walther Krüger
KrugerwalterSS.jpg
Народження 27 лютого 1890(1890-02-27)
Німецька імперія Страсбург, Ельзас-Лотарингія, Німецька імперія
Смерть 22 травня 1945(1945-05-22) (55 років)
Союз Радянських Соціалістичних Республік Курляндський котел, Латвія
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вид збройних сил Waffen-SS Ваффен-СС
Рід військ піхота
танкові війська
Роки служби 19081945
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член СС
Звання SS-Obergruppenführer Collar Rank.svg Обергруппенфюрер СС,
SS Obergruppenführer.jpg генерал військ СС
Командування 2-га танкова дивізія СС «Дас Райх»
4-та поліційна гренадерська дивізія СС
4-й танковий корпус СС
6-й корпус СС
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Військовий хрест «За заслуги» (Баварія)
Орден Церінгенського лева
Орден дому Гогенцоллернів з мечами
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Балтійський хрест
Німецький кінний знак
Кільце «Мертва голова»
Нашивка «Курляндія»
Вальтер Крюгер у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Народився 27 лютого 1890 року в Стразбурзі. Брат Фрідріха-Вільгельма Крюгера.

Отримав освіту у кадетських корпусах в Карлсруе та Берліні-Ліхтенфельді. В 1908 році випущений лейтенантом у 110-й (2-й Баденський) гренадерський полк «Кайзер Вільгельм І».

Учасник Першої світової війни. З черпня 1914 року ад'ютант батальйону, потім служив у 40-му фузилерному полці «Принц Карл Антон фон Гогенцоллерн», в 2-му єгерському полці; обер-лейтенант. Нагороджений Залізним хрестом 1-го та 2-го класу, капітан.

Міжвоєнний періодРедагувати

В 1919—1920 роках воював у складі Вестфальського Добровольчого корпусу Пфеффера в Курляндії. Учасник боїв з червоними військами в прибалтиці, кавалер Балтійського хреста 1-го класу. В 1921 рці вступив у «Сталевий шолом».

Після приходу NSDAP до влади вступив у грудні 1933 року в СА і отримав звання штандартенфюрера. Член NSDAP (квиток № 3 995 130).

30 квітня 1935 року поступив у СС (SS-Nr. 266 184) і був зарахований в частини підсилення СС командиром 2-го штурмбану 2-го штандарту СС. В травні-жовтні 1936 року виклачдач юнкерського училища СС у Бад-Тельці. Керував формуванням і був першим командиром полку СС «Германія». Потім очолював оперативний відділ штабу Поліцейської дивізії СС, командував 1-ю мотопіхотною бригадою СС.

Друга світова війнаРедагувати

З початком війни проти СРСР воював у складі військ СС.

В 1942 році керував групою в інспекції піхоти Головного оперативного управління СС, потім начальник керівної групи «С» цього ж управління.

З 29 березня по 23 жовтня 1943 року командир моторизованої дивізії СС «Дас Райх» (в травні — червні дивізія знаходилась на відпочинку та поповненні). Одночасно командувач військ СС на Сході.

З жовтня 1943 по березень 1944 року командував 4-м танковим корпусом СС.

В липні 1944 року отримав посаду командира 6-го (латвійського) армійського корпусу військ СС, до складу якого входили 15-а і 19-а гренадерські (латвійські) дивізії військ СС. В кінці війни рештки його корпусу продовжували рішуче битись у Курляндії.

Після капітуляції Німеччини, коли стало зрозуміло, що він повинен здатись радянським військам, Крюгер покінчив життя самогубством 22 травня 1945 року.

Підвищення під час Другої світової війниРедагувати

Нагороди Вальтера КрюгераРедагувати

Перша світова війнаРедагувати

Міжвоєнний періодРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

Цікаві фактиРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Rangliste des aktiven Dienststandes der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps Nach dem Stande vom 6. Oktober 1912. Berlin. S. 270
  • James Lucas: Das Reich. The Military Role of the 2nd SS Division. London 1981, ISBN 0-304-35199-7, S. 214
  • Gregory L. Mattson: SS-Das Reich. The Story of the Second SS Division 1939–45. Staplehurst 2002, ISBN 1-86227-144-5, S. 180
  • Ailsby, Christopher (1997). SS: Roll Of Infamy. Motorbooks International. ISBN 0-7603-0409-2.
  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Schaulen, Fritjof (2004). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe II Ihlefeld — Primozic (in German). Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-21-1.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.133 — 134
  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с., 210, 664—665 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати