Вільгельм Біттріх

Вільгельм Біттріх (нім. Wilhelm Bittrich; нар. 26 лютого 1894, Верніґероде, Бранденбург — пом. 19 квітня 1979 Вольфратсгаузен, Баварія) — німецький воєначальник, обергрупенфюрер та генерал військ СС в роки Другої Світової війни, кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям і Мечами.

Вільгельм Біттріх
Wilhelm Bittrich
Bundesarchiv Bild Wilhelm Bittrich.jpg
Прізвисько «Віллі»
Народження 26 лютого 1894(1894-02-26)
Німецька імперія Верніґероде, Бранденбург
Смерть 19 квітня 1979(1979-04-19) (85 років)
ФРН Вольфратсгаузен, Баварія
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Kaiserstandarte.svg сухопутні війська
Flag of the Schutzstaffel.svg Ваффен-СС
Рід військ піхота,
ВПС
Ваффен-СС
Роки служби 19141945
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
Член СС[1]
Звання SS-Obergruppenführer Collar Rank.svg Обергруппенфюрер СС,
SS Obergruppenführer.jpg генерал військ СС
Командування 2-га танкова дивізія СС «Дас Райх»
8-ма кавалерійська дивізія СС «Флоріан Гайєр»
9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен»
2-й танковий корпус СС
Війни / битви Перша Світова війна
Друга Світова війна

Польська кампанія
Французька кампанія
Східний фронт
* Операція «Барбаросса»
* Битва за Москву
* Ржевська битва
* Дніпровсько-Карпатська операція
* Будапештська операція
* Віденська операція

Західний фронт
Операція «Оверлорд»
* Операція «Маркет-Гарден»
* Фалезька операція
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Почесний кут старих бійців
Йольський свічник СС
Спортивний знак СА
Німецький кінний знак
Кільце «Мертва голова»
Цивільний знак СС
CMNS: Вільгельм Біттріх у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

30 липня 1914 року вступив у 7-й єгерський батальйон, потім служив у 19-му резервному єгерському батальйоні і 77-му піхотному полку. 10 вересня 1914 року переведений в авіацію, пілот 226-го авіаційного загону і 37-ї винищувальної ескадри. Був двічі поранений. В березні-липні 1919 року — член фрайкору Гюльсена, в січні-червні 1920 року — Ергарда. В 1923 році поступив на службу в рейхсвер, служив у секретних авіаційних частинах. Пройшов авіаційну підготовку в СРСР. В 1930-32 роках — цивільний службовець рейхсверу.

В березні 1932 року вступив в СА, 1 липня — в СС (посвідчення №39 177) і зарахований в ескадрилью СС «Схід», 1 грудня — в НСДАП (партійний квиток №829 700). З 21 жовтня 1932 року — командир ескадрильї СС «Схід». З 8 березня 1934 року — комадир 74-го штандарту СС «Остзе». В серпні 1934 року переведений в частини посилення СС. З 1 квітня 1935 року — командир 2-ї роти 1-го штандарту СС ( з вересня — полк СС «Дойчланд». З 29 вересня 1936 року — командир 2-го штурмбанну свого полку. З з 23 березня 1938 року — командир 1-го штурмбанну (пізніше — батальйону) 3-го штандарту СС (пізніше — полк СС «Фюрер»).

1 червня 1939 року переведений в штабу лейбштандарту. Під час Польської кампанії був найближчим помічником Йозефа Дітріха в керівництві військами, фактично виконував обов'язки начальника його штабу. З 1 лютого 1940 року — штабний офіцер в Головному управлінні СС. займався питаннями формування дивізії СС «мертва голова». Учасник Французької кампанії.

З 1 грудня 1940 року — командир полку СС «Дойчланд» дивізії СС «Дас Райх». Учасник Німецько-радянської війни. З жовтня 1941 по січень 1942 року замінював командира дивізії Пауля Гауссера. В січні-червні 1942 року перебував в розпорядженні Головного оперативного управління СС. З 1 червня 1942 року — командир 8-ї кавалерійської дивізії СС «Флоріан Гаєр», з 15 лютого 1943 року — 9-ї моторизованої дивізії СС «Гогенштауфен». В серпні 1944 року керував перетворенням своєї дивізії на танкову.

З 10 липня 1944 року — командир 2-го танкового корпусу СС. Відзначився у боях проти англо-американських військ при Арнемі. На початку 1945 року вів запеклі бої проти радянських військ в Угорщині,, потім з боями відступив у Австрію. В травні 1945 року здався американським військам. Був переданий французькій владі і засуджений воєнним трибуналом в Бордо. В 1954 році звільнений.

НагородиРедагувати

Військова кар'єра

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.701-702 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Militärgeschichtliches Forschungsamt der Bundeswehr (Hrsg.): Das Deutsche Reich und der Zweite Weltkrieg. 10 Bände. Stuttgart 1991–2005.
  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges (in German). Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 (in German). Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Hohne, Heinz (1966): The Order of the Death's Head. Penguin Books. ISBN 0-14-139012-3
  • Kershaw, Robert J. (1994): It never snows in September. Ian Allen Ltd. ISBN 0-7818-0287-3.
  • Mühleisen, Horst (2000). Wilhelm Bittrich. Paderborn: Ronald Smelser / Enrico Syring (Hrsg.): Die SS, Elite unter dem Totenkopf. ISBN 3-506-78562-1
  • Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941–1945 Geschichte und Inhaber Band II (in German). Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
  • Ryan, Cornelius (1974): A Bridge too Far. Coronet Books/Hodder and Stoughton. ISBN 0-340-19941-5.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Speer, Albert (1970): Inside the Third Reich. Translated by Richard and Clara Winston. Macmillan. Library of Congress #70-119132
  • Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: АСТ, 2002. — 944 с. — 5000 экз. — ISBN 5-271-05091-2
  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — С. 60. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5
  • Хайнц Хёне. Чёрный орден СС. История охранных отрядов. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. — 542 с. — 6000 экз. — ISBN 5-224-03843-X
  • Шпеер А. Воспоминания. — Смоленск: Русич, 1997. — 700 с. — 15 000 экз. — ISBN 5-88590-587-8
  • Jens Westemeier: Himmlers Krieger – Joachim Peiper und die Waffen-SS in Krieg und Nachkriegszeit, S. 572
Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
обергрупенфюрер СС
Пауль Хауссер
 
командир 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх»

15 жовтня — 31 грудня 1941
Наступник:
обергрупенфюрер СС
Маттіас Кляйнхайстеркамп
Попередник:
групенфюрер СС
Герман Фегелейн
 
командир 8-ї кавалерійської дивізії СС «Флоріан Гайєр»

серпень 1942 — 15 лютого 1943
Наступник:
бригадефюрер СС
Фріц Фрайтаґ
Попередник:
заснована
 
командир 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен»

15 лютого 1943 — 29 червня 1944
Наступник:
штандартенфюрер Томас Мюллер
Попередник:
оберстгрупенфюрер СС
Пауль Хауссер
командир 2-го танкового корпусу СС
10 липня 19448 травня 1945
Наступник:
капітуляція

ПриміткиРедагувати