Пузік Валерій Борисович

(Перенаправлено з Валерій Пузік)

Вале́рій Бори́сович Пузік (23 червня 1987, с. Теліжинці)  — український художник, письменник, режисер.

Пузік Валерій Борисович
Народився 23 червня 1987(1987-06-23) (32 роки)
Теліжинці, Старосинявський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність художник, письменник, режисер

ЖиттєписРедагувати

Народився 1987 року селі Теліжинці Старосинявського району Хмельницької області.

За освітою художник-дизайнер.

Активний учасник виставок живопису та графіки в Україні та за кордоном. Ключові: «Інкубаційний період» (Артсховище, Кам'янець-Подільський), «Відлуння»(«More Music Club», Одеса), «Примарна зона» («Дзиґа», Львів), «Моя армія. Бачити серцем» (Музей історії Києва).

Працював журналістом для декількох інтернет-ресурсів та паперових видань.

Автор низки новел та оповідань. Серед яких: «Гніздо», «Самогон», «Захар», «Арсен», «Моноліт», містичні повісті «Прозорі», «Нечисті», «Історія снів» та інші. Рукопис книги «Крики і тіні» був відзначений Літературним конкурсом видавництва «Смолоскип» у 2015 році.

Режисер документальних короткометражних стрічок, а також відеопоезій. Деякі з них брали участь у фестивалі CYCLOP-2014[1] та CYCLOP-2015[2].

У січні 2015 пішов добровольцем на фронт. Брав участь у бойових діях на Донбасі в складі 5 батальйону Добровольчого українського корпусу Правого Сектору (ДУК ПС).

У лютому разом з побратимами зняв коротометражний документальний фільм «Перемир'я». За синопсисом: 15 лютого 2015 року — день, коли має настати перемир'я на сході України. Найголовніше політичне досягнення, на яке очікувала країна — увійти у незрозумілий стан замороженого конфлікту, аби перевести його в дипломатичну сферу. Але достатньо опинитися в напівзруйнованому селищі Піски Донецької області в цей самий день, щоб серед його апокаліптичних ландшафтів виявити — політика давно мертва.

Фільм «Перемир'я»[3] отримав Спеціальну відзнаку журі на фестивалі «86» у програмі «Пальма Півночі» у 2016 році. «За переконливий фільм, що від першої особи заглиблює глядача у війну». У вересні 2016 року фільм вийшов у всеукраїнський прокат в кіноальманасі «Український експеримент[4]».

В 2016 році оповідання «Моноліт» Валерія Пузіка розділило перемогу на конкурсі «Новела по-українськи».

«Моноліт» — проблема бійців, які повернулися з АТО, розкрита реалістично й без пафосу. Відчуття, що автор або сам пережив цю трагедію, або хтось із його близьких людей, — відзначила керівник вінницької редакції «Газети по-українськи» Валентина Мураховська[5].

У вересні відбулась онлайн-прем'єра міні-серіалу «Бліндаж[6]», виробництва Babylon'13 (режисер Володимир Тихий). Валерій Пузік — сценарист проекту. Міні-серіал побудовано на реальних пригодах бійців АТО, які траплялися з ними під час війни на Донбасі[7].

На початку жовтня 2016 року відеопоезію «Прощання між зірок» (на слова Оксани Забужко) продемонстрували на відкритті Амстердамського фестивалю Read My World. Робота демонструвалась у Києві, Краматорську та Маріуполі в рамках виставки «Моя армія. Бачити серцем» (2016—2017 рр), також — в основній програмі 5-го Одеського бієнале сучасного мистецтва «Зона турбулентності» у 2017 році.

В рамках майстерні DOCemotion взяв участь у зйомці документального міні-серіалу «Декомунізація.UA» (серія «Комуналка[8]»), а в лабораторії MyStreetFilms-Рубіж — зафільмував короткометражний документальний фільм «Гострий біль». Прем'єрні покази відбулись на фестивалях Docudays UA та «86» — відповідно. «Гострий біль» став кращим неігровим фільмом  фестивалю короткометражного кіно «Відкрита ніч. Дубль 20», а також отримав Спеціальний приз фестивалю «За пошук героя»[9]

У березні 2017 відбулась онлайн-прем'єра кліпу «Сніг»[10]» дуету «ТЕЛЬНЮК: Сестри на вірш Сергія Жадана. Це перше музичне відео режисера. Після нього Валерій монтує наступний кліп на композицію «Від тебе до мене» для дуету «ТЕЛЬНЮК: Сестри». Його презентували на початку червня 2017 року. У відеороботі використана зйомка бійців ЗСУ та Військового телебачення України. Текст до пісні написала Атена Пашко. Кліп був у конкурсі Другого Рівненського міжнародного кінофестивалю «Місто Мрії».

2018 — у видавництві «ДІПА» вийшла друком деб'ютна збірка короткої прози Валерія Пузіка «Моноліт[11]». Вона складається з 13 оповідань, що були написані в період з 2012 по 2016 роки. За збірку «Моноліт» Валерій Пузік отримав другу премію літературного конкурсу «Смолоскип» в номінації «Проза». В той же час у видавництві «Самміт-книга» вийшла друком книга «Бездомні пси» до якої увійшов однойменний цикл оповідань.

Того ж року Валерій разом із музичним критиком Олександром Пролетарським започаткували документальний онлайн-проект «Zvukoryad»[12], в основі якого короткі відео інтерв'ю з музикантами. Героями перших випусків стали: Денис Лефт, Лінія Маннергейма, Саша Буль, Мох Перкалаба, Брати Гадюкіни, Олег Каданов та інші.

У 2019 році у Видавництві АССА виходить друком збірка поезій «Там, де вдома»[13], що об'єднала в собі вірші восьми авторів: четверо чоловіків-воїнів, які виконували (або виконують зараз) бойові завдання в зоні АТО/ОСС, та четверо жінок, які в 2014-2018 роках волонтерили і допомагали армії. «Там, де вдома» - це 112 віршів про любов та війну від Максима Кривцова, Юлії Ілюхи, Влада Сорда, Валерія Пузіка, Юлії Батлікіна, Олександра Лисака, Наталії Маринчак і Марко Терен. Видання здійснене за підтримки Українського Культурного Фонду.


ФільмографіяРедагувати

  • 2020: War Note[14], документальний, повнометражний, оператор (режисер Роман Любий[15], виробництво - Babylon’13)
  • 2018: «Zvukoryad», документальний онлайн-серіал, оператор і режисер.
  • 2017: «Гострий біль», короткометражний, документальний, режисер.
  • 2016: «Бліндаж», міні-серіал, ігровий, сценарист.
  • 2015: «Перемир'я», короткометражний, документальний, режисер.
  • 2014: «Дорога до життя», короткометражний ігровий, сценарист (дипломна робота режисера Максима Собчука, виробництво: Київський Національний Університет Театру, Кіно і Телебачення).
  • 2014: «Уламки», короткометражний документальний, режисер (фільм був знятий в рамках школи документального кіно Гогольфест).
  • 2010: «Вулиця», короткометражний документальний, режисер.

ВідеоРедагувати

Кліпи
  • 2019: «Не я, а той[16]» (Мантра Керуака)
  • 2017: «Сніг», «Від тебе до мене» (ТЕЛЬНЮК: Сестри)
Відеопоезія
  • 2015: «Прощання між зірок» (Оксана Забужко); «Буду повертатись» (Максим Кривцов)
  • 2014: «Пізнаєш мене» (Заза Пауалішвілі), «Говори» (Somvan Inme feat Yulia Mif)

КнигиРедагувати

  • «Наші Котики. Бліндаж[17]», кіноповість та 9 новел (у співавторстві з Володимиром Тихим). — Харків: Фоліо, 2020.
  • «Там, де вдома[18]» (збірка поезій, у співавторстві). — Харків: АССА, 2019. — 232 с.
  • «Слово про війну», том третій (у співавторстві). — Житомир: Бук-Друк, 2019  — 309 с.
  • «Бездомні пси», цикл оповідань. — Київ: Саміт-Книга, 2018 — 96 с.
  • «Моноліт», збірка оповідань. — Київ: ДІПА, 2018—256 с.
  • «.RAW Історія змін українців та армії», фотокнига[19] (у співавторстві). — Київ: ХАСС, 2017. — 224 с.

Нагороди та відзнакиРедагувати

Література
  • 2019 — переможець конкурсу Гранослов[20]. Збірка творів «Бліндаж. Дев'ять історій».
  • 2018 — друга премія літературного конкурсу Смолоскип за збірку оповідань «Моноліт[21]».
  • 2018 — переможець другого всеукраїнського літературного конкурсу ім. Григора Тютюнника. Цикл оповідань «Бездомні пси».
  • 2017 — лауреат першого всеукраїнського літературного конкурсу ім. Григора Тютюнника.[22] Оповідання «Гніздо».
  • 2016 — перемога у конкурсі «Новела по-українськи». Оповідання «Моноліт» розділило 1 місце з іншим текстом.
  • 2015 — друге місце в конкурсі короткої прози «Українська Бессарабія». Оповідання «Гніздо».
  • 2012 — фіналіст конкурсу короткої прози Open Ukraine. Оповідання «Самогон».
  • 2009 — диплом 2-го ступеня за перемогу у літературному конкурсі «Життя як воно є».
Кіно
  • 2017 — «Гострий біль», приз за «Найкращий неігровий фільм[23]» на фестивалі «Відкрита ніч. Дубль 20» та Спеціальний приз фестивалю «За пошук героя».
  • 2016 — «Перемир'я», спеціальна відзнака журі на фестивалі «86» у конкурсній програмі «Пальма Півночі».

ПриміткиРедагувати

  1. Лонг-лист конкурсу відеопоезії «CYCLOP»-2014 - CYCLOP. CYCLOP (ru-RU). 2014-10-17. Процитовано 2017-01-08. 
  2. Національна спілка кінематографістів України. www.ukrkino.com.ua. Процитовано 2017-01-08. 
  3. http://www.86.org.ua/armistice
  4. "Український експеримент" виходить у прокат. dergkino.gov.ua. Процитовано 2016-12-25. 
  5. "Мне Советский Союз принес больше удовольствий, чем мой муженек за всю совместную жизнь". Процитовано 2016-09-14. 
  6. «Бліндаж»: невигадані історії війни - Народна армія. Архів оригіналу за 2016-12-13. Процитовано 2016-12-25. 
  7. Міні-серіал «Бліндаж»: похмурий військовий гумор. detector.media. Процитовано 2016-12-11. 
  8. Комуналка. docudays.org.ua (en). Процитовано 2017-05-07. 
  9. Кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 20» назвав переможців. detector.media (uk). Процитовано 2017-08-30. 
  10. The Telnyuk Sisters (2017-03-14). ТЕЛЬНЮК: Сестри - Сніг [Official Music Video]. Процитовано 2017-04-13. 
  11. Моноліт - Видавництво ДІПА. Видавництво ДІПА (uk-ua). Процитовано 2018-04-02. 
  12. zvukoryad. YouTube (uk). Процитовано 2018-11-07. 
  13. Збірка «Там, де вдома» — 112 віршів про любов та війну — Видавництво АССА. acca.ua. Процитовано 2019-06-21. 
  14. War Note. docudays.ua (en). Процитовано 2020-03-04. 
  15. DOCU/УКРАЇНА в фокусі: Роман Любий. docudays.ua (en). Процитовано 2020-03-04. 
  16. Mантра Керуака - Не я, а той (uk). Процитовано 2019-09-07. 
  17. Opinion | Письменник Валерій Пузік: «“Наші Котики” – це спроба написати нову кінолітературу, якої в Україні насправді дуже мало». Opinion (ru-RU). 2020-01-23. Процитовано 2020-01-28. 
  18. Там, де вдома. www.chytomo.com (uk). Процитовано 2019-09-07. 
  19. Фотокнига «.RAW Історія змін українців та армії»: літопис війни без прикрас. Процитовано 2017-05-07. 
  20. Вітаємо переможців літературного конкурсу Гранослов-2019!. Національна спілка письменників України (uk-ua). Архів оригіналу за 2019-07-26. Процитовано 2019-07-26. 
  21. «Смолоскип» оголосив переможців. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (uk-UA). 2018-04-26. Процитовано 2018-05-05. 
  22. України, Аграрна Партія. У Києві оголосили переможців першого літературного конкурсу ім. Г. Тютюнника (uk-ua). Архів оригіналу за 2017-08-03. Процитовано 2017-03-11. 
  23. Кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 20» назвав переможців. detector.media (uk). Процитовано 2017-06-26. 

ПосиланняРедагувати