Вікіпедія

Біологічні ритми

Біоритми

Біологі́чні ри́тми — це повторювані біологічні процеси, частота яких коливається від частіше одного разу на секунду до рідше одного разу на десятиліття.[1] Науку, що вивчає біологічні ритми називають хронобіологія.

Біоритми — циклічні коливання інтенсивності та характеру біологічних процесів, їх кількісні й якісні зміни, що відбуваються на всіх рівнях життя.[джерело?]

Станом на 2023 рік розділяють біологічні ритми та біоритми, як різні поняття в науковому та практичному значенні. Наукова достовірність біоритмів дискутується.[2]

Види ред.

Усі біологічні ритми за частотою повторення циклу поділяються на три групи:[джерело?]

  • ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал (ритми скорочення м'язів, дихання, біохімічних реакцій);
  • ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб (зміна сну та бадьорості, активності і спокою, коливання артеріального тиску і температури тіла);
  • ритми низької частоти (зміна метаболізму живих організмів протягом року) пов'язані з сезонними явищами: зміною температурного, світлового та режиму вологості.

За чинниками біологічні ритми поділяються на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні ред.

Зовнішні біоритми пов'язані з розташуванням Землі в космічному просторі. Вони мають різну періодичність — від частки секунди до певної кількості років.

Сонячно-добовий ред.

Добові обертання Землі навколо своєї осі і зміна двічі на добу освітленості, яка викликає коливання температури, вологості та інших абіотичних факторів. Добовий цикл властивий більшості фізіологічних процесів (розмноження одноклітинних, коливання температури тіла, інтенсивність метаболізму). У рослин сонячне світло визначає періодичність процесів фотосинтезу, випарування води рослинами, час розкриття і закриття квіток. У тварин біологічні ритми виражені здебільшого у чергуванні періоду активності і спокою. Залежно від типу добової активності тварин поділяють на денних (більшість) і нічних (сови, їжаки, кажани, більшість гризунів). Неактивними вдень і активними вночі є більшість тварин пустель (вдень підвищена температура і низька вологість).

За постійних умов сонячно-добовий ритм перетворюється на циркадіанний ритм (навколодобовий). Такий ритм утворюється в організмів вирощених у незмінних умовах після короткочасної зміни таких умов. Це доводить уроджену схильність організмів до такого ритму. Наприклад, циркадіанний ритм виникає в дрозофіл (Drosophila), що були вирощені в темряві, після одного спалаху світла впродовж 0,5 мс.

У тварин знайдені нейрогуморальні центри, що координують добову ритміку фізіологічних процесів. Виділяють монофазний та поліфазний добові ритми. У процесі індивідуального розвитку багатьох тварин та людини відбувається перехід від багатофазного до однофазного ритму. Наприклад, в немовлят характерним є доволі часте чергування сну та активності протягом доби. Найважливіший для людини саме добовий ритм — чергування сну і неспання. Добові біоритми контролюються «біологічним годинником» — пристосувальним механізмом, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися у часі. Вивчення біоритмів дає можливість людині виробляти найсприятливіший режим праці та відпочинку.

Місячно-добовий ред.

Зміна протягом місячної доби (24 години 50 хвилин) двох припливів та відпливів. Важливий цикл для мешканців літоралі. Під час відпливів мешканці літоралі зачиняють свої мушлі, ховаються у ґрунт, змінюють колір тіла, планктон здійснює вертикальні рухи в товщі води. Припливний ритм простежується в тісному зв'язку з сонячно-добовим. Разом із зоряно-добовим (23 години 54 хвилини), має великий вплив на навігацію тварин (птахів, комах).

Місячно-місячний ред.

Циклічна зміна інтенсивності тяжіння Місяця протягом 29 діб 9 годин, що добре простежується на узбережжях в зоні літоралі. У певні фази Місяця розмножуються тихоокеанські багатощетинкові черви палоло (Eunice viridis). Під час високих припливів риби атерини-груніон (Leuresthes tenuis) відкладають і закопують у пісок ікру на узбережжі Каліфорнії (США), мальки із якої виходять під час наступного високого припливу. З цим циклом досить тісно пов'язані цикли онтогенезу водних комах, водоростей.

Менструальний цикл жінок корелюється з місячно-місячним циклом. Це було помічено ще в давнину, тому образ нічного світила набув сакрального значення в культурах більшості народів світу.

Річний ред.

Цикл коливання чисельності та активності тварин і рослин протягом року. Здебільшого регулюється змінами довжини світлового дня, температури та вологості повітря. Сезонні обертання Землі навколо Сонця, що зумовлює річні цикли зміни кліматичних умов, в першу чергу температури.

Восени у рослин формуються зимуючі бруньки, дерев'яніють пагони на деревах і кущах, відбувається відтік поживних речовин із листків в інші органи, листки потім опадають; зменшується кількість комах; перелітні птахи відлітають у вирій. Взимку настає зимовий спокій у рослин; у холоднокровних тварин зимують дорослі організми (комарі, мухи, деякі жуки), лялечки (білан капустяний), яйця (непарний шовкопряд). У холоднокровних тварин знижується вміст води в організмі, обмін речовин і використання кисню, великий вміст поживних речовин у тканинах (жирів і вуглеводів), підвищується концентрація гліцерину в тканинах рослин, який запобігав замерзанню клітинного соку. У теплокровних тварин осіннє линяння птахів і ссавців поліпшує теплоізоляцію; перелітні і кочуючи птахи мігрують; кажани і деякі гризуни впадають у сплячку або в зимовий сон (ведмеді і борсуки).

Багаторічні ред.

Багаторічні ритми пов'язані з циклічними коливаннями планетарних факторів — неперіодичною зміною сонячної активності впродовж кількох років. Виражаються в інтенсивності розмноження і коливання чисельності окремих видів — масові розмноження перелітної сарани, метеликів, мишовидних гризунів.

Внутрішні біоритми ред.

Докладніше: Фізіологічні ритми

Внутрішні біоритми (ритм дихання, серцебиття, травлення, виділення) відносно самостійні біологічні цикли живих організмів.

Причини біологічних ритмів ред.

Існує дві точки зору на причини біологічних ритмів:

  • здатність організмів реагувати на плин часу в результаті періодичних біохімічних та інших процесів, що відбуваються в кожній клітині організму — наявність «біологічного годинника». Зовнішні чинники слугують спусковим гачком для внутрішнього механізму, вони здатні впливати на час початку фази певного ритму. За постійних умов зовнішнього середовища ритмічність повністю спонтанна. Прикладом може слугувати розбіжність циркадіанного ритму та коливань зовнішніх геофізичних факторів.
  • циклічні зміни напруженості зовнішніх геофізичних факторів (геомагнітне поле, температурні коливання тощо, добове обертання Землі, припливно-відпливні рухи Місяця). Живий організм лише сприймає цикли зовнішнього середовища. Зміни освітлення, температури, вологості можуть корегувати біологічний годинник. При постійних неприродних умовах може виникнути регулярне зрушення біологічних ритмів.

Історія дослідження ред.

У 1960-ті роки Мішель Сіфр, французький спелеолог і «спелеонавт» проводив серію досліджень біоритмів, перебуваючи в глибокій печері на самоті та без можливості визначення часу та дати. В результаті його досліджень було відкрито, що людський організм самотужки здатен підтримувати близький до 24 годин біологічний цикл. Також було відкрито дводобовий цикл, коли впродовж 22 діб середня тривалість фізіологічної доби Сіфра становила близько 48 годин[3].

Цей розділ потребує доповнення.

Теорія людських «трьох біоритмів» ред.

 
Подобові графіки біоритмів людини
    Фізичний
    Емоційний
    Інтелектуальний

Згідно з теорією «трьох головних людських біоритмів», кожна людина поєднує в собі набір різних біоритмів: фізичного, емоційного та інтелектуального.[джерело?] Усі біоритми стартують одночасно в момент народження і відразу ж починають зростати, потім зменшуються, потім знову зростають, періодично повертаючись до початкового значення. Усі зміни відбуваються для всіх біоритмів періодично, але не синхронно. Зазвичай, повний цикл фізичного біоритму повторюється кожні 23 дні, емоційного — через 28 днів, а інтелектуальний біоритм має період 33 дні.

Багато академічних досліджень заперечують теорію «трьох біоритмів»[2][4][5], як і теорію біоритмів загалом[2]. Дехто вважає її такою ж псевдонаукою, як астрологія, нумерологія тощо[6][7][8].

Також існують дослідження, де ця теорія підтверджується лише у «малих вибірках» або з порушенням умов вибірки (наприклад, залежність від кількості ступенів вільності[9])[10][11][12][джерело?]

Прихильниками теорії біоритми розглядаються як фундаментальна властивість органічного світу, що забезпечує здатність організмів до адаптації і виживання в циклічно змінних умовах навколишнього середовища. В організмі людини найвиразніше виділяються коливання, що мають періоди рівні або близькі за тривалістю до доби, тижня, місяця, пори року або року.[13][джерело?][джерело?]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ R. Refinetti, in Encyclopedia of Ecology, 2008. Pages 420-426. https://doi.org/10.1016/B978-008045405-4.00007-0. eBook ISBN 9780080914565
  2. ↑ а б в Hines, T. M. (1998). Comprehensive Review of Biorhythm Theory. Psychological Reports, 83(1), 19–64. https://doi.org/10.2466/pr0.1998.83.1.19
  3. ↑ Мишель Сифр. В безднах Земли — М:, Издательство «Прогресс», 1982 (рос.)
  4. ↑ (англ.) D.K. Winstead, B.D. Schwartz and W.E. Bertrand, Biorhythms: fact or superstition?, Am J Psychiatry 1981; 138:1188-1192 [Архівовано 9 листопада 2008 у Wayback Machine.]
  5. ↑ (англ.) J. W. Shaffer, C. W. Schmidt, H. I. Zlotowitz, R. S. Fisher, Biorhythms and Highway Crashes. Are They Related?, Arch Gen Psychiatry. 1978;35(1):41-46. [Архівовано 6 лютого 2012 у Wayback Machine.]
  6. ↑ (англ.) Diego Golombek The Skeptic Encyclopedia of Pseudoscience. ABC-CLIO, 2002. p.54—56.
  7. ↑ (англ.) Clark Glymour, Douglas Stalker (1990). Winning through pseudoscience. У Patrick Grim (ред.). ? Philosophy of science and the occult. SUNY series in philosophy (вид. 2, revised). SUNY Press. с. 92, 94. ISBN 9780791402047. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 6 червня 2011. They'll cheerfully empty their pockets to anyone with a twinkle in their eye and a pseudoscience in their pocket. Astrology, biorhythms, ESP, numerology, astral projection, scientology, UFOlogy, pyramid power, psychic surgeons, Atlantis real state (...). (...) your pseudoscience will have better sales potential if it makes use of a misterious device, or a lot of calculations (but simple calculations) (...) The great models [of this sales potential] are astrology and biorhythms (...).
  8. ↑ (англ.) Raimo Toumela (1987). Science, Protoscience and Pseudoscience. У Joseph C. Pitt, Marcello Pera (ред.). Rational changes in science: essays on scientific reasoning. Boston studies in the philosophy of science. Т. 98 (вид. illustrated). Springer. с. 94, 96. ISBN 9027724172. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 6 червня 2011. If we take such pseudosciences as astrology, the theory of biorhythms, suitable parts of parapsychology, homeopathy and faith healing (...) Such examples of pseudoscience as the theory of biorhythms, astrology, dianetics, creationism, faith healing may seem too obvious examples of pseudoscience for academic readers.
  9. ↑ СТАТИСТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ РОЗПОДІЛУ.-С.135
  10. ↑ Kamari Ghanavati F, Jahangiri M, Khalifeh M, Keshavarzi S, Shakerian M. The effect of biological rhythms and personality traits on the incidence of unsafe behaviors among bus drivers in Shiraz, Iran. J Inj Violence Res. 2018 Jan;10(1):3-10. DOI:10.5249/jivr.v10i1.895. Epub 2017 Nov 1. PMID 29103063; PMCID: PMC5801607.
  11. ↑ Ehsanollah Habibi, Zahra Mohammadi, Ayoub Ghanbary Sartang, Mohammad Zeinodini (29 Jan. 2016). Investigation Effect of Biorhythm on Work-Related Accidents in The Metal Industry (A Short Report). ResearchGate (Ehglish) . 1) Department of Occupational Health, School of health, Isfahan University of Medical Science, Isfahan, Iran. 2) Occupational Health, Isfahan University of medical sciences, Isfahan , Iran. Процитовано 12 травня 2023.
  12. ↑
    Ця стаття про неакадемічні дослідження та концепції. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням і відредагуйте її так, аби це було чітко видно як з її перших речень, так і з наступного тексту.
    Сергій Лисенко (грудень 2017). Результати вивчення впливу біоритмів на фізіологічні реакції людини під час поліграфічного тестування. Всеукраїнська асоціація поліграфологів (Українська) . APA Magazin, nov/des 2017, volume 50(6) p.45-51. Процитовано 12 травня 2023.
  13. ↑ [відсутнє в джерелі]Jurgen Aschoff (1981). Biological rhythms (English) . New York, London: Plenum press. с. [сторінка?]. ISBN 978-1-4615-6554-3.

Література ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біологічні_ритми&oldid=40644957