Відкрити головне меню

Сакра́льне, або свяще́нне (від лат. sacrum — святиня, жертва) — характеристика речей, істот, явищ, що стосуються релігійного культу, поклоніння чи найвищих ідеалів; в християнстві зокрема того, що стосується церковних таїнств, що наділене Божою благодаттю. Сенс сакрального розкривається у співвідношенні з профанним.

Статті на тему
Традиційна релігія

Aum
Ключові поняття

Бог · Богиня-мати · Боги
Ворожіння  · Жертвопринесення
Потойбічний світ  ·  Золота доба  ·  Ініціація
Небесна сфера  · Світове дерево  ·  Міф · Монотеїзм
Політеїзм · Сакральне · Священні камені
Синкретизм  ·  Таємні товариства

Найдавніші форми релігійності

Анімізм  ·  Зоолатрія  ·  Культ предків
Культ коня  ·  Магія · Полідоксія
Тотемізм · Фетишизм  ·  Шаманізм

Історичні ареали

Азія (Бон · Буддизм · Ведизм
Гіндукушська релігія · Даосизм · Джайнізм
Індуїзм · Мусок · Синто · Тенгріанство)

Африка (Стародавній Єгипет · Центральна та Південна Африка)
Близький Схід і Середземномор'я (Зороастризм · Іслам · Юдаїзм · Християнство · Язичництво)
Доколумбова Америка
Дохристиянська Європа (Германці · Стародавня Вірменія · Стародавня Греція · Кельти · Слов'яни)

Служителі культу

Брагман · Волхв · Друїд
Жрець · Імам · Коген
Лама · Маг · Мобед
Чернець · Оракул · Священик · Шаман

Надприродні сутності

Албасти · Янгол · Асура
Демон · Джин · Дух
Сатана · Дева · Вовкулака
Привид · Чорт · Ельфи

Зміст

Трактування сакральногоРедагувати

 
Свята Вечеря, перше таїнство євхаристії (причастя), встановлене Ісусом Христом. Картина Хуана де Хуанеса. 16 ст. Мадрид.

Згідно Рудольфа Отто, священним є все самодостатнє, вічне та раціонально непізнаване[1]. Мірча Еліаде стверджував, що сакральним стає те, що виділяється свідомістю як принципово відмінне від людського і космічного[2]. За Емілем Дюркгаймом, в сакральному люди відображають колективні цінності та з його допомогою ідентифікують себе з певною соціальною групою. Тому соціальне і є сакральним, а індивідуальне — профанним[3]. Марсель Мосс вказував, що сакральне стосується священного обміну і сакральним стає все незвичайне, небуденне, що виступає як дар і передбачає жертовний обмін[4].

Сакралізація та десакралізаціяРедагувати

Процес набуття священності, наповнення сакральним характером, називається сакралізацією[5]. Зворотний процес має назву десакралізації[6]. Також можливе повторне набуття сакральності тим, що було десакралізоване — ресакралізація[7].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Otto, R. (1927). DAS Heiige. Über das Irrationale in der Idee des Gottlichen und sein. Gotha: Verchältnis zum Rationalen. с. 5. 
  2. Элиаде, М. (1994). Священное и мирское / М. Элиаде; пер. с фр., предисл. и коммент. Н.К. Гарбовского. Москва: Изд-во МГУ. с. 17–18. 
  3. Дюркгейм, Э. (1998). Элементарные формы религиозной жизни. Тотемическая система в Австралии // Мистика. Религия. Наука. Классики мирового религиоведения. Антология. Москва. с. 227. 
  4. Мосс, М. (2011). Общества. Обмен. Личность. Труды по социально антропологи / М. Мосс; Сост., пер. с φρ., предисловие, вступит, статья, комментари А. Б. Гофмана. Москва: КДУ. с. 134–285. 
  5. the definition of sacralization. www.dictionary.com (en). Процитовано 2019-03-22. 
  6. the definition of desacralize. www.dictionary.com (en). Процитовано 2019-03-22. 
  7. resacralize | Definition of resacralize in English by Oxford Dictionaries. Oxford Dictionaries | English. Процитовано 2019-03-22. 

ЛітератураРедагувати