Білівці (Чортківський район)

село у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна

Білівці́ — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на південному сході району над річкою Дністер.

село Білівці
Церква Святого Михаїла
Церква Святого Михаїла
Церква Святого Михаїла
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Мельнице-Подільська селищна громада
Основні дані
Населення 523 (2014)
Територія 2.626 км²
Густота населення 220.49 осіб/км²
Поштовий індекс 48758
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°30′55″ пн. ш. 26°21′56″ сх. д. / 48.51528° пн. ш. 26.36556° сх. д. / 48.51528; 26.36556Координати: 48°30′55″ пн. ш. 26°21′56″ сх. д. / 48.51528° пн. ш. 26.36556° сх. д. / 48.51528; 26.36556
Середня висота
над рівнем моря
200 м
Водойми Дністер
Відстань до
районного центру
56 км
Найближча залізнична станція Іване-Пусте
Відстань до
залізничної станції
28 км
Місцева влада
Адреса ради 48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1
Карта
Білівці. Карта розташування: Україна
Білівці
Білівці
Білівці. Карта розташування: Тернопільська область
Білівці
Білівці
Мапа
Мапа

CMNS: Білівці у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.[1]

Поштове відділення — Вигодське.

Населення — 579 осіб (2001).

Географія ред.

Розташоване на відстані 369 км від Києва, 128 км — від обласного центру міста Тернополя та 39 км від міста Борщів.

У Білівці є вулиці: Головна Горішня, Головна Долішня, Дністрова, Дяківка, Загородня та Ситника[2].

У селі на березі Дністра знаходиться найпівденніша точка Тернопільської області.

Сусідні населені пункти:

Клімат ред.

Для села характерний помірно континентальний клімат. Білівці розташовані у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Білівців
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C −0,7 1,2 6,7 15,2 20,9 23,9 24,9 24,4 20,6 14,3 7,0 1,8
Середня температура, °C −4,2 −2,3 2,5 9,7 15,2 18,5 19,6 19,0 15,2 9,5 3,7 −1,2
Середній мінімум, °C −7,6 −5,8 −1,7 4,3 9,6 13,1 14,4 13,6 9,8 4,7 0,4 −4,1
Норма опадів, мм 30 29 30 51 71 98 95 61 51 33 33 35
Джерело: http://en.climate-data.org/location/266417/

Населення ред.

У 1810 році в селі було 85 родин, 88 житлових будинків і 298 мешканців[3].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 555 осіб, з яких 240 чоловіків та 315 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 576 осіб[5].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
українська 99,83 %
білоруська 0,17 %

Історія ред.

Поблизу Білівців виявлено залишки поселень трипільської (виявлене у 1930-х роках), празької та підкарпатської культури шнурової кераміки. Знайдений матеріал (уламки кераміки) зберігається у Львівському історичному музеї[7].

Перша писемна згадка — 1515.

На початку 19 століття селом володів Каетан Скополовський.

Діяли товариство «Просвіта», «Братство тверезості».

До 2015 було підпорядковане Вигодській сільраді, від вересня 2015 ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.

Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[9].

Релігія ред.

Пам'ятки ред.

Біля села розташована пам'ятка археології — «Траянів Вал».

Нижче села за течією Дністра зберігаються залишки цвинтаря села Дібріяни, яке стояло тут колись, але у 15 ст. все населення, згідно з переказами, вимерло від чуми[10].

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (у 1848), насипана козацька могила.

Соціальна сфера ред.

Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.

Відомі люди ред.

Світлини ред.

Примітки ред.

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Пошук індексів | Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 21 квітня 2020.
  3. Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії // Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809—1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198—204.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — стор. 309
  8. Мизак Н. За тебе, свята Україно. Кн. 1: Південне Надзбруччя у визвольних змаганнях ОУН-УПА. — Чернівці: «Буковина», 1998. — 448 с.
  9. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  10. Прадідівська слава. Українські пам'ятки. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 7 травня 2016.

Джерела ред.