Білоруський вокзал (фільм)
«Білоруський вокзал» (рос. «Белорусский вокзал») — російський радянський художній фільм 1970 року про зустріч колишніх вояків через 25 років після війни. Перша повнометражна картина режисера Андрія Смирнова.
Білоруський вокзал | |
|---|---|
| рос. Белорусский вокзал | |
 | |
| Жанр | Драма |
| Режисер | Андрій Смирнов |
| Сценарист | Вадим Трунін |
| У головних ролях | Раїса Куркіна Євген Леонов Анатолій Папанов Олексій Глазирін Ніна Ургант Любов Соколова Маргарита Терехова |
| Оператор | Павло Лєбєшєв |
| Композитор | Альфред Шнітке |
| Кінокомпанія | Мосфільм |
| Тривалість | 101 хв. |
| Мова | російська |
| Країна | СРСР |
| Рік | 1970 |
| IMDb | ID 0128960 |
Фільм був удостоєний Головної премії на I Фестивалі сучасної кінематографії в Карлових Варах в 1971 році.
Сюжетна лінія
ред.Це кінострічка. Саме з Білоруського вокзалу в Москві на фронт йшли ешелони з вояками. Саме в Москві зустрілись ветерани з приводу смерті свого колишнього командира. У фільмі його не буде, покажуть лише коротке поховання на цвинтарі. Виникало декілька несподіваних питань :
- Чому не збиралися раніше?
- Чому не підтримували дружніх стосунків, якщо так міцно приятелювали на фронті ?
- Чому так незатишно встоєнні в повоєннє життя, що не зустрічаються роками ?
Кінострічка дасть відповіді далеко не на всі запитання. Вони різні за фахом, характером і престижем в повоєнний період. Але журналіст, директор заводу, слюсар і бухгалтер потроху віднайдуть спільну мову і мимоволі згадають і свою молодість, і колишню дружбу, і 10-й десантний батальйон. Адже це люди з різними та цікавими біографіями, що не дуже вписуються в сучасну, моторошну і дріб'язку, радянську дійсність. Актору Анатолію Папанову дістались пророчі слова, що на війні їм було легше, бо там відразу було зрозуміло : ось — свої, а там — вороги. В радянській сучасності все переплуталось і змішалось.
Ми побачимо дві родини — та, що у персонажа Леонова і у медсестри. Леонову знадобились усі його акторські іпостасі у фільмі — і комедійні, і драматичні. І мимоволі забулись і його непрестижний за фільмом фах, і підстаркувата зовнішність, і те, що він сам не воював. Він добре відтворив представника фронтового покоління, про вдячність до якого забули навіть по фільму.
У бідній квартирці батальйонної медсестри вони переживуть найкращі хвилини своєї сумбурної зустрічі, які їм не могли дати а ні байдуже московське кафе, а ні часи вештання по негостинному місту Москва. Серед найкращих моментів фільму — пісня Булата Окуджави «Нам нужна одна победа[ru]»:
- Лишь только бой угас,
- Звучит другой приказ,
- И командир сойдёт с ума,
- Разыскивая нас.
- Когда-нибудь мы вспомним это,
- И не поверится самим...
Актори
ред.
- Раїса Куркіна — удова Лідія Матвєєва, дружина колишнього командира
- Євген Леонов — Іван Приходько, розвідник
- Анатолій Папанов — Миколай Іванович Дубинський, колишній радист, потім бухгалтер
- Олексій Глазирін — Віктор Сергійович Харламов, командир саперної роти, потім директор заводу
- Всеволод Сафонов — Олексій Костянтинович Кирюшин, журналіст, колишній мінер-підривник
- Ніна Ургант — Рая, колишня фронтова медсестра
- Людмила Арініна — доктор
- Любов Соколова — дружина Івана Приходько
- Маргарита Терехова — Наталя Шипілова (епізод)
- Юрій Волинцев — старшина міліції
- Валентина Ананьїна — Катя
та ін.
Знімальна група
ред.- Сценарист: Вадим Трунін
- Режисер-постановник: Андрій Смирнов
- Оператор-постановник: Павло Лєбєшєв
- Художник-постановник: Володимир Коровін
- Композитор: Альфред Шнітке
- Автор пісні: Булат Окуджава
Премія
ред.- Головна нагорода на Фестивалі сучасної кінематографії в місті Карлові Вари, 1971 р.
Посилання
ред.- «Белорусский вокзал» на сайті IMDb (англ.)